Спеціальний клас посеред річки Хау

TP – Щовівторка та щочетверга ввечері безкоштовний урок англійської мови на річці Хау сповнений сміху. У класі беруть участь учасники різного віку, наймолодшому учневі 9 років, найстаршому – 63 роки.

Заняття проходять щовівторка та щочетверга о 18:30 вдома в пані Ле Тхі Бе Бай («Мати Бай», як її часто називають волонтери). Після 17:00 двох наймолодших учнів, 9-річного Фан Бінь Міня та 11-річного Тхань Кхієта, родина везе на заняття човном. Потім пан Бай Бон (63-річний Лі Ван Бон) керує човном від рибного плоту до класу. Нгуєн Нгок Туонг Ви, волонтер і водночас вчитель класу, сказав: «Це троє особливих учнів класу, тому що наймолодший і найстарший завжди регулярно приходять на заняття і прибувають на заняття найраніше». Бінь Мінь сказав, що цього року він навчається у 4-му класі, і в його родини є сад лонган, який обслуговує туристів , тому він хоче вивчити англійську, щоб спілкуватися з іноземними гостями.

Клас складається з понад десяти осіб, розділений на 2 групи, кожна з яких, окрім основного вчителя, також має волонтерів для підтримки. Буй Тхі Кам Ту — учениця. Вона зголосилася волонтером поїхати до Консона, щоб безкоштовно викладати англійську мову місцевим жителям протягом майже 2 місяців. Ту сказала, що змістом сьогоднішнього уроку буде вивчення словникового запасу про страви, які місцеві жителі щодня подають клієнтам. Прості привітання та веселі ігри.

Студенти називали вчителів-волонтерів «вчителями», а самі студенти називали себе «татом» або «мамою». Ось так і було, клас був жвавим і сповненим сміху до самого кінця.

Під проливним дощем, почувши звук моторного човна, що відходить від берега, міжнародний волонтер на ім'я Камідзі Шота, який зараз працює в JICA (Японія) в місті Кантхо , зайшов до класу в дощовику, чим усіх здивував. Шота вклонився та вибачився перед усіма за запізнення через дощ та очікування на човен. Після цього Шота, як і інші в групі, приєднався до роботи з підтримки класу. Шота життєрадісний та товариський, оскільки прожив у Кантхо більше року, тому може досить вільно слухати та розмовляти в'єтнамською. «Люди на острові дуже дружелюбні та сповнені ентузіазму. Базові знання англійської мови, такі як вітання, представлення імені, професії, місця проживання тощо, яких я та члени групи викладали, були швидко засвоїті та засвоєні людьми», – поділився Шота.

Пан Бей Бон — найстарший учень у класі, але він не сором’язливий і не вагається, завжди старанно вчиться. Він є членом туристичного кооперативу «Кон Сон». Його родина живе на острові понад 30 років, вирощує рибу та обслуговує туристів. Він вирощує десятки видів прісноводних риб, особливо багато рідкісних видів риб річки Меконг. «Коли на плоту приходять іноземні гості, я хочу розповісти їм англійською мовою, тому я приєднуюся до цього класу», — сказав пан Бей Бон.

Буй Тхі Кам Ту (з Лонг Ана ), студентка третього курсу спеціальності англійська мова в Університеті Кантхо, скористалася літніми канікулами, щоб безкоштовно викладати англійську мову мешканцям Консона. Кам Ту сказала, що до того, як дізналася про Консон, вона ніколи не думала про роботу вчительки, але все поступово змінилося, коли вона приїхала сюди. «Щовечора вся родина (люди на острові – П.В.) приносила мені позитивну енергію, натхнення та щиру любов», – зізналася Ту.

Кам Ту був вражений образом пані Бе Бей, яка заохотила всю родину приходити на заняття, поділившись історією волонтера. Ту пам’ятав, як пан Там щовечора їздив на заняття на велосипеді, приносячи з собою величезне джерело енергії. І щоразу, коли він бачив човняра, він розмовляв зі своїми дітьми англійською, навіть якщо це було просто просте вітання.

Для Кам Ту, сама того не знаючи, коли саме, вона вважала Кон Сон своїм другим домом, а людей там – своєю родиною.

АСОЦІАЦІЯ