В'єтнамська література після 1975 року очима молодих письменників

Дискусія: «50 років в'єтнамської літератури з 1975 року: погляд молодих письменників» – це не лише зустріч молодих письменників, які будують нове обличчя літератури, а й місце, де вони можуть висловитися, продемонструвати свою мужність, відповідальність та ставлення до майбутнього літератури країни.

Семінар залучив участь у багатьох поколіннях письменників та поетів.

Семінар був організований Асоціацією письменників В'єтнаму після серії нещодавніх семінарів, присвячених підсумкам 50 років літератури після возз'єднання країни в 1975 році та створенню імпульсу для розвитку в'єтнамської літератури в наступний період.

У своїй вступній промові на семінарі голова Асоціації письменників В'єтнаму, поет Нгуєн Куанг Тхієу згадав про сильну трансформацію в'єтнамської літератури за останні півстоліття, особливо про розширення творчого простору та авторських можливостей. Після 1975 року обличчя в'єтнамської літератури та мистецтва повністю змінилося. Література розширилася з точки зору сили, географії, творчого простору тощо.

Окрім письменників з півночі, є також письменники, що написали до 1975 року, з південних провінцій та міст, в'єтнамські письменники, які живуть за кордоном, письменники-закордонники... Ця дискусія організована для того, щоб почути голоси молоді – тих, хто вирішуватиме долю в'єтнамської літератури в найближчі десятиліття.

Голова Асоціації письменників Нгуєн Куанг Тхієу на семінарі.

Голова Асоціації письменників Нгуєн Куанг Тхієу підтвердив, що присутність молодих письменників як в Асоціації, так і поза нею на семінарі є чітким проявом громадянської відповідальності на писаній сторінці, коли вони використовують свої ручки, щоб доторкнутися до прихованих крас життя, щоб протистояти новим вимогам сучасного суспільства, і водночас вірять, що молодь принесе цікаві, чесні та сміливі погляди, сприяючи розвитку в'єтнамської літератури в майбутньому...

У своєму вступному слові поет Хуу В'єт, голова Комітету молодих письменників (Асоціації письменників В'єтнаму), зазначив, що обговорення «перспектив в'єтнамської літератури» неможливе без молодих письменників. Ця дискусія є форумом для справді молодих людей, багато письменників ще не є членами Асоціації письменників В'єтнаму, і вони навіть не думали про вступ до Асоціації письменників В'єтнаму, як більшість письменників раніше. Вони висловлять свої погляди, оцінки та запитання щодо останніх 50 років літератури, про авторів та твори, які з'явилися за багато років до їхнього народження. Вони мають право висловлювати свою думку, бо подобається їм це чи ні, вони — майбутнє в'єтнамської літератури.

Поет Хуу В'єт наголосив: «У літературі зокрема, а також у культурі та мистецтві загалом є покоління, яке завжди нове, що з'являється, як хвилі, один шар за іншим, це молоде покоління. Тому що покоління попереду них, якими б блискучими вони не здавалися, зрештою постаріють, знеможуть і втомляться. Те, що молоді письменники представляють сьогодні, допоможе Виконавчому комітету отримати більше оцінок за останні 50 років літератури, і разом з вами думати, планувати та діяти над літературою в найближчі роки, супроводжуючи великі кроки в'єтнамського народу перед новим етапом, у нову еру».

Розповідаючи про розвиток молодої літератури після 1975 року, молодий критик Ле Тхі Нгок Трам зазначив, що в останні роки домінування молодих письменників подібне до молодих дерев, які почали поглинати поживні речовини з «землі», дивлячись на життя «молодими зеленими очима» (Сюань Дьєу), вітаючи сонце та вітер, щоб розправити свої гілки. Молоді письменники мають відносно інший літературний досвід: не так багато спогадів про війну, покоління, яке вітає глобальні культурні потоки та нові мистецькі тенденції. З їхньою чутливістю з'явилися такі письменники, як Хієн Чанг, Ле Куанг Чанг, Цао В'єт Куїнь, Мінь Ань..., створюючи свіжу та різноманітну літературну картину.

Однак критик Ле Тхі Нгок Трам також зазначив, що «тінь попереднього покоління легко викликає у молодих письменників пригніченість та комплекс неповноцінності». У цій літературній екосистемі молоді письменники долають страх різними способами. Деякі письменники створюють для себе яскраву обкладинку, особливо за підтримки ЗМІ, коли обкладинки завжди красивіші за зміст книги. Потім, як деякі музичні чи кінопродукти, орієнтовані на ринок, що дотримуються сучасних тенденцій, вони лише на короткий час задовольняють спрагу, як хвилі, що піднімаються, а потім зникають.

