Університетам важко утримувати докторів філософії, коли підприємства платять утричі більше.

На груповому обговоренні ситуації в соціально -економічному розвитку 24 жовтня делегат Національних зборів Ле Куан (директор Ханойського національного університету) заявив, що заклад стикається з багатьма труднощами в розрахунку витрат на доходи персоналу під час підвищення базової заробітної плати та конкуренції з приватним сектором за залучення людських ресурсів.

Ханойський національний університет займається підготовкою кадрів у галузях, що користуються високим попитом у суспільстві, особливо в галузі інженерії та технологій. Згідно з нормативними актами, зарплата, яку навчальний заклад виплачує докторантам наук, коливається від 15 до 20 мільйонів донгів. Однак підприємства готові платити від 40 до 50 мільйонів донгів. «Конкуренція з університетом дуже сильна», – сказав він.

Делегат Національних зборів Ле Куан (директор Ханойського національного університету) виступив у другій половині дня 24 жовтня.

Щоб забезпечити зарплату в розмірі 15 мільйонів донгів на місяць, наприкінці минулого року Ханойський національний університет був змушений запровадити політику фінансової підтримки викладачів віком до 40 років шляхом розміщення замовлень, призначення завдань та наукових тем. Незважаючи на значні зусилля, порівняно з бізнесом, ця зарплата не є високою.

Цей делегат Національних зборів вважає, що проблема інновацій та покращення якості університетської освіти має виникати з точки зору доходів, не кажучи вже про умови життя та праці фахівців і науковців. Тим часом навчальні заклади не мають достатньо ресурсів для їх залучення, особливо в нових або високозастосовних галузях. Причина полягає в тому, що механізм університетської автономії все ще має багато проблем.

«Ми досі кажемо, що автономія не означає скорочення витрат, але насправді це все те саме. З огляду на темпи скорочення регулярних витрат і персоналу, очевидно, що університети стикаються з фінансовою автономією», – сказав пан Куан.

Крім того, університети стикаються з багатьма обмеженнями під час впровадження політики щодо оплати навчання. Багато спеціальностей хочуть підвищити плату за навчання, але стикаються з обмеженнями. Крім того, університети не можуть покладатися виключно на плату за навчання, щоб вижити та розвиватися.

З огляду на вищезазначені недоліки та проблеми, пан Куан запропонував Національним зборам підтримати політику фінансової підтримки університетів, особливо в умовах економічного зростання та зниження доходів населення. Уряд повинен розрахувати механізм виплати заробітної плати співробітникам та викладачам у контексті поточної реформи оплати праці, що стосується автономних вищих навчальних закладів.

Наразі відсоток викладачів університетів із докторським ступенем у В'єтнамі становить близько 31%, з метою досягнення 35% до 2025 року. Цей рівень значно нижчий, ніж в університетах Великої Британії, США, Малайзії та Шрі-Ланки (50-75%).

Згідно зі звітом Міністерства освіти та навчання про автономію університетів, у 2021 році відсоток викладачів університетів, які заробляли менше 150 мільйонів донгів на рік, становив 46,3%, а менше 200 мільйонів – 69,66%. Таким чином, більшість викладачів заробляли 12,5-17 мільйонів донгів на місяць.
Тим часом, станом на 2021 рік, частка викладачів із докторським ступенем в університетах становила понад 31%, що на 6% більше, ніж три роки тому.

Ха Куонг

Джерело