Приватна економіка – важлива рушійна сила сталого розвитку

Приватний сектор був і продовжує бути вирішальною рушійною силою економіки В'єтнаму. Для досягнення цілей сталого розвитку В'єтнаму потрібна сильна політика для подальшого стимулювання цього сектору, тим самим стимулюючи зростання, створюючи робочі місця та покращуючи якість життя своїх громадян. За належної підтримки приватний сектор може стати ключовим фактором у сприянні перетворенню В'єтнаму на високодохідну, інноваційну та сталу економіку. Про це поділився доктор Ле Зуй Бінь, директор Economica Vietnam, на семінарі «Банківський капітал сприяє розвитку приватного сектору», організованому Banking Times 21 березня 2025 року.

Рушійні сили економічного зростання

Протягом останніх майже чотирьох десятиліть приватний сектор у В'єтнамі демонструє значне зростання, стаючи важливою опорою економіки. Згідно з даними Головного управління статистики ( Міністерства фінансів ), цей сектор наразі забезпечує приблизно 50%-60% ВВП країни та забезпечує робочими місцями 85% робочої сили. Це підтверджує незамінну роль приватного сектору в економічному зростанні, підвищенні рівня життя та сприянні сталому розвитку.

Приватний сектор сьогодні відіграє вирішальну роль не лише у стимулюванні зростання ВВП, але й у трансформації економічної моделі. Без потужного розвитку та впровадження технологій та інновацій в'єтнамська економіка буде мати труднощі з досягненням високого та сталого зростання в майбутньому.

Одним із найважливіших внесків приватного сектору в економіку є його здатність стимулювати сукупний попит шляхом інвестицій, споживання та експорту. На цей сектор наразі припадає майже 30% загального експортного обороту та 56% загальних соціальних інвестицій, що значно більше, ніж у державного сектору (28%) та секторі з іноземними інвестиціями (16%).

Ця нерівність підкреслює величезний потенціал приватного сектору у розширенні інвестицій. Якщо приватні інвестиції збільшаться на 1%, абсолютна вартість, що буде отримана, буде еквівалентна зростанню державних інвестицій на 2,5% та зростанню іноземних інвестицій на 3,5%. Це ще раз підтверджує, що приватний сектор є основною рушійною силою загального економічного зростання.

На відміну від державних інвестицій, які обмежені борговими стелями або бюджетним тиском, приватні інвестиції мають набагато більший потенціал для розширення. Завдяки значним фінансовим ресурсам, що зберігаються в різних формах, таких як золото, іноземна валюта, земля та банківські заощадження, розблокування цих потоків капіталу створить значний поштовх для економічного зростання та переходу до більш сталої моделі розвитку.

За словами доктора Ле Зуй Бінь, приватний сектор не лише відіграє вирішальну роль в економічному розвитку, але й робить значний внесок у соціальне забезпечення. Наразі цей сектор забезпечує робочими місцями та засобами до існування понад 80% робочої сили, допомагаючи мільйонам працівників перейти з низькооплачуваних сільськогосподарських робіт на високопродуктивніші галузі. Середній дохід працівника приватного підприємства втричі вищий, ніж у середнього фермера.

Крім того, приватні підприємства також зробили свій внесок у розширення сфери застосування програм соціального страхування та соціального забезпечення. Завдяки збільшенню кількості працівників у цьому секторі, кількість людей, які беруть участь у соціальному страхуванні, зросла з 9,2 мільйона у 2010 році до приблизно 17,5 мільйона у 2023 році. Забігаючи наперед, до 2025 року цей сектор відіграватиме ключову роль у досягненні цільового показника – 45% робочої сили, яка бере участь у соціальному страхуванні, та 60% до 2030 року.

Це показує, що приватний сектор не лише генерує дохід, але й допомагає покращити якість життя працівників, сприяючи соціальному розвитку та прогресу. Це також є вирішальним фактором удосконалення соціалістично орієнтованої ринкової економіки В'єтнаму.

Зміна моделі зростання та покращення якості зростання.

Під час процесу реформ В'єтнам використав свої переваги дешевої робочої сили, природних ресурсів та географічного розташування для залучення іноземних інвестицій. Однак ця модель поступово виявляє свої обмеження. Доктор Ле Зуй Бінь стверджує, що для переходу до більш продуктивної економіки В'єтнаму потрібно більше покладатися на інновації, технології та підвищення якості своєї робочої сили, а приватний сектор є вирішальною силою та фактором у досягненні цієї мети.

Наразі сектор державних підприємств, незважаючи на значні обсяги капіталу, не використовує його ефективно. Приватні підприємства, особливо малі та середні, незважаючи на свій сильний потенціал зростання, все ще стикаються з багатьма перешкодами, пов'язаними з бізнес-середовищем, доступом до капіталу та політикою підтримки.

