Мости, що доносять польську літературу до в'єтнамських читачів

Протягом понад семи десятиліть кожна сторінка польських книг долає мовні та географічні відстані, щоб дістатися до в'єтнамських читачів. За ними стоять мовчазні, але пристрасні перекладачі, які наполегливо будують місток між двома літературними культурами.

На початку 50-х років 20-го століття, у зоні опору В'єтбаку, журнал «Література і мистецтво» знайомив в'єтнамських читачів з творами польських авторів, таких як Броневський, Івашкевич, Гальчинський, Кручковський, Жукровський. Через рік після перемоги в Дьєнб'єнфу , з нагоди 100-річчя смерті великого поета Адама Міцкевича, видавництво «Література і мистецтво» опублікувало книгу «Адам Міцкевич, великий поет польського народу та світу» .

До початку 1980-х років переклад польської літератури у В'єтнамі здійснювався переважно французькою («Хоанг Чунг Тонг», «Нгуєн В'єт Лам», «Те Хань», «Нгуєн Суан Сань») та російською («Ву Дінь Бінь», «Хонг Тхань Куанг») мовами. Більшість представлених творів були віршами, оповіданнями та уривками. У 1956 році у збірці поезії «У майбутнє» були перекладені та представлені твори двох польських поетів – Броневського та Яструна. З 1960 року видавництва, такі як «Література, культура, праця, молодь та мистецтво», постійно пропонують в'єтнамським читачам такі твори, як «Пам'ятай » (1960), «Юліуш та Етель» (1961) Леона Кручковського, «Класичні польські оповідання» (1962), «Пастка, нова дорога » (1963) Тадеуша Конвіцького, «В'єтнам у моєму серці » (1966) Моніки Варненської. Видавництво «Кім Донг» видало збірку казок «Невинний хлопчик і качка» та казку «Дивний електричний лист» , що справило гарне враження в серцях юних в'єтнамських читачів. У 1968 році вийшла друком збірка поезій Адама Міцкевича , до якої увійшли уривки з шедевра «Тадеуш» . У 1983 році видавництво «Нові твори» видало збірку оповідань Р. Стравінського « Чотири дні народження» . У 1985 році Те Хань та Нгуєн Суан Сань опублікували збірку польської поезії, що складається з 5 частин: народна поезія, передромантична поезія, поезія молодої Польщі, поезія між двома війнами та сучасна поезія.

Важливим поворотним моментом у представленні польської літератури у В'єтнамі, ймовірно, став 1985 рік, коли перекладач Нгуєн Хю Зунг переклав роман «Quo Vadis» Генрика Сенкевича, лауреата Нобелівської премії 1905 року, виданий видавництвом «Література». З цієї віхи місце польської літератури в читацькому житті в'єтнамців значно зміцнилося. Хоча кількість перекладачів була невеликою, вони створили різноманітну картину стилю та естетичного смаку, доповнюючи та підтримуючи один одного, щоб представити в'єтнамським читачам багатий погляд на польську літературу.

Нгуєн Хю Зунг, науковець , який навчався в докторантурі в Польщі (1976-1980), був нагороджений премією за переклад від Асоціації письменників В'єтнаму в 1985 році. Протягом трьох десятиліть він опублікував понад десяток перекладених творів: «Гидке каченя» Андерсена, видавництво «Кім Донг» (1985), «Quo Vadis» Генрика Сенкевича, видавництво «Література» (1985), «У пустелі та в глибокому лісі » Генрик Сенкевич, Видавництво Кім Донга (1986), Дорога до слави Нікодема Дізми , Тадеуш Долега-Мостович, Літературне видавництво (1988), Доктор , Тадеуш Долега-Мостович, Літературне видавництво, Ханя Г. Сенкевича, Літературне видавництво (1988), Професор Vintruc , Tadeusz Dolega-Mostowicz, Hanoi Publishing House (1989), The Elephant , збірка оповідань Мрожека, Women Publishing House (1989), The Leper , Helena Mniszek, Hanoi Publishing House (1990)... Після цього він 30 років присвятив перекладу серії романів «Святий лицар» Генрика Сенкевич і ця серія романів отримали літературну премію В’єтнамської асоціації письменників .

