Троє представників Заходу є в'єтнамськими "мовними послами"

Стівен Турбан (американець) захоплюється стендап-комедією; Кьо Йорк з Нью-Йорка (США) захоплюється музикою Чінь Конг Сона; Андрій Нгуєн (Росія) захоплюється традиційною кухнею. Троє жителів Заходу приїхали до В'єтнаму з далеких країн, але їх об'єднувала любов до в'єтнамської культури. Щоб задовольнити цю пристрасть, вони звернулися до в'єтнамської мови як до мосту, засобу спілкування. Випадково вони стали «мовними послами», щоб допомогти в'єтнамцям злетіти високо та далеко.

«Вітаю всіх. Дозвольте представитися: мене звати Стівен, моє в'єтнамське ім'я — Ву. Я прожив у В'єтнамі чотири роки». З впевненим голосом, стандартною вимовою та веселими очима Стівен Турбан, колишній студент Гарвардського університету (США), представився на сцені стендап-комедії в Хошиміні (Хошмин) у 2024 році.

Чотири роки тому на тій самій сцені цей юнак розреготав публіку, помилково сказавши «Ву» замість «Ву». «Я зрозумів, що неправильно вимовив це слово, лише після виступу», – сказав він. «Але це був незабутній досвід».

Зараз Стівен став знайомим обличчям на стендап-комічному шоу Хошиміна під сценічним псевдонімом «Стівен Ву». Він виступає в'єтнамською мовою, розповідаючи глядачам знайомі та кумедні історії. «Днями я ходив по магазинах, привітав персонал: «Привіт, сестро», вона здивувалася і сказала: «Добре!», – сказав він, розсмішивши всю аудиторію.

Стівен Ву (у білій сорочці, крайній ліворуч) під час виступу на сцені Молодіжного культурного будинку міста Хошимін.

Народився в 1993 році на Гаваях (США), закінчив Гарвардський університет зі ступенем зі статистики, працював у McKinsey, консалтинговій фірмі зі стратегії, та був аспірантом у Гарвардській школі бізнесу. Стівен мав блискучу академічну кар'єру. У 2017 році він поїхав до В'єтнаму вивчати в'єтнамську мову, аби зрозуміти культуру, але потім вирішив залишитися надовго.

«Коли я покинув В'єтнам, я поїхав до Америки, до Китаю, але я постійно думав про В'єтнам», – сказав він. «Хошимін – мій дім. Я точно залишуся тут надовго».

У 2020 році він став співзасновником Lumiere Education, яка підтримує учнів старших класів по всьому світу у проведенні дослідницьких проектів під керівництвом досвідчених наставників. Завдяки цій ініціативі в'єтнамські студенти та студенти з багатьох куточків світу мають можливість брати участь у передових дослідженнях у галузі технологій машинного навчання, досліджень раку, економіки тощо. Стівен сказав, що йому подобається енергія та прогрес в'єтнамського народу. «У В'єтнамі є щось особливе. Я не знаю, як це описати, але є вірш Че Лан В'єна, який мені дуже подобається : Коли ми тут, це просто місце для життя / Коли ми йдемо, земля стає нашою душею».

Стівен Ву виступає зі стендап-комедіями.

Захоплення Стівена стендап-комедією виникло випадково. Одного разу він пішов разом зі своїм вчителем з в'єтнамської мови на виступ групи Saigon Teu в Молодіжному культурному будинку (HCMC) і одразу ж був захоплений цим мистецтвом. Майже рік Стівен непомітно стежив за виступами, брав участь у групових заходах і навіть попросився приєднатися до групи Zalo, щоб читати сценарій, вчитися жонглювати та справлятися з ситуаціями на сцені.

Одного разу, подолавши свою сором’язливість, він сміливо надіслав групі повідомлення: «Чи маю я шанс вийти на сцену?» «Тоді ми просто думали, що він хоче краще вивчити в’єтнамську, але хто б міг подумати, що він хоче виступати зі стендап-коміями в’єтнамською», – розповів Хієн Нгуєн, один із засновників групи.

Отримавши можливість, Стівен старанно написав сценарій, попросивши двох в'єтнамських вчителів виправити кожен рядок, щоб зробити його природним та чарівним. На сьогоднішній день кожен виступ Стівена був тепло сприйнятий глядачами. У соціальних мережах сотні коментарів надсилали компліменти: «Чарівно, комедія Ву дуже кумедна» або «Стівен такий чарівний! Дякую, що розумієте в'єтнамську мову до такої міри, що можете виконувати стендап-комедію»...