«Більше за все ми хочемо читати твори, що походять з реального досвіду, з чесності в думках. Ми не повинні недооцінювати власний особистий досвід, який часто є шляхом до досягнення універсальної людяності. З особистої точки зору молодої людини, яка потрапила в кризу, я хочу читати більше літературних творів з нашої країни про мою стать, про невидимий інститут, який визначає вибір жінок, про питання вибору бути самотньою матір’ю, про питання безстатевого розмноження, про погляди на косметичну хірургію, що стоїть за божевільним бунтом, самознищенням тендітних особистостей...» – висловила Ле Тхі Нгок Трам.

Згадуючи в'єтнамську літературу за останні 50 років, письменник Тран Ван Тхієн зазначив, що є багато творів, які знайшли відгук одразу після публікації та назавжди залишаються в серцях читачів. Теми війни, повоєнного періоду, людської долі та в'єтнамської сільської місцевості використовуються повсюди. Але, за його словами, здається, що досі не так багато творів, які виходять за рамки ідеології часу, відкривають новий шлях, яким мало хто прямує, нову ідентичність, нові ідеї, змінюють звичні перспективи.

Письменник Тран Ван Тхієн вважає, що коли з'являються молоді письменники, які вириваються зі старого, зношеного кокона, обирають інший спосіб письма, сильніший, рішучіший, унікальніший, готові обирати складні теми та образи для вираження, тоді нам також потрібно змінити те, як ми їх сприймаємо. Попереднє покоління письменників повинно змінити те, як вони сприймають твори, які демонструють допитливу натуру наступного покоління письменників.

Поділяючи цю думку, письменниця Нгуєн Хоанг Дьєу Туї також вважає, що за останні 50 років творча сфера була тісно пов'язана з історичними рамками, тісно пов'язана з особистим болісним досвідом. Вона вважає, що ми не можемо продовжувати розкопувати старі рани, земельну реформу, війну, субсидії, патріархальне суспільство, бідність (існує цілий літературний жанр під назвою «бідні, але співчутливі», який є банаком), вигнання... «Я прагну більше творінь, які виходять за ці рамки, поєднують сучасні історичні світи та уяву, розширюють межі мислення, стають більш божевільними... Творінь, які важко вмістити у старі рамки», – висловила Нгуєн Хоанг Дьєу Туї.

Поет Фунг Тхі Хьонг Лі.

Молода поетеса народу Тай Фунг Тхі Хьонг Лі також висловила своє занепокоєння тим, як сучасне молоде покоління продовжує шлях відомих імен у в'єтнамській літературі, і чи вистачить у них сил оновити дух літератури країни після півстоліття розвитку.

Молодий письменник Ле Куанг Транг висловив свої думки щодо включення національної культурної ідентичності у свої твори, щоб донести їх до сучасних читачів. За його словами, національна ідентичність – це ядро, яке створює довготривалу життєву силу літератури. Без ідентичності всі творіння зникнуть. Але збереження ідентичності не означає вперте чіпляння за старе, а вміння вдихнути в'єтнамський дух у подих сучасності.

Письменник Ле Куанг Транг.

За словами письменника Ле Куанг Транга, в'єтнамська література повинна навчитися оновлювати традиції та перетворювати культурну спадщину на нове джерело творчої енергії.

«У нас безкінечна скарбниця тем, персонажів, історії, культури! Проблема не в тому, «що ще написати», а в тому, як писати привабливо, торкнутися, донести в’єтнамську душу до світу. Молоді письменники сьогодні вивчають нові теорії, багато читають, багато знають – але іноді забувають свій власний голос, забувають в’єтнамську душу в кожному слові. Я думаю, що ми повинні повернутися до культури, до в’єтнамської ідентичності, не «зберігати» ностальгійно, а відтворювати, оновлювати та переказувати так, як це робить наше покоління. Це шлях для в’єтнамської літератури не лише бути «прекрасною в країні», але й достатньо сильною, щоб вийти у світ із самою національною душею», – наголосив письменник Ле Куанг Транг.

ЛІНЬ ХАНЬ

Джерело: https://nhandan.vn/van-chuong-viet-nam-tu-sau-nam-1975-qua-goc-nhin-cua-cac-cay-viet-tre-post923417.html