Серйозною проблемою приватного сектору є дисбаланс у його бізнес-структурі. З 940 000 активних підприємств 97% – це малі та мікропідприємства, лише 1,5% – середні та 1,5% – великі. Відсутність середніх підприємств є основною перешкодою для сталого розвитку економіки. Ці підприємства є важливими мостами між малими та великими підприємствами, допомагаючи створювати зв'язки в ланцюжку створення вартості та підвищувати конкурентоспроможність економіки.

Крім того, більшість приватного сектору В'єтнаму залишається в неформальному секторі, що складається з понад 5 мільйонів індивідуальних підприємницьких домогосподарств. Ці домогосподарства роблять значний внесок у ВВП, але не мають чіткого правового статусу, що створює численні труднощі в доступі до кредитів та досягненні довгострокового розвитку.

Потрібні проривні політичні рішення, щоб зробити приватний сектор рушійною силою зростання.

Щоб забезпечити, щоб приватний сектор справді став головною рушійною силою економіки, доктор Ле Зуй Бінь наголосив на необхідності проривної політики для вивільнення ресурсів, створення сприятливого бізнес-середовища та сприяння підприємництву.

Це вимагає політики, спрямованої на сприяння підприємницькому духу, подальше зміцнення свободи бізнесу та реальне надання бізнесу можливості робити те, що не заборонено законом. Ця політика закладе основу для подальшого утвердження прав власності та свободи бізнесу для громадян і підприємств. Управлінський підхід регуляторних органів повинен більше спиратися на ринкові принципи та інструменти, ніж на адміністративні рішення.

Політика щодо приватного сектору повинна забезпечувати керівництво, щоб правова система була побудована не лише для задоволення управлінських цілей державних установ, але й для того, щоб відігравати конструктивну роль у вивільненні ресурсів, створенні сприятливого, безпечного та низьковитратного бізнес-середовища, близького до міжнародних стандартів.

Правова система повинна вміло використовувати ринкові інструменти та механізми для мобілізації та розподілу ресурсів, вивільняючи ресурси для економічного та соціального розвитку. Правова система заохочуватиме бізнес до сприяння дослідженням та розробкам (НДДКР), інвестування в науку і технології та впровадження інновацій.

Ці політичні рішення стануть основою для швидкого впровадження та застосування регульованих пісочниць, політики для інноваційного бізнесу та заходів щодо підтримки засвоєння та передачі технологій з-за кордону. Правова система повинна заохочувати дух венчурного інвестування, готовність ризикувати та формування екосистеми для підтримки венчурних проектів та бізнес-ідей підприємств, великих чи малих.

Крім того, правову систему необхідно реформувати з метою спрощення адміністративних процедур, зменшення витрат на дотримання вимог та мінімізації юридичних ризиків для бізнесу. Одночасно необхідно реформувати організації та установи, що керують апаратом розробки політики. Процес вдосконалення державного адміністративного апарату та підвищення ефективності та результативності державних установ буде прискорено, щоб державний апарат був організований для обслуговування бізнесу та громадян, а не просто для виконання адміністративної управлінської ролі. Це вимагає переходу від управлінського мислення до орієнтованого на розвиток мислення, що проявляється у покращенні якості державних послуг, прискоренні обробки адміністративних процедур та підвищенні прозорості процесу прийняття рішень.

«Така політика допоможе підприємствам побачити, що вони працюють у безпечному середовищі, захищеному та толерантному законом, коли зазнають невдачі, і що в разі невдачі вони мають можливість почати все спочатку. В результаті підприємства будуть сповнені ентузіазму та мотивації у виробництві та бізнесі, прагнучи інвестувати у венчурний капітал, дослідження та розробки, інновації, а також нові бізнес-ідеї та моделі», – наголосив доктор Ле Зуй Бінь.

На думку цього експерта, це ще більше посилить підприємницький дух, забезпечить сильніший захист підприємців та бізнесу, коли вони впроваджують безпрецедентні бізнес-ідеї, не заборонені законом, тим самим сприяючи духу ризику, венчурного капіталу та інвестицій в інновації через більш контрольовані механізми тестування в численних правових документах.

Такі політичні рішення також підтверджують та зміцнюють роль вітчизняного приватного сектору як основної опори та рушійної сили економіки, особливо у зусиллях щодо досягнення високих темпів зростання та забезпечення рішучого та стабільного переходу економіки до економіки з високим рівнем доходу, що базується на інноваціях, креативності, продуктивності праці, високій доданій вартості та високому вмісті знань.

«Розгляд приватного сектору як основної опори та найважливішої рушійної сили також сприяє зміцненню ендогенного потенціалу та зміцненню самостійності та власної сили економіки. Прагнення до процвітаючого, квітучого, могутнього та економічно незалежного В'єтнаму буде ближчим, більш здійсненним та легшим для реалізації завдяки спільним зусиллям народу та вітчизняного приватного сектору», – підсумував доктор Ле Зуй Бінь.