Традиція синівської шанобливості, згадування свого коріння у день Ву Лан - синівська шанобливість

Сьогодні, у повний місяць сьомого місячного місяця, кожна в'єтнамська родина готує підношення своїм предкам, а також висловлює свою шану під час фестивалю Ву Лан, часу для виявлення синівської шанобливості. Пов'язаний зі священним повним місяцем сьомого місячного місяця, Ву Лан є не лише буддійським ритуалом, а й давно став культурним звичаєм, символом синівської шанобливості – коренем моральних принципів нації.

Чудова традиція моралі

Згідно з буддійськими писаннями, фестиваль Ву Лан походить від історії про бодхісаттву Мục Kiền Liên, який врятував свою матір від страждань пекла. З синівською шанобливістю він звернувся до чернечої громади, створивши особливе свято, щоб врятувати свою матір. З того часу народилося свято Ву Лан (Vu Lan Bon – Giải Đảo Huyền), яке стало приводом для людей згадати та висловити вдячність за доброту своїх батьків.

Фестиваль Ву Лан – свято синівської шанобливості – це прекрасна традиція в'єтнамського народу. Фото: MH

За даними В'єтнамської буддійської асоціації, фестиваль буддизму Ву Лан здавна переплітається з філософією та культурними традиціями синівської шанобливості, вдячності та пам'яті про своє коріння, а також зі звичаєм поклоніння 15-го дня сьомого місячного місяця, що утворює фестиваль Ву Лан – час для виявлення синівської шанобливості до батьків, бабусь і дідусів та близьких. Це також час, щоб згадати та висловити вдячність предкам, національним героям, мученикам та предкам в'єтнамського народу.

У В'єтнамі фестиваль Ву Лан переплітається зі Святом середини осені (15-й день 7-го місячного місяця) – днем ​​спокути за померлих, коли люди вірять, що ворота пекла відчиняються, щоб дозволити духам повернутися до світу смертних. Тому у в'єтнамській свідомості 15-й день 7-го місячного місяця є одночасно днем ​​спокути та сезоном синівської шанобливості. Ці дві духовні течії зустрічаються, сприяючи глибоко гуманній культурній традиції.

Тому на 15-й день сьомого місячного місяця, поряд із пропозицією їжі предкам, в'єтнамці також виконують ритуал пропозицій їжі мандрівним душам, випускають ліхтарі, що плавають у річці, та роздають милостиню бідним. В'єтнамці вірять, що пропозицій на 15-й день сьомого місячного місяця призначені не лише для того, щоб згадати предків, а й щоб поділитися з бездомними духами. Це відображає гуманістичну філософію: не лише синівську шану до батьків, але й співчуття до всіх.

У день повного місяця кожен в'єтнамець по-різному висловлює свою синівську шану батькам, згадуючи їхню доброту у народженні та вихованні, а також згадуючи своїх бабусь і дідусів і предків. В'єтнамці часто відвідують храми, щоб помолитися за благополуччя своїх живих батьків і готують пожертви своїм предкам, щоб згадати своїх предків та походження.

Пропозиції на фестиваль Ву Лан – 15-й день сьомого місячного місяця – різняться залежно від обставин та потреб кожної родини. Деякі родини готують пікантну вечерю з усіма традиційними стравами, як-от свято Тет; інші готують просту вегетаріанську страву. Незалежно від того, вишукана вона чи проста, аранжування та подання жертви предків завжди ретельно та охайно оформлені, що відображає щиру відданість предкам та роду.

Під час фестивалю Ву Лан відбувається багато заходів.

Згідно з народним віруванням, глибоко вкоріненим у буддійській філософії, під час фестивалю Ву Лан (буддійського свята на честь батьків) храми організовують багато урочистих і шанобливих заходів і ритуалів. Шановні ченці, черниці та послідовники буддизму співають сутру Ву Лан, молячись за благополуччя живих батьків та звільнення душ померлих батьків.

