Спеціальна конструкція печі Hoang Cam для усунення диму та засліплення ворога

(Ден Трі) - Завдяки своїй особливій конструкції, піч Хоанг Кам може готувати їжу для солдатів вдень і вночі, поки вся сучасна ворожа техніка "засліплена".

"Ворог у небі стріляв кулями та скидав бомби"

Де я можу знайти кухню ста регіонів?

День пожежі був сповнений диму.

Вночі кут печі покривається червоним вугіллям..."

Уривок з поеми «Перед могилою солдата Хоанг Кама» – Чу Нгок Фан.

Приховані димом печі допомагають солдатам відчувати себе ситими, а вороги, що літають у небі, не можуть їх виявити ( Відео : Доан Туй).

Створення кухні Hoang Cam має велике практичне значення у військових операціях та бойових діях, значною мірою сприяючи турботі про здоров'я солдатів, забезпеченню чисельності та бойової готовності.

Це також свідчить про інтелект, креативність та подолання всіх труднощів військами логістики у справедливій війні в'єтнамського народу.

Сповнений рішучості знайти спосіб «лікувати» дим, щоб захистити товаришів по команді

Згідно з Музеєм логістики та інженерії, солдат Хоанг Кам (1916-1996) походив з бідної фермерської родини. Після успіху Серпневої революції 1945 року він приєднався до самооборони Цитаделі.

Приготування їжі на плиті Хоанг Кам для солдатів під час кампанії при Дьєнб'єнфу (Джерело фото: Музей логістики та інженерії).

У 1947 році його призначили відповідальним за будинок престарілих у складі Центральної військово-медичної служби (Військово-медичного департаменту). Через деякий час його перевели відповідальним за будинок престарілих у військовому шпиталі Мі Тхань.

Під час прикордонної кампанії 1950 року Хоанг Кам очолював команду з постачання продовольства на станції транспортування поранених солдатів у На Ланг ( Туєн Куанг ) 308-ї дивізії.

Під час кампанії Хоабінь 1951-1952 років приготування їжі для солдатів було надзвичайно складним. Щоразу, коли розпалювали багаття, кухарю доводилося використовувати вентилятор, щоб розвіяти дим, аби його не помітили ворожі літаки.

Більшість армійських та цивільних підрозділів мали готувати їжу з ночі до раннього ранку. Якщо під час приготування їжі з'являвся ворожий літак, плиту потрібно було негайно вимикати. Кухарю було дуже важко приготувати гарячу страву.

Ось чому солдати, включаючи поранених та хворих, мусили їсти холодний рис. Багато разів, щойно підрозділ розпалював пожежу, його виявляли ворожі розвідувальні літаки.

Вони негайно скинули бомби саме на те місце, де перебували наші війська, що призвело до багатьох жертв. Розбитий горем жертви своїх товаришів, Хоанг Кам вирішив знайти спосіб «контролювати» дим.

Під окопами солдати все ще отримували гарячу їжу, яку їм давали кухарі на фронті Дьєнб'єнфу (Фото: надано Музеєм логістики та технологій).

Він усвідомлював, що наші солдати жертвували собою не лише на передовій проти ворога, а й зазнавали втрат і жертв навіть тоді, коли поверталися в тил, щоб відпочити та пожити.

Кулінарна команда Хоанг Кама та багато інших підрозділів подолали це, перейшовши на приготування їжі вночі, а коли ворожі літаки їх виявляли, вони поливали вогонь водою, щоб загасити його.

Однак, таке поспішне приготування часто призводить до того, що рис підгорає або недоварюється. Протягом дня рис і суп остигають, страви не є поживними та впливають на здоров'я солдатів, особливо у важких умовах маршу та бою.

Проблема диму та вогню в тилу та спосіб мислення "саперника на полі бою"

Зіткнувшись із втратами в тилу, Хоанг Кам не міг не хвилюватися. Він думав день і ніч, шукаючи способи змінити спосіб приготування їжі, щоб забезпечити їжею солдатів і уникнути виявлення ворожими літаками.

І солдат раптом згадав, як готували корм для свиней у своєму рідному місті. Піч була земляна, оточена щільним шаром, залишаючи лише два вентиляційні отвори. Під час приготування їжі вогонь був зосереджений і не оголювався.

Макет кухні Хоанг Кам у Музеї логістики та інженерії (Фото: Доан Туй).

Згадуючи часи, коли я викурював польових мишей, щоб зловити мишей, мені доводилося копати мишачі нори, набивати їх соломою та закривати бічні отвори, щоб дим концентрувався в норах.

З цією думкою він цілий день намагався експериментувати: у печі був димохід, який тягнувся вздовж землі, а не піднімався високо. Він обговорив це зі своїми товаришами по команді у групі харчування військових, кожен запропонував свою ідею. Того дня народилася нова піч.

Піч має багато пазів для розміщення гілок і покрита тонким шаром ґрунту, який регулярно поливають, щоб підтримувати вологість.

З печі піднімався дим, крізь пази перетворюючись на тонку цівку диму, схожу на ранковий туман, що пливе по землі.

Перед кухонними дверима він викопав глибоку яму, накрив її пластиком або листям, щоб заблокувати вогонь і створити димову камеру, що посилить вогонь.

Ідеальна кухня Хоанг Кам з девізом «ходити без слідів, готувати без диму, говорити без звуку» народилася саме звідти та була широко популяризована серед підрозділів по всій армії, сприяючи обмеженню втрат, постійному забезпеченню гарячим рисом і супом, а також покращенню здоров'я солдатів.

