 |
| Україна наразі значною мірою залежить від транзитних маршрутів через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію. (Джерело: DW) |
Після спалаху російсько-українського конфлікту (лютий 2022 року) зерно стало рідкісним джерелом напруженості між Києвом та його сусідами по ЄС – Польща, Болгарія, Угорщина, Румунія та Словаччина стали альтернативними транзитними маршрутами для українського зерна, щоб допомогти компенсувати млявий експорт країни через порти Чорного моря.
Після того, як Польща, Угорщина та Словаччина в односторонньому порядку оголосили про власні обмеження на імпорт українського зерна, після того як ЄС 15 вересня скасував заборону на імпорт зерна, Київ подав позов проти цих трьох країн до Світової організації торгівлі (СОТ), вважаючи ці обмеження порушенням міжнародних зобов'язань країн-членів ЄС.
У своєму останньому кроку Міністерство сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі підтвердило, що заборона на імпорт з України залишатиметься чинною, доки на рівні ЄС не будуть розроблені відповідні захисні механізми.
Щодо неперевірених повідомлень ЗМІ про наплив українського зерна до Польщі, Міністерство сільського господарства та розвитку сільських районів країни підтвердило у своїй заяві: «заборона на імпорт зерна з України залишається чинною», йдеться у повідомленні міністерства в соціальній мережі X.
Заборона залишатиметься чинною, доки на рівні ЄС не будуть розроблені відповідні механізми для забезпечення захисту місцевих ринків, йдеться у заяві.
Міністерство також рекомендувало всім, хто має інформацію про надходження зерна з України на ринок країни, повідомити про інцидент правоохоронні органи Польщі.
Згідно з повідомленням агентства, міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський нещодавно заявив, що через відхилення Європейською комісією (ЄК) запиту Польщі щодо запровадження тарифів на українську сільськогосподарську продукцію, Варшава хоче запровадити регіональні механізми захисту від напливу українських товарів на ринок.
Міністр Чеслав Секерський заявив, що ЄК готує проєкт регламенту щодо продовження безмитної торгівлі з Україною до червня 2025 року. Тому з цього приводу Міністерство сільського господарства Польщі звернулося з проханням внести зміни до деяких положень регламенту – крок, який допоможе пришвидшити впровадження захисних механізмів на регіональному рівні, якщо проблема ринку не стосується всього ЄС, а лише однієї країни або кількох конкретних членів.
За словами міністра, Польща хоче захистити себе від негативних наслідків напливу української сільськогосподарської продукції на внутрішній ринок. Польща також проводить внутрішні консультації щодо надання експортних ліцензій на сільськогосподарську продукцію – процедура, запропонована Україною.
Крім того, міністр Чеслав Секерський також заявив, що Варшава має політичну волю розвивати інфраструктуру для полегшення транспортування українських товарів до третіх країн. Відповідно, Польща докладатиме зусиль для розвитку портової інфраструктури.
15 вересня 2023 року попередній польський уряд в односторонньому порядку запровадив заборону на імпорт українського зерна (включаючи пшеницю, кукурудзу, ріпак, соняшник) після того, як ЄК відмовилася продовжити заборону на рівні ЄС. Тепер новий уряд нового прем'єр-міністра Дональда Туска також вирішив не скасовувати ембарго на цей час.
6 січня польський уряд погодився з фермерами, які блокували дорогу поблизу контрольно-пропускного пункту Медика-Шегині на польсько-українському кордоні, призупинити там протест та задовольнити всі їхні вимоги. Відповідно, польські фермери попросили субсидій на закупівлю кукурудзи, залишивши цьогорічний сільськогосподарський податок незмінним на рівні 2023 року та продовживши доступ до кредитів для забезпечення ліквідності.
Тим часом, 15 січня, за даними Міністерства сільського господарства Угорщини, східні країни ЄС, включаючи Польщу, надіслали листа до Європейської Комісії з вимогою запровадити імпортні мита на українське зерно через недобросовісну конкуренцію. Міністерство повідомило, що міністри сільського господарства Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини підписали листа до Європейської Комісії, в якому зазначається, що дешева сільськогосподарська продукція з України «розмиває» їхні експортні ринки.
Міністри заявили, що ці п'ять країн входять до шести членів ЄС, які виробляють більше пшениці та кукурудзи, ніж їм потрібно, що є ключовим для європейської продовольчої безпеки та стратегічного суверенітету ЄС. «Ось чому Брюссель повинен запровадити заходи для захисту ринків держав-членів, що межують з Україною, та допомогти їм максимально використати свій експортний потенціал», – сказав міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.
Міністри заявили, що більші розміри фермерських господарств України здешевлюють експорт зерна, і це витісняє фермерів ЄС з їхніх традиційних експортних ринків. Вони зазначили, що фермери в Болгарії, Польщі, Угорщині, Румунії та Словаччині «зазнали значних втрат» після того, як ЄС призупинив імпортні квоти та мита на зерно з України минулого року.
Джерело
Коментар (0)