Стівен Ву та учасники стендап-комеді-гурту Saigon Teu.

В'єтнамська мова все ще залишається викликом для Стівена. Він каже, що розуміє лише близько 70% історій, про які говорять його друзі в групі, «бо вони часто розмовляють сленгом, мовою покоління Z». Щоб не відставати, він завжди носить із собою невеликий блокнот, наповнений новими словами, які чує, а також їхніми значеннями та прикладами з реального життя.

Поза сценою друзі досі жартома називають Стівена «Королем округу Да Као» – прізвисько, яке йому дуже подобається. Стівен прагне зрозуміти 95% того, що говорять в’єтнамці, розширити свій бізнес до 100 співробітників та покращити свої виконавські навички. «Я – живий приклад «в’єтнамоманії» – американець, який «любить» В’єтнам, неофіційний посол», – сказав він.

На відміну від Стівена Ву, Кьо Йорк, молодий чоловік 1985 року народження з Нью-Йорка (США), приїхав до В'єтнаму з благодійною поїздкою в 1999 році. З людини, яка не знала в'єтнамської мови, він поступово вільно розмовляв, чітко співав і став співаком, що спеціалізується на в'єтнамській музиці.

Кьо Йорк сказав, що саме пісні Чінь Конг Сона змусили його закохатися у в'єтнамську мову та культуру. Музика стала містком, який допоміг йому глибше зрозуміти в'єтнамський народ та душу. Відтоді американець вирішив залишитися у В'єтнамі, обравши професійну кар'єру співака, щоб висловити вдячність місцю, яке виплекало цю любов.

Співак Кьо Йорк виступає на сцені.

Спочатку йому потрібно було майже 10 днів, щоб запам'ятати та правильно вимовити пісню. «Спочатку мені було дуже важко запам'ятати в'єтнамську музику, від значення тексту до вимови. Я слухав компакт-диски, навчався у друзів і поступово розумів, що хотіли сказати слова», – сказав він. Після більш ніж 10 років Кьо знадобилося лише два дні, щоб запам'ятати текст і обробити пісню.

Для нього спів в'єтнамської музики — це не просто вираження мелодії, а й розповідь історії. «Співак — це оповідач через музику. Щоб добре співати, потрібно розуміти, чому композитор написав пісню і що він хоче передати», — поділився Кьо Йорк. Перед виконанням він завжди досліджує обставини створення пісні, історичний контекст та емоції автора, щоб передати справжній дух пісні.

Якщо раніше публіка називала його «західним чоловіком, який співає музику Трінь», то тепер ім'я «співак Кьо Йорк» стало звичним. Його люблять за чистий, емоційний голос.

Хоча він іноземець, Кьо Йорк любить традиційні в'єтнамські звичаї.

Кьо Йорк не приховує своєї гордості за свою подорож до підкорення в'єтнамської мови: «В'єтнамська мова надзвичайно складна, має акценти, багато значень, і як тільки ви її вивчите, на практиці вона по-іншому сприймається. Я вивчав її сам, не відвідуючи школу, і мені знадобилося більше двох років, щоб вільно нею розмовляти». Для нього в'єтнамська мова – це диво, яке допомагає йому зрозуміти культуру і, найголовніше, співати мовою, яку він любить.

Коли він пробував свої сили у виконанні народних пісень, йому доводилося ще старанніше практикуватися: «Іноземцям важко розмовляти в'єтнамською, а співати народні пісні ще складніше. Мелодія, вимова та стиль співу – все по-різному. Мені довелося багато практикуватися», – сказав він. Завдяки порадам друзів, Кьо Йорк поступово виконував народні пісні з півночі до півдня, дивуючи публіку солодкістю та чистою в'єтнамськістю свого голосу.

Маючи майже 770 000 підписників та 18,1 мільйона лайків у TikTok, «Ань Тай Ой» – справжнє ім’я Андрій Нгуєн, також відомий як Ан – став феноменом соціальних мереж завдяки своїй західній зовнішності, але в’єтнамській «операційній системі». Він розуміє в’єтнамську культуру, мову та особливо в’єтнамську кухню настільки, що дивує та захоплює користувачів мережі.

