Стандартизація медичної підготовки для забезпечення якості людських ресурсів

SKĐS – Під час обговорення в Національних зборах інвестиційної політики національних цільових програм на період 2026-2035 років постійний віце-прем'єр-міністр Нгуєн Хоа Бінь наголосив на необхідності стандартизації навчання в окремих галузях, зокрема в медицині.

Зокрема, віце-прем'єр-міністр Нгуєн Хоа Бінь підтвердив: «Тільки медичні школи можуть готувати лікарів». Це важливий напрямок для покращення якості медичних кадрів та подолання давніх недоліків у сучасній системі навчання.

У контексті дедалі вищих вимог медичної галузі до якості людських ресурсів, я вважаю, що така орієнтація не є заходом для посилення чи звуження автономії навчання, а необхідним коригуванням для повернення діяльності з медичної підготовки до міжнародних стандартів.

Спостереження за моделями країн з розвиненими системами охорони здоров'я, таких як США, Велика Британія, Австралія, Сінгапур чи Японія, показує, що програми медичної підготовки впроваджуються лише в медичних школах, які пройшли суворі процеси акредитації та мають повноцінні умови для клінічної практики. Ці школи завжди пов'язані з навчальними лікарнями або мережами клінічних закладів, що мають достатній потенціал для керівництва студентами, а також систему лабораторій, симуляційних центрів та стандартизованих форм оцінювання, щоб забезпечити всебічну підготовку студентів перед початком практики.

Клінічна практика під безпосереднім керівництвом досвідчених лікарів є обов'язковою вимогою медичної підготовки. Фото: доктор Тхієн та його команда під час операції.

У В'єтнамі той факт, що багато багатопрофільних університетів беруть участь у підготовці лікарів, тоді як умови практики все ще обмежені, спричинив нестабільність у якості після закінчення навчання. Відсутність навчальних лікарень або достатньо міцних клінічних зв'язків ускладнює для студентів доступ до реальних життєвих ситуацій, тоді як медицина – це галузь, яка вимагає високоінтенсивної практики та безпосереднього керівництва команди досвідчених лікарів. На ці недоліки останнім часом вказували багато експертів, керівників та самі навчальні заклади, що показує, що вимога реформування умов медичної підготовки є повністю виправданою. Адже якщо не гарантована основа практики, дуже важко сформувати команду лікарів, яка відповідає вимогам сучасної системи охорони здоров'я.

У цьому контексті уточнення та стандартизація умов для відкриття медичної професії є доречними та необхідними. Коли вимоги до приміщень для практики, викладацького персоналу, обладнання, навчальних програм та методів оцінювання регулюються прозоро та послідовно, навчальні заклади працюватимуть належним чином та забезпечуватимуть якість продукції. Дозвіл на навчання лікарів лише кваліфікованим закладам не лише захищає безпеку пацієнтів, але й підвищує репутацію медичної професії та допомагає В'єтнаму глибше інтегруватися в міжнародну систему медичної підготовки.

З професійної точки зору, я бачу, що політика стандартизації медичної підготовки – це напрямок, який потрібно впроваджувати послідовно та довгостроково. Це не перешкода для навчальних закладів, а крок до забезпечення якості людських ресурсів – вирішального фактора розвитку медичної галузі.

Коли навчальна діяльність організована на основі єдиних стандартів, пов'язана з клінічною практикою та контролюється за чіткими критеріями, ми створимо команду лікарів із ґрунтовним досвідом, хорошими навичками та задовольнимо зростаючі потреби населення. Це також є практичним підходом до підвищення конкурентоспроможності медичних кадрів В'єтнаму в контексті дедалі глибшої міжнародної інтеграції.

Стаття відображає особисту думку автора!

Джерело: https://suckhoedoisong.vn/chuan-hoa-dao-tao-y-khoa-de-bao-dam-chat-luong-nguon-nhan-luc-169251126000530955.htm