Росія збила 91 український безпілотник за 24 години, Північна Корея випробувала ядерну зброю під водою, Венесуела звинуватила США у блокуванні 69 кораблів

Іран і Пакистан прагнуть зменшити конфронтацію, Індонезія відправляє госпітальний корабель до Гази, російський нафтобаз загорівся після атаки БПЛА, Данія витрачає «гору» грошей на моніторинг Арктики... ось деякі визначні міжнародні новини за останні 24 години.

Росія стверджує, що збила багато українських безпілотників та ракет. (Джерело: rferl.org)

Газета «Світ і В'єтнам» висвітлює деякі з найважливіших міжнародних новин дня.

Росія – Україна

*Російське нафтосховище загорілося після атаки українського безпілотника: Губернатор Брянської області Росії Олександр Богомаз 19 січня заявив, що резервуари з нафтою на сховищі в місті Клинці Брянської області загорілися після того, як військові збили український безпілотник, який намагався атакувати цілі в місті. За попередньою інформацією, внаслідок інциденту ніхто не постраждав, повідомив Богомаз на своїй сторінці в Telegram. Пожежники швидко загасили пожежу. (Sputniknews)

*Росія збила 91 безпілотний літальний апарат та ракети різних типів з території України: Міністерство оборони Росії заявило, що протягом останніх 24 годин система протиповітряної оборони країни успішно збила 2 ракети «Точка-У», 1 керовану бомбу JDAM американського виробництва, 18 ракет американської системи залпового вогню HIMARS та чеську «Вампір», а також 91 безпілотний літальний апарат (БПЛА) з території України.

За даними прес-служби Міністерства оборони Росії, успішне застосування систем ППО допомогло запобігти атакам на важливі цілі на території самопроголошеної Донецької Народної Республіки (ДНР), самопроголошеної Луганської Народної Республіки (ЛНР), а також Запорізької, Херсонської та Харківської областей.

За даними Міністерства оборони Росії, з початку спеціальної військової операції було знищено загалом 567 українських військових літаків, 265 гелікоптерів та 10 870 безпілотників. (ТАСС)

*Україна розробляє першу гібридну систему протиповітряної оборони: Речник Командування Повітряних сил України Юрій Ігнат підтвердив, що перша в Києві гібридна система протиповітряної оборони, здатна запускати американські ракети з пускових установок радянського виробництва, була розроблена та випробувана в США за участю американських та українських військових експертів.

Представник Повітряних сил України наголосив, що «системи, про які йде мова, не мають великої дальності, вони можуть уражати цілі на відстані 15 км».

Раніше, 17 січня, міністр стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин заявив, що військові країни вперше застосували гібридну систему протиповітряної оборони, виготовлену з деталей, вироблених Радянським Союзом та Заходом. (ТАСС)

Азіатсько-Тихоокеанський регіон

*Іран і Пакистан прагнуть послабити напруженість: Ісламабад і Тегеран прагнуть послабити двосторонню напруженість після того, як Пакистан здійснив атаки у відповідь на іранську територію 18 січня, що підвищило ризик повномасштабного конфлікту між двома сусідами, що володіють ядерною зброєю.

Після запуску ракетного удару Пакистан надіслав Ірану примирливе послання та запевнив свого сусіда, що Ісламабад не хоче подальшої ескалації напруженості, повідомляють дипломатичні джерела та офіційні особи з обох країн. «Ми сподіваємося, що найгірше вже позаду», – сказав пакистанський чиновник.

Міністерство закордонних справ Ірану ввечері 18 січня опублікувало заяву, в якій пообіцяло «дотримуватися політики добросусідських відносин з Пакистаном». (The Express Tribune)

*Північна Корея випробовує підводну ядерну зброю: Державне Центральне інформаційне агентство Кореї (ЦТАК) повідомило 19 січня, що Північна Корея випробувала підводну систему ядерної зброї на знак протесту проти спільних військових навчань Південної Кореї, США та Японії цього тижня.