Щоб добре підготуватися до фестивалю Ву Лан 2025 року (буддійського фестивалю на честь батьків та предків), В'єтнамська буддійська сангха видала циркуляр № 374/TB-HĐTS до Центральних комітетів та інститутів, виконавчих рад В'єтнамської буддійської сангхи в провінціях та містах; а також ченців, черниць та буддійських послідовників у храмах і монастирях щодо фестивалю Ву Лан. Відповідно, В'єтнамська буддійська сангха просить місцеві буддійські сангхи організувати фестиваль Ву Лан; вшанувати пам'ять, висловити подяку та помолитися за душі героїчних мучеників на цвинтарях мучеників; а також у культурних місцях та місцях громадських зборів, за умови схвалення влади всіх рівнів.

Церква заохочує ченців та черниць до активної участі в заходах «вдячності та відплати», відвідуючи та даруючи подарунки тим, хто надав заслуги країні, в'єтнамським героїчним матерям, пораненим та хворим солдатам, а також сім'ям мучеників у цьому районі; організовуючи грандіозні церемонії молитви за душі померлих, запалюючи свічки на згадку та вдячність героїчним мученикам; співаючи Ву Лан Сутру та Сутру Синівської Пошани, щоб помолитися за душі героїчних мучеників, та читаючи лекції про значення Ву Лан - Синівської Пошани; здійснюючи ритуал приколювання троянди до одягу, щоб висловити вдячність за заслуги батьківського виховання; та художню програму «Заслуга батька, любов матері».

Центральний комітет В'єтнамської буддійської сангхи звернувся до виконавчих рад провінційної та міської буддійської сангхи з проханням розробити плани щодо керівництва та допомоги монастирям в організації фестивалю Ву Лан — синівської шани. Цього року всі храми та монастирі підняли національний прапор у День Незалежності та Ву Лан — День синівської шани. Центральний комітет також наголосив на важливості забезпечення урочистості та економності в організації заходу; запобігання будь-яким формам комерційних послуг чи ритуалів, що суперечать Дхармі та традиційним церемоніям; а також забезпечення ефективного запобігання пожежам та їх контролю.

Згідно зі спостереженнями, цього року на 15-й день сьомого місяця за місячним календарем велика кількість людей відвідала храми, щоб помолитися за мир і спасіння. У храмовому комплексі Кхионг Чунг пані Нгуєн Туєт Лан (район Кхионг Дінь) розповіла, що, дотримуючись сімейної традиції, вона та її діти пішли до храму рано-вранці на 15-й день сьомого місяця за місячним календарем, щоб помолитися за мир, а потім пішли на ринок, щоб купити інгредієнти для страви, яку можна було б запропонувати своїм предкам. «Я підтримую цю звичку, щоб мої діти та онуки пам’ятали традицію синівської шанобливості та пам’ятали своїх предків», – зазначила пані Лан.

Сьогодні фестиваль Ву Лан також привертає увагу молоді. У соціальних мережах багато кампаній заохочують писати слова подяки, публікувати фотографії з батьками та надсилати побажання миру та благополуччя. Школи та організації включають виховання синівської шанобливості до цієї події. Ці дії показують, що синівська шанобливість не застаріла, а залишається червоною ниткою, що об'єднує покоління.

Можна побачити, що фестиваль Ву Лан поступово розуміється в ширшому сенсі, як привід для підвищення суспільної обізнаності про дух вдячності та відплати, заохочення людей виявляти вдячність та віддячувати своїм батькам, вчителям, предкам, національним героям і мученикам, які зробили свій внесок у розбудову нації... Гуманістичні цінності фестивалю Ву Лан дедалі більше поширюються та стають прекрасною традицією в'єтнамського народу.

Джерело: https://hanoimoi.vn/truyen-thong-hieu-hanh-nho-ve-coi-nguon-trong-ngay-vu-lan-bao-hieu-715287.html