Даючи крила мріям
З народження обидві сестри, Ле Дінь Хоанг Куїнь (25 років) та Ле Дінь Хоанг Куїн (22 роки, район Кам Тхань, провінція Куангнгай), страждають від вродженої втрати слуху.
Пані Дінь Тхі Дунг (мати двох дівчаток) розповіла, що коли народилася Куїнь, вона думала, що її донька ще не вміє говорити. Лише через рік, коли вона відвела її до ЛОР-лікаря, вона дізналася, що у Куїнь вади слуху. Пізніше, коли народилася Куїнь, пані Дунг також виявила, що її молодша донька така ж, як її сестра. «З трьох дітей старший син здоровий і нормальний, але коли я народила Куїнь і Куїнь, вони були такими… Мені розриває серце від однієї думки про це!» – сказала вона.
Відмовляючись змиритися зі своєю долею, пані Дунг возила свою дитину всюди, з півдня на північ, шукаючи лікування там, де хтось рекомендував. Вона сподівалася на диво, але після незліченних довгих подорожей відповіддю залишалося лише безпорадне хитання головою.
З любові до своєї дитини пані Зунг відправила її навчатися в Дананг , а потім перевела її до Куангнгай, щоб вона навчалася в Центрі освіти та виховання дітей з інвалідністю «Во Хонг Сон».
Під час цієї подорожі пані Дунг зрозуміла, що її дитина має талант до малювання, коли виявила малюнки своєї дитини, заховані в її шкільному портфелі. Бажаючи розвивати талант своєї дитини, вона намагалася знайти вчителів малювання, але жоден не прийняв глухих дітей. Зіткнувшись із такими зачиненими дверима, Квейен сміливо зізналася матері, що хоче навчати сама.
Куєн шукала картинки в інтернеті, наполегливо практикувалася в їх відтворенні, а потім купувала власні фарби та пензлі, щоб відточити свої навички. Пані Дунг досі яскраво пам’ятає дитячий малюнок своєї молодшої доньки: «Коли вона була зовсім маленькою в Данангу, вона побачила поїзд, що проїжджав повз, і Куєн взяла ручку та перемалювала зображення, вказуючи на поїзд».
Спілкуючись з Квейен через лист, вона поділилася: «Тут майже жодна глуха людина не є такою незалежною у бізнесі продажу картин та художнього приладдя, як моя сестра та я. Живопис — це не лише пристрасть, а й спосіб самовираження, вільного творення та внеску в суспільство».
«Намалюй» власні мрії
Художня галерея «Самостійність» – це мрія сестер Куїнь та Куєн. Коли дві сестри вирішили перетворити свій дім на місце, де вони могли б розвивати свою пристрасть до живопису, їхня мати, пані Дунг, щиро підтримала їх.
Пані Дунг поділилася: «Я переставила та прикрасила вітальню, щоб створити художню галерею для двох сестер. Спостерігаючи за тим, як вони схвильовано розкладають свої пензлі, мольберти та фарби, я відчула себе одночасно щасливою та зворушеною. Галерея відкрилася у 2018 році та продовжує процвітати, отримуючи багато замовлень від клієнтів. Я лише сподіваюся, що мої доньки зможуть стати незалежними та самостійними, як випливає з їхньої назви».
Хоча Куїнь захоплюється малюванням квітів, Куєн часто малює пейзажі своєї батьківщини та портрети людей, пронизані простою, інтимною сутністю життя.
Квейен поділилася: «Найбільшим викликом для нас двох є комунікативний бар’єр. Управління бізнесом, одночасно розвиваючи нашу мистецьку кар’єру, вимагає від нас багато зусиль. Саме тому ми завжди намагаємося навчатися більше, ставити чіткі цілі та зберігати оптимістичний настрій».
Художня галерея та магазин художнього приладдя сестер приваблюють клієнтів з багатьох місць. Куєн також використовує соціальні мережі для просування своїх робіт, організації майстер-класів та зв'язку з мистецькою спільнотою. Куєн сподівається, що в майбутньому це місце стане сталим мистецьким напрямком у Куангнгай.
«Я сподіваюся не лише надихнути інших глухих людей наважитися слідувати своїм захопленням та бути незалежними в житті, але й створити довготривале, стале середовище, де кожен може навчатися, обмінюватися досвідом та розвивати свої мистецькі навички», – поділилася Куєн.
Життя двох сестер поступово стабілізувалося. Велика радість прийшла, коли Кінь вийшла заміж і народила свою першу дитину, здорову та без інвалідності. З сяючим поглядом в очах Кінь зізналася: «Я вірю, що, незважаючи на інвалідність, кожен все одно може досягти своїх мрій, мати стабільну роботу та щасливу сім’ю». Це не просто висловлення її почуттів, а й палка віра та джерело надії, яке вселяє силу незліченній кількості інших людей у подібних обставинах.
Джерело: https://www.sggp.org.vn/phong-tranh-tu-luc-cua-hai-chi-em-khiem-thinh-o-quang-ngai-post808093.html
Коментар (0)