Приватна економіка – важлива рушійна сила сталого розвитку

Приватний сектор був важливою рушійною силою в'єтнамської економіки. Для досягнення цілей сталого розвитку В'єтнаму потрібна сильна політика, яка б стимулювала подальший розвиток цього сектору, тим самим сприяючи зростанню, створенню робочих місць та покращуючи якість життя людей. За належної підтримки приватний сектор може стати важливим фактором, що допомагає В'єтнаму перетворитися на високодохідну, інноваційну та сталу економіку. Про це поділився доктор Ле Зуй Бінь - директор Economica Vietnam, на семінарі «Банківський капітал сприяє розвитку приватної економіки», організованому Banking Times 21 березня 2025 року.

Рушійні сили економічного зростання

Протягом останніх чотирьох десятиліть приватний економічний сектор у В'єтнамі демонструє значне зростання, стаючи важливою опорою економіки. Згідно з даними Головного статистичного управління ( Міністерства фінансів ), цей сектор наразі забезпечує близько 50%-60% ВВП країни, створюючи робочі місця для 85% робочої сили... Це підтверджує незамінну роль приватного сектору в економічному зростанні, покращенні якості життя та сприянні сталому розвитку.

Приватний сектор економіки сьогодні не лише важливий для сприяння зростанню ВВП, але й відіграє важливу роль у трансформації економічної моделі. Якщо цей сектор не розвиватиметься потужно, не сприйматиме технології та інновації, в'єтнамська економіка навряд чи досягне високого та сталого зростання в майбутньому.

Одним із найважливіших внесків приватного сектору в економіку є його здатність стимулювати сукупний попит шляхом інвестицій, споживання, імпорту та експорту. На цей сектор наразі припадає майже 30% загального експортного обороту та 56% загального капіталу соціальних інвестицій, що значно перевищує показники державного сектору (28%) та сектору з іноземними інвестиціями (16%).

Ця різниця демонструє великий потенціал приватної економіки у розширенні інвестицій. Якщо приватні інвестиції збільшаться на 1%, абсолютне значення буде еквівалентно зростанню державних інвестицій на 2,5% та зростанню іноземних інвестицій на 3,5%. Це ще раз підтверджує, що приватний сектор є головною рушійною силою загального економічного зростання.

На відміну від державних інвестицій, які обмежені стелею державного боргу або тиском з боку державного бюджету, приватні інвестиції мають потенціал для більшого розширення. З огляду на те, що великі фінансові ресурси зберігаються в багатьох формах, таких як золото, іноземна валюта, земля, заощадження в банках, розблокування цього потоку капіталу створить потужну рушійну силу для економічного зростання та переходу до більш сталої моделі розвитку.

За словами доктора Ле Зуй Бінь, приватний сектор не лише відіграє важливу роль в економічному розвитку, але й робить значний внесок у соціальне забезпечення. Наразі цей сектор створює робочі місця та засоби до існування для понад 80% робочої сили, допомагаючи мільйонам працівників перейти з низькооплачуваних робіт у сільському господарстві на високопродуктивніші галузі. Середній дохід працівника приватного підприємства втричі вищий, ніж у звичайного фермера.

Крім того, приватні підприємства також сприяють розширенню масштабів програм соціального страхування та соціального забезпечення. Завдяки збільшенню кількості працівників у цьому секторі, кількість учасників соціального страхування зросла з 9,2 мільйона у 2010 році до приблизно 17,5 мільйона у 2023 році. До 2025 року цей сектор відіграватиме ключову роль у досягненні цільового показника – 45% робочої сили, яка бере участь у соціальному страхуванні, та 60% у 2030 році.

Це показує, що приватний сектор не лише генерує дохід, але й допомагає покращити якість життя працівників, сприяючи розвитку та прогресу суспільства. Він також є важливим фактором удосконалення соціалістично орієнтованої ринкової економіки В'єтнаму.

Трансформація моделі та покращення якості зростання

Під час процесу оновлення В'єтнам скористався перевагами дешевої робочої сили, природних ресурсів та географічного розташування для залучення іноземних інвестицій. Однак ця модель поступово виявляє свої обмеження. Доктор Ле Зуй Бінь вважає, що для переходу до більш продуктивної економіки В'єтнаму потрібно більше покладатися на інновації, технології та покращення якості робочої сили, а приватна економіка є важливою силою та фактором для цього.

Наразі сектор державних підприємств, хоча й володіє значними капітальними ресурсами, ще не використовує їх ефективно. Приватні підприємства, особливо малі та середні, хоча й мають потужний потенціал розвитку, все ще стикаються з багатьма бар'єрами щодо бізнес-середовища, доступу до капіталу та політики підтримки.

