Той, хто зберігає талісман біля підніжжя хвиль

Сп'янілий чарівністю

Весна прийшла до південної сільської місцевості Куанг Нгай, приносячи радість. Емоції вирували, коли ми спостерігали, як житлова група Тан Дьєм (район Пхо Тхань, місто Дук Пхо, Куанг Нгай) виконує мистецтво, що передається з покоління в покоління.

У свої 65 років пан Цай (керівник групи) Ле Ко, попри численні турботи, все ще захоплений мистецтвом талісманів. Озираючись назад, він прив'язаний до мистецтва талісманів вже понад півстоліття. Він сказав, що в дитинстві його захоплювало спостереження за співом і танцем талісманів навесні, коли село менше хвилювалося через дим і вогонь війни...

Виконання амулетів у Са Хюїні

Мозолисті руки пана Цая, після багатьох днів веслування на човні, закидання сіток чи праці на соляних полях, досить майстерно били в барабан. Музикант майстерно грав на дерев'яних хлопавках, як справжній митець. Сенх тіен у руках юнака тремтів, створюючи жвавий звук, що гармоніював з народними піснями сільської місцевості.

У віці тринадцяти років пан Ко та його друзі пішли разом зі старостами села на весняну прогулянку з танцем талісманів. Під присмерком післяобіднього сонця трупа талісманів прийшла до театру, щоб танцювати на прохання місцевих жителів. Спочатку пролунала вступна пісня з народними текстами: «Відчиніть ворота, відчиніть ворота / Верхнє кільце все ще протягнуте / Нижній штифт все ще закріплений... ».

Потім домовласник відчинив двері, його обличчя сяяло від радості, запрошуючи співочий колектив до будинку. Після співу та танців, віддання шани предкам та благословення домовласника, співочий колектив отримав свою нагороду та подяку і вирушив служити наступному будинку, як просив домовласник.

Вітер з моря дув до берега, проносячись сільськими дорогами холодної весняної ночі. Однак багато людей охоче йшли за ним. Вони насолоджувалися граціозним танцем містера Ко та його друзів, співом, що змішувався з жвавою музикою.

Пан Ле Ко (червона сорочка) та співочий і танцювальний колектив Сак Нгу виступають на фестивалі рибальства.

М’який, мерехтливий танець ліхтарів у темній ночі створював чарівну сцену, приваблюючи глядачів. Деякі люди були настільки захоплені спостереженням, що запрошували трупу ліхтарів до себе додому, щоб вони виступили перед вівтарями своїх предків.

«Свято Тет у селі було дуже радісним. Багато людей, яким сподобався талісман, запросили нас до себе додому співати та танцювати, щоб побажати їм удачі. Зарплата була невеликою, але служити селянам було радістю», – згадував пан Ко.

«Передаємо естафету» молодому поколінню

Понад десять років тому пан Ко взяв на себе роль пана Цая в команді з виготовлення талісманів, замінивши старших. Він хвилювався, що талісман буде втрачено в епоху відкритих інформаційних технологій та багатьох аудіовізуальних методів сьогодні. Тож він та його близький друг Нгуєн Хунг Ліем знайшли спосіб «підтримувати вогонь» виготовлення талісманів для підлітків у команді, створюючи умови для них, щоб співати та танцювати, коли у них була така можливість.

Біля Тета двоє чоловіків та діти старанно тренувалися. Пан Ко з ентузіазмом керував дітьми кожним танцювальним рухом; навчав їх співати плавно та наголошувати на тексті пісень, щоб захопити слухачів. Через кілька років діти поїхали вчитися далеко, він переконав нових учасників приєднатися до команди та з ентузіазмом керував ними.

«Спочатку було дуже важко навчитися співати та танцювати Сак Буа, але дядько Ко завжди підбадьорював та з ентузіазмом навчав нас, тому ми намагалися практикуватися. Ми багато співали та звикли. Завдяки йому ми навчилися співати та любити Сак Буа...», – зізналася Нго Тхі Туєт Нган.

Пан Ле Ко (праворуч) та пан Нгуєн Хунг Лієм відредагували текст пісні-заклинання

Вранці першого дня Нового року за місячним календарем члени команди зібралися на подвір’ї районного будинку культури, щоб віддати честь прапору на початку року. Прослухавши новорічне листування президента , команда виступила з жвавою мелодією на честь приходу весни. Після співу та танців пролунали довгі оплески.

На третій день місячного Нового року вся команда, одягнена в шарфи та сукні, співала та танцювала на рибальському фестивалі в естуарії Са Хьюїнь. Усі уважно спостерігали за граціозним танцем та слухали мелодійні пісні в променях ранкового сонця. Пісні закликали рибалок спрямувати свої рибальські човни у море...

Багато туристів приїжджають до Са Хьюїнь, щоб насолодитися дикими та поетичними краєвидами, дізнатися про культуру Са Хьюїнь, яка сягає близько 3000 років, та насолодитися смачними стравами, приготованими з морепродуктів, щойно виловлених у морі. Вони з нетерпінням чекають на роботу солеварників на соляних полях Са Хьюїнь. Багато людей зупиняються тут і кажуть, що їм дуже цікаво спостерігати за співом та танцями Сак Буа...

«Грошей за виставу вистачає лише на те, щоб випити з дітьми чашку солодкого супу або миску каші, але це дуже весело. Завдяки цьому ми маємо можливість познайомити відвідувачів здалеку з краєм та людьми Са Хьюїня...», – зізнався пан Ко.

За словами пана Ле Мінь Фунга, заступника голови Народного комітету округу Пхо Тхань, пан Ле Ко та пан Нгуєн Хунг Лієм активно зберігають мистецтво виготовлення талісманів. Пан Ко старанно досліджує та пише пісні з новими текстами, оперативно відображаючи зміни на своїй батьківщині.

«Його пісні підбадьорюють людей після виснажливого робочого дня, сприяючи збереженню місцевої культурної ідентичності. Пан Ко та його команда пропагують культуру корінних народів серед туристів, беруть участь у громадських заходах із захисту довкілля, зберігають традиційні соляні поля... Його внесок користується довірою та захопленням чиновників і людей», – сказав пан Фунг.

Пісня торкається людських сердець

За словами старійшин району Пхо Тхань, незрозуміло, коли виник цей талісман. Їм відомо лише, що «сільські артисти», одягнені в червоний, синій або жовтий одяг, захоплено співали та танцювали, захоплюючи публіку. Талісман використовувався на фестивалях, щоб представити землю та людей Са Хьюїнь, а також співати, щоб вітати гостей на початку весни. Тексти пісень адаптувалися до змін у житті.

Текст пісні закликає рибалок триматися моря, сприяючи захисту суверенітету моря та островів Вітчизни: «Ось Хоанг Са — ось Чионг Са / Два архіпелаги нашої країни поколіннями / Човни пливуть у море / Ловлять морепродукти у безкрайньому морі та небі / Хоанг Са зовсім близько до Чионг Са / Це архіпелаг, що передався від наших предків... Сьогодні починається новий рік / Бажаємо морю та островам вічного миру».

Джерело: https://thanhnien.vn/nguoi-luu-giu-sac-bua-ben-chan-song-185250128104648142.htm