Тран Ван Зіау - шлях від революціонера до науково-дослідницької кар'єри: Як стати відомим вченим (Остання стаття)

Історія в'єтнамської революції на початку заснування країни завжди має цікаві історії, вчені та інтелектуали відмовилися від багатого та розкішного життя, щоб приєднатися до революції, слідувати за нею, такі як Фан Ань, Та Куанг Буу, Ву Дінь Хое, Чан Дай Нгіа... Навпаки, відомі революціонери з тієї чи іншої причини звернулися на шлях науки та стали великими вченими, такими як Чан Х'юй Льєу, Чан Ван Зяу... Серед цих особливих постатей, мабуть, Чан Ван Зяу є найособливішим, тому що колись він обіймав важливі посади, але коли змінив напрямок, досяг багатьох успіхів у своїй науковій кар'єрі.

Заключний урок: Як стати відомим вченим

У жовтні 1945 року пан Тран Ван Зяу та доктор Фам Нгок Тхач були направлені Центральним Комітетом на Північ, а потім повернулися на роботу до Камбоджі. У 1947 році його перевели назад на базу опору В'єтбак, щоб обійняти посаду генерального директора Департаменту інформації Міністерства внутрішніх справ . У книзі «Слухаючи вчителя, який розповідає історії» професор Нгуєн Фан Куанг записав, що в 1951 році пан Чионг Чінь попросив його перевестися до армії для роботи в Головному департаменті політики (ворожої пропаганди), але він вважав, що це не підходить, оскільки не заглиблювався в наукові дослідження, тому він подав заявку до сектору освіти, і звідси все його життя було пов'язане з сектором освіти, а особливо з історією, з монументальними працями.

Генерал Во Нгуєн Зіап та професор Чан Ван Зіау - співголови Асоціації історичних наук В'єтнаму на 3-му конгресі (1995) у Ханої

У 1951 році його було направлено до звільненої зони Тхань Хоа для будівництва університетської підготовчої школи. Разом з такими видатними інтелектуалами, як Нгуєн Тхук Хао, Нгуєн Дик Чінь, Дао Зуй Ань, Нгуєн Мань Тионг, Цао Суан Хьюй... він підготував покоління студентів університетської підготовки, які згодом стали лідерами, менеджерами та престижними вченими країни. У 1954 році він був партійним секретарем Педагогічного університету та викладав такі предмети, як політологія, філософія, сучасна світова історія та сучасна історія В'єтнаму.

У 1956 році, коли було засновано Ханойський університет науки, він був партійним секретарем школи та засновником-головою історичного факультету. Разом із професорами Дао Зуй Анем та Чан Дик Тхао він присвятив значну частину своїх зусиль та інтелекту підготовці першого покоління істориків-марксистів для країни. Серед них були ті, хто зараз став великими іменами у в'єтнамській історії, такі як професори Дінь Суан Лам, Фан Хюй Ле, Ха Ван Тан, Чан Куок Вионг...

Коли він помер – 16 грудня 2010 року, на сайті Ханойського національного університету освіти з'явилася дуже зворушлива прощальна стаття під назвою: Професор, народний учитель, Герой праці Тран Ван Зяу – колишній перший секретар партійного комітету Ханойського національного університету освіти попрощався з нами такими емоційними рядками: «Ханойський національний університет освіти втратив ветерана-лідера, одну з перших людей, яка заклала фундамент для становлення та розвитку навчального закладу. Країна та народ В'єтнаму втратили чудового сина. Комуністична партія В'єтнаму втратила вірного революційного солдата. В'єтнамська наукова спільнота втратила видатного вченого. Вся країна В'єтнам втратила героя».

На вебсайті Ханойського національного університету з'явилася стаття професора Дінь Суань Лама та доцента Фам Хонг Туна під назвою «Тран Ван Зяу — типовий революціонер, великий вчений, велика особистість», яка емоційно підсумовує своє життя: «Як революціонер, Тран Ван Зяу зробив великий внесок у роботу з мобілізації мас, розбудови партійної організації та був тим, хто безпосередньо керував успіхом Серпневої революції в Сайгоні та Кочинчині, командуючи армією та народом Півдня, щоб вони мужньо боролися проти війни за повторну окупацію французькими колонізаторами. Як вчений, завдяки десяткам дослідницьких робіт, він утвердив своє становище та авторитет великого історика сучасної історії В'єтнаму. Він був комуністичним інтелектуалом з простим, толерантним, лютим, але гуманним південним характером, зразковим учителем, якого шанували та любили покоління студентів».

За майже 60 років наукової діяльності, окрім викладання, він залишив після себе великий корпус праць. Серед цих праць є надзвичайно великі праці, такі як: Збірка книг з філософії, що складається з 3 томів: Діалектика, Космологія, Історичний матеріалізм; Опір вторгненню (3 томи); Криза феодального режиму Нгуєна до 1958 року; Історія в'єтнамського робітничого класу (4 томи); Історія В'єтнаму (головний редактор, 8 томів); Південь утримує цитадель (5 томів); Розвиток в'єтнамської думки з 19 століття до Серпневої революції (3 томи);...

Зокрема, його твори надзвичайно глибокі, мудрі, але також дуже толерантні та добрі, що відповідає характеру справжнього історика. Навіть коли він пише про людей з іншого боку, його перо містить переконливі та толерантні аргументи та міркування. Історичні та ідеологічні праці, які він написав, хоча й дуже довгі, не сухі, не повчальні, не догматичні. Він сам, своїм розумом та духом, зробив свій внесок у прояснення багатьох історичних питань.

Можливо, саме тому його чесноти та престиж у наукових та історичних колах такі високі. Професор Фан Хьюї Ле сказав про свого вчителя: «Я та покоління його учнів будемо вічно вдячні за його навчання. Ми навчилися від пана Зяу не лише історичних знань, а й, що більш фундаментально, основних поглядів на історичну методологію, місії та відповідальності істориків перед народом і нацією, вимоги об’єктивності, чесності, завжди поважати історичну правду та мужності захищати історичну правду».

Доцент Фан Сюань Б'єн ридав, коли його вчитель помер: «Професор Джау був учителем мого вчителя. Як людина, якій пощастило бути поруч з професором, я вперше вразився, що він був працьовитою людиною. Працював серйозно, всім своїм серцем, розумом, совістю та відповідальністю. Коли він помер, я відчув, що втратив опору, прапор…».

Він не лише викладав, займався наукою та історією, а й турбувався про майбутнє. Тому, коли був живий, у віці 90 років, професор Тран Ван Зяу вирішив продати свій будинок і взяти 1000 таелів золота (ціна 2001 року), щоб заснувати премію за історичні праці.

Тран Ван Зіау — людина, яка створила історію, а також людина, яка написала історію.

Ву Чунг Кієн

Джерело: https://baolongan.vn/tran-van-giau-hanh-trinh-tu-nha-cach-mang-den-su-nghiep-nghien-cuu-khoa-hoc-tro-thanh-nha-khoa-hoc-noi-tieng-bai-cuoi--a201428.html