Після повернення додому на Тет батьки запитали багатьох дітей, що розплакало їх.

За потоком машин, що схвильовано повертаються до міста на навчання та роботу після Тету, панує невимовна тиша перед ґанком, де батьки та матері щойно проводили своїх дітей.

За потоком машин, що схвильовано повертаються до міста на навчання та роботу після Тету, панує невимовна тиша перед ґанком, де батьки та матері щойно проводили своїх дітей.

Чим щасливіша родина під час Тет, тим сумніше їй буває, коли діти повертаються до міста - Фото: NVCC

Після кількох днів зустрічей з родиною на святкуванні Тет, питання, яке найбільше хвилює багатьох дітей, які працюють або навчаються далеко, все ще звучить так: «Коли ви поїдете?».

Коли ти їдеш?

Це питання поставила мати Фуонг Тхао (26 років, мешкає в Бен Тре ) в ніч на 3-й день Тет. Вона сказала, що лежала поруч зі своєю матір'ю в ніч на 3-й день зі сльозами на очах.

Пані Тао працює в медіакомпанії в Хошиміні. Компанія відкрилася на 6-й день Тет, тому вранці 5-го дня вона вирушила до міста.

Тож того вечора мама сіла та склала кожен комплект одягу для своєї дитини, зібрала всі бань тет, фрукти, тушковане м'ясо тощо, потім акуратно загорнула все це та повісила на машину для Тао.

«Я сиділа, пакувала одяг з мамою, і не могла стримати сліз. Я буваю вдома лише тричі на рік, і щоразу, коли їду, мені найбільше страшно. Ми з мамою завжди були так прив’язані до неї, що мені ще більше не хотілося їхати», – сказала Тао.

Цей Тет такий самий, мати пані Тао стояла перед ґанком, обережно нагадуючи доньці, щоб вона чогось забула, тим часом куточки її очей вже почервоніли.

«Щоразу, коли я йду, моя мама плаче. Вона плакала з того моменту, як я прив’язала свої речі до машини та приготувалася їхати», – сказала пані Тао, ледве стримуючи звук.

І Тао теж плакала, але намагалася швидко приготуватися до втечі, боячись не стримати сліз.

Щоразу, коли вона повертається до міста на роботу, Тао не хоче звідти їхати. - Фото: NVCC

«Я боялася, що моя мама засмутиться ще більше, якщо побачить, як я плачу, тому я завжди відверталася і носила окуляри, щоб вона не бачила. Я намагалася піти якомога швидше, щоб мама не сумувала за мною. Чесно кажучи, ніхто, хто працює так далеко від дому, як я, не міг контролювати свої емоції в той час», – поділилася Тао.

Прибувши до Хошиміна, Тао цілий день пакувала речі, які спакувала її мати: м'ясо, тістечка, фрукти, безалкогольні напої, мариновану цибулю та коробку напоїв «Пташине гніздо», які їй подарували на Тет.

«Моя мама також дала мені 1 мільйон донгів як щасливі гроші. Вона сказала, що в неї вдома є гроші, тож вона може їх принести та використати, коли їй знадобиться», – сказала Тао зі сльозами на очах.

Тебе немає, в будинку сумно.

Що ж до пана Буй Сюань Фуока (34 роки, мешкає в Бінь Фуоці ), коли він та його дружина щойно повернулися додому 27-го числа місяця Тет, його мати запитала: «Скільки днів ви будете вдома?»

Дружина пана Фуока родом з Бак Льєу . Вся родина займається бізнесом у Хошиміні. Щороку Тет він і його дружина повертаються до рідних міст по материнській та батьківській лініях.

«Цього року моя черга повертатися до родини мого батька. Я єдиний син у родині. У нас є поле, тому якщо діти не повернуться, мої батьки просто підуть туди й працюватимуть самі. Мені їх так шкода!», – поділився Фуок.

Батьки завжди найсумніші в ті дні, коли відправляють своїх дітей на роботу далеко – Фото: AN VI

Лише під час Тет, коли повертається родина Фуока, у будинку його батьків по-справжньому панує метушня.

Це був сміх його онука, який щойно пішов до другого класу, пан Фуок був зайнятий перефарбовуванням стін, його дружина прибирала для Тета, а батьки готували їжу.

А коли родина пана Фуока повернулася до Хошиміна на заробітки, будинок його батьків здавався ще сумнішим.

Фуок та його дружина вирушили в дорогу вранці 6-го числа. Його батьки приготували всіляку їжу з сільської місцевості, щоб їхні діти могли привезти її до міста.

Родина Фуока повернулася до Хошиміна вранці 6-го числа. Фото: AN VI

У будинку, що стояв посеред жвавої автостради, було дивно тихо. Його мати вийшла погладити онука, сказала синові їхати обережно, а потім вийшла на ґанок визирнути.

Батько не проводжав його, він сидів у будинку, дивився телевізор, але час від часу повертав голову, щоб подивитися.

Коли родина Фуока пішла, його батько вийшов доглянути за ними, потім зачинив двері, взяв камеру та пішов у поле здувати листя кешью, щоб підготуватися до нового сезону.

На кухні його мати тихо готувала обід без родини сина.

Джерело: https://tuoitre.vn/sau-nhung-ngay-ve-que-an-tet-co-mot-cau-hoi-cua-cha-me-lam-nhieu-nguoi-con-ua-nuoc-mat-20250203123945212.htm