Це розглядається як частина ширшої стратегії Дональда Трампа щодо стримування зростання Пекіна, відновлення його позицій та утвердження ролі Америки як наддержави номер один.

Кроки щодо стримування Китаю

З моменту офіційного вступу на посаду на другий термін 20 січня президент Дональд Трамп не гаючи часу відновив «торгову війну», яку він розпочав під час свого першого терміну.

27 лютого пан Трамп оголосив, що після запровадження 10% податку на початку лютого він запровадить додатковий 10% податок на імпортні товари з Китаю, збільшивши загальний податок для цієї країни до 20%, починаючи з 4 березня.

Раніше пан Трамп погрожував запровадити 25% мито на товари з Європейського Союзу (ЄС), Мексики та Канади, звинувативши їх у «користуванні» США в несправедливих торговельних відносинах.

Наприкінці січня 2025 року пан Трамп також шокував світ, погрожуючи запровадити 100% податок на країни БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка та нові члени, такі як Іран та Єгипет), якщо вони наважаться відмовитися від долара США або розробити альтернативну валюту.

Пан Трамп також прямо заявив: «Скажіть «прощавай» Сполученим Штатам», якщо ці країни наважаться кинути виклик долару США, підтвердивши свою рішучість захистити роль долара США як світової резервної валюти.

Ще однією родзинкою стратегії Трампа є його зусилля щодо контролю над геостратегічними районами та ресурсами. Він неодноразово згадував про свій намір «повернути Панамський канал» у Панами, яка у 2017 році підписала меморандум про взаєморозуміння з Китаєм під назвою «Співпраця в рамках Економічного поясу Шовкового шляху (SREB) та Морського Шовкового шляху 21-го століття (MSR).

Угода дозволяє Пекіну посилити свій вплив у Панамському каналі, життєво важливому судноплавному маршруті, що з'єднує Атлантичний і Тихий океани , через який понад 60% товарів, що проходять через нього, пов'язані зі США. Пан Трамп розглядає це як пряму загрозу торгівлі та інтересам національної безпеки США та попереджає про «рішучі заходи», якщо Панама не змінить свою політику.

На початку лютого Панама надіслала дипломатичну ноту про вихід з китайської ініціативи «Один пояс, один шлях».

Також у перші тижні свого перебування на посаді Трамп просував плани щодо купівлі Гренландії у Данії, землі, багатої на мінеральні ресурси та стратегічно розташованої в Арктиці. Він також хоче досягти угоди про співпрацю з Україною щодо корисних копалин і, можливо, навіть з Росією, щоб зменшити залежність від Китаю щодо рідкісноземельних елементів – необхідних матеріалів для високих технологій та оборони. Ці кроки можуть бути способом порушити монополію Пекіна на ресурси та зміцнити позиції Америки у світовому ланцюжку поставок.

ТрампТанКанБінь 1.jpg
Президент Китаю Сі Цзіньпін та президент США Дональд Трамп. Фото: CNBC

Різка, але ризикована стратегія стримування

Протягом останніх двох десятиліть Китай різко перетворився з країни, що розвивається, на економічну та військову наддержаву, що кидає прямий виклик гегемоністській позиції Сполучених Штатів. Зі стрімким зростанням ВВП з початку 21 століття, на Китай зараз припадає близько 19,5% світового ВВП, поступаючись лише Сполученим Штатам, і, за прогнозами, до 2030 року цей показник досягне 22,1%.

Ініціатива «Пояс і шлях» допомогла Пекіну розширити свій геополітичний вплив з Азії до Африки та Європи. Зокрема, Китай контролює близько 80% світових поставок рідкісноземельних елементів, що робить США та їхніх західних союзників залежними.

Взаємозалежність між Росією та Китаєм також посилилася в контексті запровадження Заходом санкцій проти Москви після конфлікту в Україні з початку 2022 року. Китай став економічним «рятівним колом» для Росії, купуючи нафту та газ і постачаючи технологічні товари, тоді як Росія підтримує Китай багатими ресурсами. Ці відносини ускладнюють геополітичну шахівницю, змушуючи США шукати способи взаємодії з обома державами одночасно.

Тим часом ЄС – традиційний трансатлантичний союзник Америки – слабшає. Блок стикається з енергетичною кризою після відмови від поставок російського газу, внутрішніми розбіжностями щодо економічної та оборонної політики, а також тиском з боку антиамериканських популістських партій. Торговельна залежність ЄС від Китаю, двосторонній товарообіг якого, як очікується, досягне 760 мільярдів доларів до 2024 року, ще більше стримує альянс від підтримки сильної позиції США проти Пекіна.

За більш ніж місяць свого перебування на посаді пан Трамп запровадив низку неочікуваних політичних рішень, які, хоча й здаються непередбачуваними, здаються послідовними та базуються на принципі «Америка понад усе». Як бізнесмен до того, як стати президентом, Трамп застосовував комерційний підхід до міжнародної політики: використовуючи тарифи як важіль впливу, щоб змусити інші країни йти на поступки.

Раніше пан Трамп погрожував запровадити податок до 60% для Китаю. Погроза запровадити 100% податок для країн БРІКС вважається сміливим кроком для захисту долара США – основи фінансової могутності Америки.

Зрозуміло, що якщо БРІКС вдасться створити альтернативну валюту, вплив США на світовому ринку буде серйозно похитнутий. Пан Трамп розуміє це і готовий піти на все, щоб запобігти такому сценарію. Так само, чинення тиску на Панаму, ЄС, Мексику та Канаду показує, що він не боїться протистояти як союзникам, так і опонентам, щоб захистити інтереси США.

Прагнення до співпраці з Росією та Україною щодо ресурсів є свідченням прагматизму Трампа. Хоча Росія є геополітичним суперником, він готовий до переговорів, щоб зменшити залежність від Китаю.

З іншого боку, стратегія Трампа також несе значні ризики. Стратегія Трампа може досягти деяких короткострокових успіхів: уповільнення зростання Китаю, повернення союзників на орбіту впливу Америки та захист долара.

Але в середньостроковій та довгостроковій перспективі високі тарифи можуть порушити глобальні ланцюги поставок, призвести до зростання цін у США та завдати шкоди американським споживачам. Більше того, зростання напруженості з ЄС та такими сусідами, як Мексика та Канада, може послабити трансатлантичний альянс, створюючи можливості для розширення впливу Китаю.

Майбутня грандіозна шахівниця США-Росія-Китай може бути непередбачуваною. У будь-якому разі, стратегія Трампа повернула Америку в центр світової арени. Своїм прагматичним та рішучим стилем він змушує світ переоцінити силу Америки, унеможливлюючи для країн недооцінку цього «гіганта». Майбутня гра влади, після тарифів, настає запекла битва за технології, яка найяскравіше продемонструє амбіції Трампа повернути Америці шановану позицію, як він колись обіцяв.

Угода між США та Україною щодо корисних копалин: крок Трампа з високими ставками, ЄС хвилюється США та Україна досягли рамкової угоди щодо корисних копалин – кроку вперед у двосторонніх відносинах, який може змінити регіональний геополітичний ландшафт. Це успіх для Трампа та Зеленського, але Європа хвилюється, що Україна стане залежною від США.