Тху Ха є домом для комун Куу Мінь Хуонг і Тан Тхуок Мінь Хуонг, двох банд Мін Хуонг разом із чотирма китайськими бандами в Куанг Нгаї .
Оскільки це гільдія, вона не має адміністративних кордонів. Однак у В'єтнамі досі існує кілька гільдій комуни Мінь Хионг зі специфічними адміністративними кордонами, такі як комуна Мінь Хионг у Куангнамі або комуна Мінь Хионг (вулиця Тхань Ха) у Тхуа Тхієн-Хюе. Назва комуни Куу Мін Хионг означає гільдію старого народу Мін Хионг; комуна Тан Тхук Мін Хионг означає гільдію нещодавно іммігрованого народу Мін Хионг.
У Тху Са також є чотири китайські банди: «Чіеу Чау», «Куанг Донг», «Хай Нам» та «Фук Кьєн», яким дозволено діяти. Цим чотирьом китайським бандам центральний уряд дозволив діяти в Куангнгай, а також у Центральному В'єтнамі.
У Центральному В'єтнамі існувало лише чотири активні держави, на відміну від Південного, де їх було п'ять: Чаочжоу, Гуандун, Хайнань, Фуцзянь і Хакка.
Вулиця Тху Са була заснована на землі комуни Тху Са та села Ха Кхе, комуни Нгіа Ха, району Чуонг Нгіа, префектури Ту Нгіа. Цілком можливо, що комуну Тху Са було перейменовано з комуни Танг Сай (1813) комуни Ха Бак, району Чуонг Нгіа, префектури Ту Нгіа, час змін - з 1813 по 1875 рік; село Ха Кхе було перейменовано з села Нгої Том (1813), комуни Ха, району Чуонг Нгіа, префектури Ту Нгіа, час змін - 1824 рік, згідно з документом "Пропозиція Мін Манга".
Стародавнє місто Тху Са — це в'єтнамська назва стародавніх вулиць, розташованих на кордоні Тху Са та Ха Кхе. Пізніше, коли французи заснували міську територію в 1932 році, вони також називали її Тху-са. Однак китайці називали її вулицею Тан Ан.
Король Бао Дай відвідав Залу зборів Хайнаня у 1933 році у стародавньому місті Тху Са, Куангнгай. (Джерело: L'Association des Amis du Vieux Hue)
Згідно з описом консула Біньдіня Шарля Леміра 1887 року, коли він проходив повз вулицю Тху Са: «Китайське місто Тан Ан: річка Ко Луй, яку невдовзі перейменували на Ве Зянг, веде до китайського міста Тан Ан за одну годину».
Дорога, що пролягає вздовж лівого берега, з'єднується з головною дорогою та продовжується далі, ведучи до цитаделі за дві з половиною години. Місто складається з двох довгих вулиць, перпендикулярних одна одній, вздовж яких розташовані цегляні та черепичні крамниці, деякі з яких мають поверхи. Велика кількість джонок пришвартована перед Чайнатауном, власниками якого є 200 осіб з чотирьох штатів.
Згідно з описом К. Леміра, вулиця Тху Са називалася Тан Ан, складалася з двох перпендикулярних вулиць, будинки були збудовані з цегли та черепиці, деякі з них мали поверхи. Уздовж Чайнатауну стояла велика кількість джонок, а населення становило близько 200 осіб з чотирьох штатів: Чаочжоу, Гуандун, Фуцзянь та Хайнань. У наступному описі він також зазначив, що Тху Са мав торговельні зв'язки з Сінгапуром, Хайнанем та Гонконгом.
На складах зберігалися цукор, бензин, бавовна, індиго, кокосова олія... основні продукти Куангнгай на той час. Крім того, він також сказав, що населення міста становило близько 5000 осіб, що на той час було дуже переповненим. Крім того, він також описав будинок заступника губернатора Нгуєн Тана, який командував Гірською гвардією Нгіа Дінь (що керувала Чионг Луєм): «Великий Мандарин Тан мав величний двоповерховий будинок, збудований посеред міста та зроблений з майстерно різьбленого дерева».
Солдати розміщувалися в пагодах, озброєні поршневими гвинтівками та карабінами, були сильними та добре екіпірованими.
До цього, у 1886 році, Каміль Паріс, французький телеграфіст, мав нагоду приїхати та коротко описати вулицю Тху Са: «Я повернувся до міста через Тан Ан, місто, яке було переважно китайським і було складом провінції. Це місто було схоже на Фо Єн».
У 1886 році аннаміт, якого я запитав про назву регіону, сказав, що це Тху Са, другий і третій також підтвердили цю назву. Але місто під назвою Тан Ан включає в себе багато сіл, які досі зберегли свої давні назви.
І коли я запитав місцевих жителів, я був в одному з таких сіл. Тож його слід називати Тан Ан, а не Тху Са.
Місцеві продукти були привезені до цього міста китайськими купцями для обміну або застави врожаю, те, що я сказав про Тан Куань у північній частині Бінь Діня, можна також застосувати до Тан Ану. Це місто приносить значне джерело податкових надходжень.
Він все ж підтвердив, що Тху Са офіційно має називатися містом Тан Ан, хоча всі корінні аннамці називають його Тху Са.
У 1932 році генерал-резидент Центрального В'єтнаму видав указ від 16 січня 1932 року про створення міської зони Тху Са на території Тху Са та Ха Кхе. Цей указ був затверджений генерал-губернатором Індокитаю згідно з указом від 13 лютого 1932 року. У цей час стародавнє місто Тху Са офіційно називалося міською зоною та управлялося як міська зона в Куангнгай.
19 вересня 1932 року консул Куангнгай видав рішення щодо правил міського управління Тху Са, зосереджуючись головним чином на правилах управління міським порядком.
У 1933 році губернатор Куангнгай Нгуєн Ба Трак так описав вулицю Тху Са як торговий центр закордонних китайців, що переважно торгують цукром: «У минулому найбільш процвітаюча торгівля була в місті Тху Са, оскільки основним експортним продуктом Куангнгай був цукор, партнерами з торгівлі цукром були його мешканці, і більшість торговців у Тху Са були саме мешканцями».
Ту Са має зручні водні шляхи, прибережними «дорогами» річок Тра Кхук та Ве можна доставити сюди цукор, а якщо ви хочете перевезти цукор на експорт, вам також потрібно використовувати Ту Са для його транспортування до воріт Ко Луй. Місто Ту Са розташоване за 9 кілометрів від провінційного міста, кількість мешканців перевищує 500 осіб.
У цей час кількість китайців зросла до 500 власників магазинів. Якщо врахувати сім'ю з 6 осіб, то населення міста Тху Са становило близько 3000 китайців, решта були в'єтнамцями.
Завдяки наведеній вище інформації ми можемо побачити частину стародавнього міста Тху Са, міської території раннього періоду розвитку Куангнгай, яка була одним з головних торгових центрів Центрального регіону та В'єтнаму за часів династії Нгуєн та французького колоніального періоду.
Джерело: https://danviet.vn/pho-co-thu-xa-o-quang-ngai-sao-lai-tu-tap-dong-nguoi-minh-huong-ho-la-ai-den-viet-nam-tu-nuoc-nao-20240704004647986.htm
Коментар (0)