17 січня Південна Корея, Сполучені Штати та Японія провели спільні військово-морські навчання у водах на південь від Корейського півострова, метою яких було посилення можливостей реагування трьох країн на загрози морській безпеці. (Reuters)

*Малайзія розпочинає боротьбу з незаконним проживанням: Генеральний директор Малайзійського імміграційного департаменту (IMI) Руслін Джусох заявив 19 січня, що агентство виявило 220 осередків незаконного поселення по всій країні, включаючи спонтанні поселення, а також орендовані будинки чи будівлі.

Пан Руслін заявив, що IMI постійно розгортатиме масштабні операції по всій країні для вирішення виявлених гарячих точок і не піде на компроміси з цього питання.

Згідно зі статистикою, з початку кампанії в перший день нового 2024 року до 16 січня загалом 3262 іммігранти було заарештовано за різними звинуваченнями, такими як відсутність паспорта, перевищення терміну перебування та будівництво незаконних поселень. Він наголосив, що це рекордна кількість. Повідомляється, що більшість місцевих роботодавців зловживають паспортами та надають незаконні поселення іммігрантам, щоб вони могли продовжувати працювати в цій країні. (Straits Times)

Європа

Данія витрачає 400 мільйонів на спостереження за Арктикою: Данія виділила 2,74 мільярда крон (400 мільйонів доларів США) на посилення спостереження та розвідки в Арктиці та Північній Атлантиці за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА) далекого радіусу дії в рамках ширшої рамкової угоди щодо посилення обороноздатності скандинавської країни та досягнення цілей НАТО.

Зменшення морського льоду в Арктиці підживило гонку між світовими державами за контроль над ресурсами та водними шляхами. Копенгаген відповідає за безпеку та оборону Гренландії в Арктиці та Фарерських островів у Північній Атлантиці – двох територій, що знаходяться під суверенітетом Королівства Данія.

Міністр оборони Данії заявив увечері 18 січня (за місцевим часом): «Королівство майбутнього повинно буде взяти на себе більшу відповідальність за безпеку в усьому регіоні. Тому нам потрібно використовувати більше потужностей в Арктиці та Північній Атлантиці». У 2023 році Данія зобов'язалася інвестувати 143 мільярди крон в оборону протягом наступних 10 років. (Reuters)

*Білорусь розглядає розробку ядерної зброї як стратегічний засіб стримування: 19 січня Міністерство оборони Білорусі заявило, що нова військова доктрина Мінська розглядає розробку вітчизняної ядерної зброї як обов'язковий стратегічний засіб стримування.

У новій військовій доктрині також описано дії білоруських військових у разі будь-якої збройної агресії проти союзників Мінська в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), до якої входять кілька колишніх радянських республік або Союзна держава Білорусі та Росії.

Водночас Мінськ висловив готовність відновити діалог з державами-членами НАТО «за умови, що вони припинять свою агресивну риторику проти Білорусі». Білорусь, близький союзник президента Росії Володимира Путіна, межує з членами НАТО Польщею та Литвою, а також з Росією та Україною. ( ТАСС)

*Росія заявляє про складність відновлення угоди про зерно в Чорному морі: 19 січня Кремль заявив, що немає жодної перспективи відновлення угоди про зерно в Чорному морі, а альтернативні маршрути транспортування українського зерна становлять великі ризики.

Початкова угода, яка сприяла безпечному експорту зерна з України через Чорне море, закінчилася минулого року після того, як Москва відмовилася її продовжувати, заявивши, що її інтереси ігноруються. (ТАСС)

Близький Схід-Африка

*Майже 25 000 людей загинули з моменту нападу Ізраїлю на Газу: Агентство охорони здоров'я уряду ХАМАС у секторі Газа 19 січня заявило, що внаслідок війни між ісламським рухом та Армією оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) на блокованій палестинській території загинуло 24 762 особи.