Серйозною проблемою приватного сектору є дисбаланс у структурі підприємств. З 940 000 діючих підприємств 97% – це малі та мікропідприємства, лише 1,5% – середні підприємства та 1,5% – великі підприємства. Відсутність середніх підприємств є основною перешкодою для сталого розвитку економіки. Ці підприємства є важливим мостом між малими та великими підприємствами, допомагаючи створювати зв'язки в ланцюжку створення вартості та підвищувати конкурентоспроможність економіки.

Крім того, більшість приватного сектору економіки В'єтнаму все ще знаходиться в неформальному секторі, де налічується понад 5 мільйонів індивідуальних підприємницьких домогосподарств. Ці підприємницькі домогосподарства роблять значний внесок у ВВП, але не мають чіткого правового статусу, що спричиняє багато труднощів у доступі до кредитів та довгострокового розвитку.

Потрібні проривні політичні рішення, щоб зробити приватну економіку рушійною силою зростання.

Для того, щоб приватний сектор справді став головною рушійною силою економіки, доктор Ле Зуй Бінь наголосив на необхідності проривної політики для вивільнення ресурсів, створення сприятливого бізнес-середовища та сприяння підприємницькому духу.

Зокрема, необхідна політика, спрямована на сприяння підприємницькому духу, щоб свобода бізнесу ще більше зміцнювалася, а підприємствам дійсно дозволялося робити те, що не заборонено законом. Ця політика створить основу для подальшого утвердження прав власності та свободи бізнесу людей та підприємств. Метод управління агентством управління базується більше на ринкових принципах та інструментах, ніж на адміністративних рішеннях.

Політика для приватного економічного сектору повинна забезпечувати керівництво для того, щоб правова система була побудована таким чином, щоб не лише служила управлінським цілям державних установ, але й відігравала творчу роль у розблокуванні ресурсів, створенні сприятливого, безпечного, низьковитратного бізнес-середовища, яке наближається до міжнародних стандартів.

Правова система повинна вміло використовувати ринкові інструменти та механізми для мобілізації та розподілу ресурсів, а також вивільнення ресурсів для економічного та соціального розвитку. Правова система заохочуватиме бізнес до сприяння дослідженням та розробкам (НДДКР), інвестування в науку і технології та впровадження інновацій.

Ці рішення стануть основою для швидкого впровадження та застосування регуляторних «пісочниць», політики для інноваційних підприємств, а також заходів щодо підтримки засвоєння та трансферу технологій з-за кордону. Правова система повинна заохочувати дух венчурного капіталу, наважуватися брати на себе ризики та формувати екосистему для підтримки венчурних проектів та бізнес-ідей підприємств, великих чи малих.

Поряд з цим, правова система також потребує реформування у напрямку спрощення адміністративних процедур, мінімізації витрат на дотримання законодавства та мінімізації юридичних ризиків для бізнесу. Водночас, організації та установи, що керують апаратом правозастосування політики, також будуть реформовані. Буде просунуто процес вдосконалення державного адміністративного апарату, підвищення ефективності та результативності державних установ, щоб державний апарат був організований у напрямку обслуговування бізнесу та людей, а не просто відігравав роль адміністративного управління. Це вимагає переходу від управлінського мислення до мислення розвитку, що проявляється у покращенні якості державних послуг, пришвидшенні обробки адміністративних процедур та підвищенні прозорості процесу прийняття рішень.

«Такі рішення допоможуть підприємствам відчути, що вони працюють у безпечному середовищі, захищені законом та терпимі у разі невдачі, а коли вони зазнають невдачі, у них є можливість спробувати ще раз. Завдяки цьому підприємства будуть сповнені ентузіазму та натхнення у виробництві та бізнесі, захоплені венчурним капіталом, інвестиціями в дослідницьку та розробницьку діяльність, інноваціями, новими ідеями та бізнес-моделями», – наголосив доктор Ле Зуй Бінь.

На думку цього експерта, це сприятиме подальшому просуванню підприємницького духу, сильніше захищатиме підприємців та бізнес, коли вони впроваджують бізнес-ідеї, які є безпрецедентними, але не забороненими законом, тим самим сприяючи духу сміливості прийняття ризиків, венчурного інвестування, інвестування в інновації через більш контрольовані механізми тестування в багатьох правових документах.

Така політика також підтверджує та зміцнює роль вітчизняного приватного сектору як основної опори та рушійної сили економіки, особливо у зусиллях щодо досягнення високих темпів зростання та рішучого та твердого переходу економіки до економіки з високим рівнем доходу, що базується на інноваціях, креативності, продуктивності праці, високій доданій вартості та високому вмісті знань.

«Розгляд приватного сектору як основної опори та найважливішої рушійної сили також сприяє підвищенню ендогенного потенціалу та зміцненню самостійності економіки. Амбіції процвітаючого, заможного, потужного та економічно автономного В'єтнаму також будуть ближчими, більш здійсненними та легшими для реалізації завдяки співпраці народу та вітчизняного приватного економічного сектору», – підсумував доктор Ле Зуй Бінь.