Перекладач Та Мінь Чау, який навчався на факультеті літератури Варшавського університету (1967-1973) та був аспірантом на початку 1990-х років, також є поетом, який опублікував три поетичні збірки. Він спеціалізується на перекладі поезії: одразу після того, як поетеса Віслава Шимборська отримала Нобелівську премію з літератури в 1996 році, збірка з 75 її віршів була відібрана, перекладена та представлена ​​видавництвом Та Мінь Чау, опублікована видавництвом «Література» в 1997 році, а в 2014 році видавництво Спілки письменників надрукувало вибрані вірші Шимборської . Поетеса Галіна Посвятовська зі своєю поетичною збіркою «Серце плаче» також була перекладена Та Мінь Чау. Існує зворушливий збіг обставин, що обидві ці поетеси мають твори, написані про В'єтнам. Крім того, Та Мінь Чау є автором перекладів низки цінних польських прозових творів: збірки оповідань «Лісова суниця» Івашкевича (1986), «Божевільні» М. Оріона (1987), роману «Попіл і діаманти» Єжи Анджеєвського (1988). 22 вересня 2016 року Асоціація письменників В'єтнаму організувала презентацію поетичної збірки польського поета, лауреата Нобелівської премії з літератури 1980 року Чеслава Мілоша, перекладену Та Мінь Чау. Прочитавши майже 1000 віршів Мілоша, Та Мінь Чау відібрав майже 100 віршів для перекладу. Кожен з його віршів – це гімн, він резонує болем, але сповнений любові та прагнення, як представив поет Нгуєн Куанг Тхієу.

Перекладач Ле Ба Тху (крайній ліворуч) на семінарі «Польська література у В'єтнамі», травень 2025 року. (Фото: Посольство Польщі у В'єтнамі)

Маючи понад 30 книг, перекладач Ле Ба Тху вважається тим, хто переклав найбільшу кількість польських творів у В'єтнамі.

Він навчався у Варшавському політехнічному університеті (1964-1970), згодом працював у сфері освіти та дипломатії. Його перекладені твори варіюються від класичних авторів, таких як Генрик Сенкевич, Болеслав Прус, до відомих поетів, таких як Віслава Шимборська, Чеслав Мілош, Тадеуш Розевич, та багатьох сучасних творів (включаючи 14 романів, 6 збірок оповідань), творів для дітей та жартів. Перекладені твори Ле Ба Тху були прийняті багатьма видавництвами, добре продавалися, багато разів перевидавались та були широко представлені. Серед перекладених книг, виданих Ле Ба Тху: «Фараон», «Хоанг Тай», «Qua cua Chua», «Сінь кач дан мен! Ти впізнаєш мою руку!». Під крилами винного ангела, Балкон до неба, Дівчина — ніщо, Слон, Надія, Інші задоволення, Недільна наречена, Бездомна жінка, У країні золота, Найпотворніша жінка на планеті, Крихітна золота акула, Чому ми не чуємо голосу риби, Томек на Чорному континенті, Сміючись цілий рік, Сміючись разом на п'яти континентах, Планета сміху, 600 жартів... Два перекладені романи Ле Ба Тху «Дар Божий» та «Надія» отримали нагороди Асоціації письменників В'єтнаму та Асоціації письменників Ханоя у 2010 та 2014 роках. Він також отримав нагороду журналу «Армійська література» за найкращий перекладений твір у 2008 році: «Міст через річку Бен Хай» та «Фотографуватися з ведмедем» .

Перекладач Нгуєн Чі Туат навчався в університеті та захистив докторський ступінь з літератури в Польщі, був колишнім лектором Ханойського університету іноземних мов, а також є запрошеним професором в'єтнамської мови в Університеті імені Адама Міцкевича в Познані. Його вважають міцним мостом між в'єтнамською та польською літературами, він опублікував багато статей, що представляють польську літературу, у вітчизняних журналах.

Він писав вірші польською мовою, опублікувавши дві збірки: «Від Червоної річки до Вісли та Варти» (2011) та «Слідом за Вартою» (2016). Щодо перекладів, Нгуєн Чі Тхуат представив багато творів, таких як «Смерть у трикутнику помилок» , К. Кожнєвський, видавництво Ханой (1988), «Крехке щастя», збірка оповідань багатьох авторів, видавництво Тхань Ньєн (2001), «Гра в прорив облоги» , збірка оповідань, видавництво QĐND (2002), «Спогади піаніста» В. Шпільмана, видавництво Ханой (2003), «Останній День святого Валентина» (видано разом з Нгуєн Тхі Тхань Тху), збірка оповідань, видавництво Тре (2012). Він також перекладав і представляв польського письменника Ришарда Капустинського у в'єтнамських літературних журналах. У 2015 році Жіноче видавництво опублікувало книгу Манули Каліцької « Тато, вона і я», яку він переклав. У 2016 році видавництво «Кім Донг» опублікувало комікс «Пригоди козла Мато» . Нещодавно вийшов друком всесвітньо відомий твір Ришарда Капускінського «Імператор» . Найціннішою роботою перекладача Нгуєн Чі Тхуата є масштабна серія романів «Лялька» Болеслава Пруса, видана Жіночим видавництвом. Перекладач Нгуєн Чі Тхуат отримав нагороди від Асоціації письменників Ханоя та Асоціації письменників В'єтнаму у 2017 та 2018 роках.

