
Подорож до виявлення та вимірювання земних треморів тривала понад 2000 років і мала багато важливих поворотних моментів - Фото: Gelogia
За даними Геологічної служби США (USGS), найдавніший зареєстрований землетрус в історії стався в 1831 році до нашої ери в провінції Шаньдун, Китай.
Однак у той час у людей не було обладнання для вимірювання розміру чи інтенсивності геологічних поштовхів. Натомість стародавнім вченим доводилося покладатися на спостереження за пошкодженнями, змінами рельєфу або усні перекази, щоб робити припущення про силу землетрусів.
До появи сучасних вимірювальних технологій дослідникам доводилося оцінювати силу землетрусів на основі спричинених ними наслідків, таких як структурні пошкодження, розломи земної кори або реакція людини в ураженій зоні. Ця оцінка була дуже суб'єктивною і не могла бути стандартизованою для різних регіонів чи періодів часу.
Сейсмоскоп: перший в історії пристрій для «рухомого запису»
Однією з найперших віх у шляху до вимірювання землетрусів була поява пристрою під назвою сейсмоскоп, винайденого в Китаї близько 132 року нашої ери вченим Чжан Хеном.
Сейсмоскоп не записував дані для аналізу, як сучасні прилади, а мав на меті лише виявити, чи стався землетрус, та вказати напрямок трясіння землі. Цей пристрій складався з великої круглої мідної посудини, всередині якої знаходився маятник, чутливий до руху. Коли відбувався землетрус, маятник коливався та кидав металеву кульку в рот мідної жаби зовні, вказуючи напрямок трясіння.
Хоча пристрій не вказував конкретної величини чи часу, він ознаменував початок сейсмології, продемонструвавши наукове мислення та інновації, що виходили за рамки свого часу.
Народження сейсмографа та сейсмічної шкали
Лише наприкінці 19 століття сейсмологія отримала справді новаторський інструмент: сейсмограф. Цей пристрій дозволяв записувати рухи ґрунту, спричинені землетрусами, у вигляді лінійного графіка, що давало змогу вченим точно аналізувати час, амплітуду та характеристики землетрусів.
У 1935 році американський сейсмолог Чарльз Ріхтер розробив шкалу Ріхтера – кількісну систему, засновану на амплітуді сейсмічних хвиль для визначення магнітуди землетрусів. Це був важливий крок уперед, оскільки вперше людство мало єдину та широко застосовну шкалу для порівняння землетрусів.
Однак шкала Ріхтера має певні обмеження, особливо для сильних та глибоких землетрусів. Тому сьогодні вчені використовують Шкалу моментальної величини (Mw). Це логарифмічна шкала, що базується на фактичній енергії, що вивільняється в Землі.
Шкала Mw не тільки точніша для сильних землетрусів, але й краще здатна вимірювати землетруси, що відбуваються у віддалених районах або глибоко під водою.
З минулого в майбутнє
Від стародавніх сейсмоскопів до сучасних сейсмометрів, від спостереження за наслідками до аналізу сейсмічних хвиль за допомогою комп'ютерів, шлях вимірювання землетрусів є свідченням постійного прогресу науки та людського інтелекту.
Ці вимірювальні інструменти не лише допомагають нам краще зрозуміти поведінку Землі, але й відіграють життєво важливу роль у прогнозуванні, ранньому попередженні та мінімізації збитків, спричинених стихійними лихами.
Сьогодні, за підтримки глобальних систем сейсмічних датчиків, супутників та штучного інтелекту, людство наближається до мети кращого розуміння та реагування на суворі природні явища, включаючи землетруси.
Джерело: https://tuoitre.vn/con-nguoi-theo-doi-dong-dat-trong-2-000-nam-qua-the-nao-20250731171654384.htm






Коментар (0)