Інформацію було надано на семінарі з підсумкового звіту про проект «Зменшення ризиків для здоров’я, пов’язаних із торгівлею дикими тваринами у В’єтнамі», організованому Міністерством сільського господарства та розвитку сільських районів (через Секретаріат партнерства «Єдине здоров’я») у співпраці з Німецьким агентством міжнародного співробітництва (GIZ) 19 грудня в Ханої.
За даними Управління CITES В'єтнаму, наразі в країні налічується понад 8000 ферм з розведення диких тварин, на яких загалом проживає щонайменше 2,5 мільйона особин, що представляють 300 різних видів. Незважаючи на пандемію COVID-19 та виявлення шести відомих коронавірусів у диких тварин у неволі у В'єтнамі, розведення диких тварин залишається поширеним явищем без певних технічних стандартів та процедур моніторингу здоров'я. Водночас по всій країні продовжується браконьєрство та незаконне споживання видів диких тварин з високим ризиком поширення хвороб.
Протягом періоду з червня 2021 року по грудень 2023 року Німецьке агентство міжнародного співробітництва (GIZ) та Секретаріат партнерства «Єдине здоров’я» у В’єтнамі реалізували проект «Зменшення ризиків для здоров’я, що виникають внаслідок торгівлі дикими тваринами». Шляхом практичних досліджень та огляду політики проект запропонував політику щодо посилення управління комерційною діяльністю з розведення дикої природи з метою мінімізації ризиків та запобігання виникненню та поширенню хвороб від диких тварин серед людей.
За словами пана Оемара Ідое, керівника проектів з питань довкілля, клімату та сільського господарства GIZ Vietnam, персонал, який часто має безпосередній контакт з дикими тваринами, що знаходяться під ризиком зараження зоонозними хворобами, такий як персонал ферм дикої природи та агентств, що інспектують ці ферми, стикається з найбільшим ризиком. Надання їм повної інформації про ризики та заходи самозахисту допоможе запобігти поширенню хвороби в громаді.
Дослідження показали, що хоча В'єтнам має відносно комплексну правову систему, що регулює управління комерційним розведенням дикої природи, необхідно посилити дотримання цих законів та співпрацю між відповідними установами. Крім того, впровадження правових норм вимагає більш детальних інструкцій. Заходи біобезпеки (наприклад, використання захисного одягу, ізоляція нових особин, дезінфекція кліток тощо) та добробут тварин також потребують регулярної перевірки та моніторингу.
Фактично, багато ферм не регулюються та не мають системи маркування та відстеження худоби на фермах, що призводить до ризику завезення диких тварин на ферми з метою легітимізації їхнього походження для споживання на чорному ринку. І останнє, але не менш важливе: необхідно підвищити обізнаність власників ферм дикої природи та зацікавлених сторін про ризики для здоров'я, пов'язані з передачею вірусу від тварин до людей.
Згідно з міжнародними рекомендаціями, заходи біобезпеки можна розділити на 7 груп: управління фермерським господарством; управління відходами; управління кормами; ветеринарія; управління тваринами, транспортування; безпека та компетентність персоналу ферм.
На семінарі представники Міністерства сільського господарства та розвитку сільських районів, Міністерства охорони здоров'я , Міністерства природних ресурсів та навколишнього середовища, міжнародні експерти, що представляють ветеринарні та лісові установи 19 провінцій та міст, обговорили проблеми та потреби в підтримці у запобіганні поширенню хвороб, що передаються від тварин до людей, у місцевих господарствах дикої природи; підтримку заходів біобезпеки у сфері дикої природи та посилення моніторингу їх впровадження у найближчий час.
Джерело
Коментар (0)