З моменту винаходу печі-диму для вогню та диму, солдати мали гарячий рис для їжі, гарячу воду для пиття, польові медики могли стерилізувати медичні інструменти, і солдатам більше не доводилося боятися ворожих літаків, які спостерігали щоразу, коли починалася пожежа.

У жовтні 1952 року підрозділ вирішив назвати піч-скриньку для диму «піччю Хоанг Кам» на честь солдата, який годував війська.

За свої видатні досягнення Хоанг Кам був обраний бійцем-поборником та нагороджений медаллю за військові подвиги другого ступеня, про що він повідомив дядькові Хо на першому Національному конгресі героїв та бійців-поборників 1 травня 1952 року.

На конгресі кухар Хоанг Кам був удостоєний честі отримати наручний годинник від дядька Хо. На початку 1959 року його звільнили з армії у званні другого лейтенанта.

Після закінчення війни опору проти Америки за порятунок країни лейтенант Хоанг Кам був нагороджений медаллю Опору другого ступеня та багатьма почесними грамотами різних рівнів.

Він помер 12 березня 1996 року у віці 80 років. Після смерті йому посмертно присвоїли звання капітана.

Унікальний дизайн допомагає «приховати» кухонний дим

Підполковник Тран Тхі Сам, директор Музею логістики та інженерії, поділився з репортером газети «Дан Трі» , що кухня в Хоанг Кам поділяється на 3 типи:

Кухня Хоанг Кам, рівень 1: Конструкція включає кухонну яму, систему димовидалення та кухонний брезент (може використовуватися як тимчасовий дах з брезенту, листя). Кухня використовується під час пауз, коли марш проходить далеко від ворога, з невеликою кількістю артилерії або в наступальних боях.

Підполковник Тран Тхі Сам – директор Музею логістики та інженерії (фото: Доан Тхуй).

Кухня Хоанг Кам, рівень 2: Включає 3 частини, як і кухня рівня 1, але в підвалі є резервуар для води, стіл для обробки їжі та підключення до системи траншей. Дах кухні в підвалі зроблений з дерева, товщиною понад 0,5 м. Кухня використовується в оборонному бою або для тривалого таборування поблизу ворога.

Кухня Хоанг Кам, рівень 3: Схожа на кухню рівня 2, але міцніша, з'єднана з підвалом для зберігання продуктів та спальним підвалом для військ. Дах кухонного підвалу зроблений з комбінації бетону, дерева та ґрунту товщиною понад 1 метр. Кухня використовується в оборонному бою або для тривалого проживання поблизу ворога, де ворог люто атакує.

У своїх мемуарах генерал Во Нгуєн Зяп писав: «Було б помилкою не згадати тут ініціативу, яка призвела до дуже важливого покращення життя солдатів на передовій...

3D-модель кухні Хоанг Кам (Фото: Музей логістики та інженерії).

Кухня Хоанг Кам, названа на честь її творця, була ефективною у всіх наступних кампаніях, зокрема в роки боїв проти Америки.

Витяжна система має функцію всмоктування повітря для створення конвекції повітря, що сприяє гарному горінню печі та виведенню диму, утворюючи тонкий шар диму, який плаває на землі. Витяжна система складається з 3 частин: димової камери, димоходу та системи розсіювання диму.

+ Димна яма: На кухні можна викопати 1 або 2 димні ями залежно від умов місцевості та вимог до розсіювання диму. Димна яма має форму куба, кожна сторона якого становить 0,8 м або 1 м.

+ Димохід має поперечний переріз 25x25 см або 30x30 см, включаючи 2 секції від шахти димоходу до димового тунелю та від димового тунелю 1 до димового тунелю 2, найкраще підходить невеликий ухил ^10-150 . Димохід від шахти димоходу до димового тунелю 1 має довжину 2,5-3 м. Димохід від димового тунелю 1 до димового тунелю 2 має довжину 3-5 м.

+ Диморозсіювальні балки: Кожна піч зазвичай має 3 диморозсіювальні балки з поперечним перерізом 20x20 см або 25x25 см, довжиною 4-7 м та найкращим ухилом ^10-150 ; диморозсіювальні балки ховаються в кущах або гаях.

Систему димовидалення зверху викладають свіжими гілками та листям, а зверху покривають шаром пухкого ґрунту, щоб дим міг виходити тонким шаром.

Дизайн кухні Хоанг Кам за проектом Музею військової історії В'єтнаму (дизайн: Фуонг Май).

Після перемоги при Дьєнб'єнфу, кухня Хоанг Кам продовжувала супроводжувати солдатів на всіх фронтах у війні опору проти Америки, щоб врятувати країну.

Невелика ініціатива, але з чудовими результатами. Сьогодні піч Hoang Cam досі використовується у військових академіях та школах для навчання, маршів та бойової підготовки.

Пізніші покоління досі використовують та вдосконалюють піч, щоб вона відповідала сучасним умовам навчання та місій, але принцип «приготування їжі без диму» для забезпечення секретності залишається незмінним.

Кухня першого рівня в будівлі Хоанг Кам, що використовується для тренувань з бойової готовності (Фото: надано Музеєм логістики та інженерії).

Щороку армія регулярно організовує «Технічні змагання з використання печей Хоанг Кам».

Це не лише можливість для офіцерів та солдатів відпрацювати навички польової логістики, покращити якість та рівень підготовки, а також бойову готовність, але й сприяє збереженню та поширенню цінності ініціативи, яка пов'язана з армією вже понад півстоліття.

Фото: Доан Туй

Відео: Доан Туй

Дизайн: Хуєн Май

Джерело: https://dantri.com.vn/khoa-hoc/thiet-ke-dac-biet-cua-bep-hoang-cam-de-triet-khoi-che-mat-quan-thu-20250814144359648.htm