Критична медіаосвіта: щит для молоді в цифрову епоху

Критична медіаосвіта допомагає нам стати інтелектуальною публікою, здатною самостійно та раціонально аналізувати та оцінювати інформацію, замість того, щоб бути маніпульованими навмисними медіаповідомленнями.

Звіт «Цифрове життя в’єтнамського народу», опублікований Q&Me, показує, що до 51% молодих людей (віком від 18 до 29 років) витрачають понад 3 години на день на перегляд соціальних мереж. Звичка «дивитися драми» серед молоді, особливо студентів, стає загальною проблемою для сімей, шкіл та суспільства.

Критична медіаосвіта надає молодій аудиторії навичок аналізу та оцінки інформації на основі критичного мислення. (Фото: Бао Нгок)

Це не лише впливає на навчання та робочий час, звичка «дивитися драми» також негативно впливає на психічне здоров’я, когнітивне формування та розвиток особистості.

«Читайте ЗМІ, розумійте владу»

Виходячи з критичного мислення Франкфуртської школи Паулу Фрейре (бразильського педагога та філософа), критична медіаосвіта – це освітній підхід, який допомагає нам краще зрозуміти, як працюють медіа та їхній вплив на суспільство.

Тобто, ми не лише охоплюємо медіаінформацію, але й аналізуємо цілі, силу, ідеологію та методи (такі як візуальні елементи, звук, колір, мова, наратив, макет, презентація, медіа...), що використовуються в медіаконтенті.

Це має на меті забезпечити нас необхідними навичками, щоб мати змогу аналізувати, оцінювати, взаємодіяти та відповідально реагувати на інформацію та медіаконтент.

На відміну від «освіти з технологічної грамотності» чи «медіаосвіти», критична медіаосвіта зосереджена на силі критичного мислення, допомагаючи нам зрозуміти, що медіа можуть бути не об’єктивним, нейтральним джерелом новин, а радше продуктом із певними намірами та цілями.

Звідти це допомагає нам виявляти стереотипи, упередження чи приховані послання та оцінювати вплив цих дискурсів на нас самих, оточуючих та суспільство.

Підвищення критичного мислення молодої громадськості

Критична медіаосвіта допомагає формувати цифрових громадян, які мислять самостійно та займаються соціальними проблемами усвідомлено та відповідально, а не просто є пасивними споживачами інформації.

Однак наразі освітні програми в школах нашої країни, здається, не приділяють повної та належної уваги цьому питанню.

На сімейному та соціальному рівнях багатьом батькам досі бракує навичок вибіркового читання/слухання/перегляду та критики інформації. Соціальні мережі дедалі більше відповідають суспільним смакам і розважають новини. Тому необхідно мати синхронні рішення для ефективного впровадження критичної медіаосвіти.

Відповідно, школи повинні навчати критичним медіа якомога раніше, починаючи з початкової школи; це може бути інтегровано в багато різних предметів (література, історія, громадянська освіта, технології, математика, мистецтво, професійна орієнтація, освіта з національної оборони та безпеки тощо) за допомогою різноманітних методів та форм навчання (аналіз реальних життєвих ситуацій, групові дискусії, проекти з медіа-практики, запрошення експертів до участі в дискусії, позакласна діяльність тощо).

На університетському рівні необхідно включити критичну медіаосвіту до заходів вступного тижня, курсів м’яких навичок, університетських методів навчання, дискусійних програм, ток-шоу, семінарів, клубної та командної діяльності тощо.

У сім'ї дорослим потрібно регулярно обговорювати новини, до яких щодня звертаються їхні діти, заохочуючи їх ставити критичні запитання: чому ця інформація доступна, чи справді вона корисна для користувачів і чи була вона перевірена?

Завдяки розмовам та обговоренням діти не лише глибше розуміють новини, але й допомагають зміцнити стосунки між членами сім'ї, що полегшує досягнення консенсусу щодо отримання та обробки медіаінформації.

Роль основних ЗМІ також дуже важлива як зразкових та авторитетних ЗМІ, які проактивно надають контент, щоб «спрямувати читачів» у визначенні інформації, усунення неправдивої та негативної інформації, з метою побудови здоровішого інформаційного суспільства, де кожна людина має можливість захистити себе.

Медіаменеджерам та політикам необхідно посилити кампанії для підвищення обізнаності громадськості, критичного мислення та потенціалу, а також створити правовий коридор для посилення відповідальності цифрових платформ, а також користувачів.

Навички виживання в потоці інформації цифрової епохи

У контексті тривожного зростання фейкових новин, маніпульованого контенту, алгоритмів, що рекомендують суперечливий контент, розпалюють агресію, ворожнечу, розбрат тощо, критична медіаосвіта стає особливо цінною як у теорії, так і на практиці. Це вже не варіант, а нагальна потреба, як навичка виживання у 21 столітті.

Сучасна аудиторія, особливо молодь, схильна споживати інформацію пасивно, емоційно, дотримуючись психології натовпу, не маючи здатності розпізнавати приховані комунікаційні стратегії.

Критична медіаосвіта як ключове рішення допомагає нам стати розумною громадськістю, здатною самостійно та раціонально аналізувати та оцінювати інформацію, замість того, щоб бути маніпульованими навмисними медіаповідомленнями.

Джерело: https://baoquocte.vn/giao-duc-truyen-thong-phe-phan-la-chan-cho-nguoi-tre-trong-thoi-dai-so-318695.html