За останні 24 години внаслідок ізраїльських атак загинуло 142 палестинців. З початку бойових дій 7 жовтня 2023 року 62 108 палестинців отримали поранення.

З ізраїльського боку кількість солдатів, убитих з початку наземного наступу Армії оборони Ізраїлю в секторі Газа, досягла 194. (Arab News)

Китай закликає припинити «переслідування» суден у Червоному морі: Речник Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін 19 січня закликав припинити «переслідування» цивільних суден у Червоному морі після нападів хуситів на кораблі на знак солідарності з палестинцями в Газі.

В інтерв'ю того ж дня високопоставлений чиновник хуситів Мохаммед аль-Бухайті пообіцяв дозволити російським та китайським кораблям безпечно проходити через Червоне море. Він наголосив, що води навколо Ємену є безпечними, якщо ці кораблі не пов'язані з певними країнами, зокрема Ізраїлем. (AFP)

*Індонезія відправляє госпітальний корабель до Гази для надання гуманітарної допомоги: Міністр оборони Індонезії Прабово Субіанто 19 січня заявив, що він разом з начальником штабу ВМС – адміралом Мухаммедом Алі – відправив госпітальний корабель ВМС Індонезії KRI dr Radjiman Wedyoningrat-992 до сектора Газа для виконання місій з надання гуманітарної допомоги.

За словами пана Пробово, розподілена гуманітарна допомога включає продукти харчування, ковдри, одяг, товари для немовлят, жіночий одяг, молоко, намети, гігієнічні набори, мінеральну воду та релігійні предмети.

«Госпітальний корабель пройде маршрутом Джакарта-Белаван-Ель-Аріш-Джидда-Батам, перш ніж повернутися до Джакарти. Подорож триватиме загалом близько 50 днів у морі», – повідомили ВМС Індонезії. (Arab News)

Америка

*Венесуела засуджує блокаду США 69 суден: Віце-президент Венесуели Делсі Родрігес щойно провела зустріч із генеральним секретарем Міжнародної морської організації (ІМО) Арсеніо Домінгесом, на якій вона засудила блокаду 69 суден, пов'язаних з цією карибською країною, через економічні санкції, назвавши її «незаконною».

За словами пані Родрігес, Венесуела має четверту за величиною кількість заблокованих суден у світі. Не лише 39 суден, що належать державній нафтовій компанії Венесуели PDVSA, заблоковано, але й 30 інших міжнародних комерційних суден також були санкціоновані в рамках «цієї жахливої ​​політики нападу».

Віце-президент Венесуели наголосила, що санкції є «економічним геноцидом» проти народу карибської країни. Пані Родрігес попросила ІМО приєднатися до організацій, які закликають до скасування цих заходів. (Сіньхуа)

*США не дозволяють кубинським підприємствам доступ до банківської системи: Відповідаючи на запит комітету Конгресу США щодо інформації про те, що адміністрація президента Джо Байдена розглядає можливість дозволити кубинським бізнесменам відкривати рахунки в банках США, заступник помічника держсекретаря Управління США у справах Латинської Америки Ерік Якобштейн 18 січня заявив, що країна наразі не має планів дозволяти кубинським малим та середнім підприємствам (ММСП) доступ до банківської системи США.

Однак чиновник підтвердив зобов'язання адміністрації президента США Джо Байдена «підтримувати кубинський народ» та сприяти «розвитку приватного сектору» в сусідній острівній державі.

Тим часом, конгресмен-демократ Хоакін Кастро заявив, що «ізоляціонізм», нав'язаний Кубі, «збіднює» її народ, і підтримав скасування ембарго, щоб дозволити економіці та приватному сектору розвиватися. (AFP)

Джерело: https://baoquocte.vn/tin-the-gioi-191-nga-ban-ha-91-uav-ukraine-trong-24-gio-trieu-tien-thu-nghiem-vu-khi-hat-nhan-duoi-nuoc-venezuela-to-my-phong-toa-69-tau-bien-258042.html