Перекладачка Нгуєн Тхі Тхань Тху, яка навчалася у Вроцлавському політехнічному університеті, хоча й прийшла до перекладацької справи пізно, опублікувала близько 20 книг, зокрема «Самотність в Інтернеті» – перекладацька робота, яка зробила її відомою, перевидавалася 10 разів і отримала перекладацьку премію Ханойської асоціації письменників (2006). Серед інших творів – «Незаконні стосунки» (2013), «Школа для дружин» (2014), «Піщаний замок» (2015), «Перший у списку» (2016)...

У 2008 році перекладач Нгуєн Ван Тай переклав шедевр Міцкевича «Тадеуш» , що зробило В'єтнам однією з небагатьох азійських країн, які представили цей твір. Він також переклав «Ханію, моє кохання, мій смуток» Генрика Сенкевича, видавництво «Кім Донг» (2010), «Літні канікули з письменником» Анджея Грабовського, видавництво «Кім Донг» (2011) та роман «Фермер» , лауреат Нобелівської премії з літератури 1924 року, Владислава Реймонта, видавництво «Лао Донг» та Центр мови та культури «Схід-Захід», опублікований у 2012 році. Через рік після публікації перекладач отримав нагороду за переклад від Асоціації письменників В'єтнаму. Зовсім недавно, у 2022 році, він випустив переклад « Бегуні — ті, хто ніколи не зупиняється в русі» Ольги Токарчук (Нобелівська премія 2018 року).

Перекладачка Тай Лінь, випускниця юридичного факультету Варшавського університету, яка зараз мешкає в Польщі, представила в'єтнамським читачам два видатні твори Ришарда Капустинського: « Подорожі з Геродотом» та «Ебоні» .

Крім того, багато інших перекладачів, таких як Тхань Ле, Нгуєн Тран Ба, Лам Куанг Мі, Ле Ні Хонг, Ту Дик Хоа, Нгуєн Хонг Тхань... зробили свій внесок у збагачення образу польської літератури у В'єтнамі. На сьогодні в'єтнамською мовою перекладено понад 120 творів, від класичних до сучасних, романів, віршів, оповідань, есе... Твори п'яти польських письменників та поетів, лауреатів Нобелівської премії (Генрик Сенкевич, Владислав Реймонт, Чеслав Мілош, Віслава Шимборська, Ольга Токарчук), дійшли до в'єтнамських читачів завдяки зусиллям відданих перекладачів. Завдяки цьому в'єтнамські читачі глибше розуміють польські традиції та історію, краще спостерігають за повсякденним життям поляків та відкривають для себе цікаві подібності в психології та долі двох народів.

Виставка польських книг у Храмі літератури – Куок Ту Зям, травень 2025 року. (Фото: Посольство Польщі у В'єтнамі)

Внесок перекладачів був визнаний Польщею. Чотири перекладачі, Нгуєн Хю Зунг, Та Мінь Чау, Ле Ба Тху та Нгуєн Тхі Тхань Тху, отримали Орден «За заслуги» Республіки Польща. У 2023 році Міністр закордонних справ Польщі нагородив шістьма перекладачами почесними грамотами за їхній видатний внесок у просування польської літератури у В'єтнамі.

Посольство Польщі у В'єтнамі завжди супроводжує перекладачів, організовуючи численні заходи з представлення перекладених творів у посольстві та з нагоди щорічного Європейського дня літератури в Ханої. Зовсім недавно, з нагоди 75-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Польщею та В'єтнамом (1950-2025), 28 травня 2025 року в Храмі літератури (Ханой) Посольство Польщі у В'єтнамі організувало виставку польських книг та дискусію про польську літературу у В'єтнамі за участю багатьох студентів, перекладачів, представників видавництв та любителів літератури.

Виступаючи на заході, посол Йоанна Скочек привітала та привітала вражаючі досягнення польських перекладачів літератури у В'єтнамі за останні роки. Вона зазначила, що посольство Польщі й надалі рішуче підтримуватиме впровадження польських літературних творів у В'єтнамі, заохочуватиме студентів до участі в цих літературних заходах та дослідження прекрасної та цікавої подорожі польської літератури у В'єтнамі.

Обмін думками між трьома перекладачами Нгуєн Хю Зунг, Ле Ба Тху та Нгуєн Тхі Тхань Тху зі студентами, представниками видавництв та читачами відбувся з ентузіазмом. Через складні перекладацькі історії вони поділилися багатьма методами та досвідом для створення точних та виразних перекладів.

Перекладач Ле Ба Тху підсумував: «Автор пише те, що знає, а перекладач повинен перекладати все, що пише автор». Саме ця відданість створила міцні мости, наближаючи польську літературу до сердець в’єтнамських читачів.

Джерело: https://thoidai.com.vn/nhung-nhip-cau-dua-van-hoc-ba-lan-den-voi-ban-doc-viet-nam-215051.html