Андрій професійно купує торти та укладає угоди.

Народжений у Росії у росіянки та в'єтнамця, Ан змалку навчався розмовляти в'єтнамською мовою у батька. У віці 6 років він пішов за батьком до Ханоя, щоб жити з бабусею та дідусем. Ан виріс, оточений історіями про свою батьківщину, в любові до бабусі та дідуся та простому житті ханойців.

У перші дні школи його «західне» обличчя змушувало однокласників соромитися та не наважуватися з ним розмовляти. Лише коли вони почули, як Ан розмовляє в’єтнамською, хоча він все ще шепеляв, весь клас зібрався навколо нього та навчив його читати вірші, грати в перетягування каната, кидати кульки та стрибати через скакалку. «Щоденне спілкування з в’єтнамцями допомогло мені точніше вимовляти слова та поступово адаптуватися до життя», – сказав Ан.

Російсько-в'єтнамський хлопець, який виріс у самому серці Ханоя, був захоплений традиційною кухнею. Він часто блукав маленькими провулками старого міста, насолоджуючись фо, солодким супом, кавою, смаженим зеленим рисом або смаженими ферментованими свинячими рулетами, щоб «послухати ритм життя старих ханойців». Саме його цікавість і любов до в'єтнамської культури спонукали Ана відкрити канал у TikTok, де він ділився відеороликами про те, як «західні жителі торгуються на ринку», «правильно спалюють вотивний папір» або «вперше їдять балут». Тільки у 2023 році ці відео зібрали майже 30 мільйонів переглядів.

TikTok-користувач Anh Tay Oi бере участь у прямій трансляції в саду лічі Luc Ngan (Бакзянг), червень 2025 року.

Глядачі люблять Аня не лише за його гумор, а й за те, що він живе як справжній в'єтнамець. Образ західного жителя в конічному капелюсі, з кошиком, який йде на ринок і відкрито розмовляє з продавчинею, став знайомим брендом. Ан сказав, що це завдяки повчанню його бабусі: «Якщо ти чогось не знаєш, просто запитай людей, почни щиру розмову, і тебе полюблять». Він застосовував це вчення на кожній зустрічі, у кожному відео, змушуючи всіх бачити в ньому близькість, природність і повагу до в'єтнамської культури.

Повсякденні історії Ана завжди сповнені гумору. Одного разу він жартома нагадав афроамериканському другу «триматися правої смуги», але несподівано його друг відповів такою ж бездоганною в'єтнамською. «Я був дуже здивований. Потім я попросив його номер, щоб зустрітися на каву», – сказав Ан.

На початку 2024 року він зареєструвався для участі в конкурсі «Король В'єтнамців», щоб покращити свій словниковий запас та висловлювання. Його чарівне вступне слово розсмішило публіку: «Дивлячись на мене, всі задавалися питанням: чи ця людина з Північного Заходу чи з Центрального Нагір'я? Фізичні риси повністю в'єтнамські, лише фасад змішаний із західними». Після конкурсу він почав вільно розмовляти в'єтнамською, навіть включивши народні пісні та прислів'я у своє повсякденне життя.

TikTok-кореспондент Ань Тай Ой допомагає своєму іноземному другу нарізати баньчунг бамбуковими смужками.

Ан не лише поширює любов до В'єтнаму серед глядачів, але й допомагає іноземним друзям дізнатися більше про в'єтнамську культуру. Він водив друзів на розливне пиво, сидів біля вуличних кіосків, дарував їм кошики з місцевими подарунками, включаючи яйця, арахісові цукерки, сушені абрикоси... «Мені пощастило жити простим і щасливим життям у В'єтнамі», – поділився він.

Троє західних людей, кожен зі своїм власним шляхом та досвідом, але всіх об'єднує одне: вони долають мовний бар'єр, щоб зрозуміти та розповісти власну історію про В'єтнам. Навчаючись з книг, з життя, з найпростіших речей, вони дозволяють в'єтнамській мові стати ритмом, який супроводжує кожен крок на сцені, в музиці та повсякденному житті.

Стаття: Фан Ань

Графіка: Май Ань

Фан Ань

Джерело: https://thoidai.com.vn/ba-chang-tay-la-dai-su-ngon-ngu-tieng-viet-217603.html