Художня галерея «Самостійність» двох глухих сестер у Куангнгай

Дві сестри, Ле Дінь Хоанг Куїнь (25 років) та Ле Дінь Хоанг Куїнь (22 роки, район Кам Тхань, провінція Куангнгай), народилися глухими, подолавши всі труднощі, щоб створити художню галерею «Ту Лук», створюючи барвисті картини та ставши прикладом життєвої сили.

Галерея «Самостійність» двох глухих сестер у Куангнгай . Автор: Нгуєн Транг.

Крила мрій

З народження обидві сестри, Ле Дінь Хоанг Куїнь (25 років) та Ле Дінь Хоанг Куїн (22 роки, район Кам Тхань, провінція Куангнгай), мають вроджену глухоту.

Пані Дінь Тхі Дунг (мати двох дітей) розповіла, що коли народилася Кінь, вона думала, що її дитина ще не вміє говорити. Лише через рік вона відвела її до ЛОР-лікаря і виявила, що вона глуха. Пізніше, коли народилася Кінь, пані Дунг також виявила, що її молодша дочка була дуже схожа на старшу сестру. «З трьох дітей старший брат був здоровим і нормальним, але коли я народила Кінь та Квій, вони були такими... Боляче про це думати!», – сказала вона.

Le Dinh Hoang Quynh в художній галереї "Tu Luc". Фото: NGUYEN TRANG

Не змирившись зі своєю долею, пані Зунг возила свою дитину лікуватися всюди, від півдня до півночі, куди їй казали. Вона сподівалася на диво, але після довгих подорожей відповіддю все ще було лише безпорадне хитання головою.

Люблячи свою дитину, пані Зунг відправила її навчатися в Дананг , а потім перевела його до Куангнгай, щоб він навчався в Центрі для дітей з інвалідністю Во Хонг Сон.

Під час цієї подорожі пані Дунг зрозуміла, що її син має талант до малювання, коли виявила його картини, заховані в шкільному портфелі. Бажаючи розвивати його талант, вона повела його шукати вчителя малювання, але жодна школа не приймала глухих дітей. Стоячи перед зачиненими дверима, Квейен рішуче поділився з матір'ю, що хоче навчатися самостійно.

Куєн шукала картинки в інтернеті, наполегливо практикувалася в малюванні, а потім купувала фарби та пензлі, щоб потренуватися. Пані Зунг досі чітко пам’ятає фотографію своєї молодшої доньки, коли вона була маленькою: «Коли я була зовсім маленькою, я поїхала до Дананга і побачила, як повз проїжджає поїзд. Куєн взяла ручку, намалювала це зображення та вказала на поїзд».

Спілкуючись з Квейен у листі, вона поділилася: «Тут майже немає глухих людей, які є незалежними у бізнесі з живопису та художнього приладдя, як ці дві сестри. Живопис — це не лише пристрасть, а й спосіб самовираження, вільного творення та внесення цінності в суспільство».

Намалюйте свої власні мрії

Художня галерея «Ту Лук» – це мрія двох сестер Куїнь та Куєн. Коли вони вирішили перетворити свій будинок на місце, де могли б розвивати свою пристрасть до живопису, пані Дунг щиро їх підтримала.

Пані Зунг поділилася: «Прямо у вітальні я облаштувала та прикрасила її, зробивши галерею для двох сестер. Спостерігаючи за тим, як мої діти охоче розставляють пензлі, полиці, фарби тощо, я була одночасно щаслива та зворушена. Галерея відкрилася у 2018 році, постійно зростає та приймає багатьох клієнтів, які люблять і замовляють картини. Я просто сподіваюся, що мої діти зможуть бути самостійними, як той, кого звати Ту Лук».

Якщо Куїнь захоплюється малюванням квітів, то Куєн часто малює пейзажі рідного краю, сільські та людські портрети, що містять сільський, звичний подих життя.

Галерея «Самостійні» наповнена барвистими картинами, що є результатом багатьох днів самостійного навчання та творчості дітей. Фото: НГУЄН ТРАНГ

Квейен поділилася: «Найбільшою складністю для двох сестер є комунікативний бар'єр. Одночасне управління бізнесом та розвиток мистецтва вимагає багато зусиль. Тому дві сестри завжди намагаються наполегливо навчатися, ставити чіткі цілі та залишатися оптимістками».

Галерея та художня крамниця сестер приваблюють клієнтів з багатьох місць. Куєн також використовує соціальні мережі для просування своїх робіт, організації майстер-класів та зв'язку з мистецькою спільнотою. Куєн сподівається, що в майбутньому це місце стане сталим мистецьким напрямком у Куангнгай.

Ле Дінь Хоанг Куєн захоплюється живописом. Фото: NGUYEN TRANG

«Я сподіваюся не лише надихнути багатьох інших глухих людей наважитися слідувати своїй пристрасті та бути незалежними в житті, але й створити довгострокове, стале середовище для навчання, обміну досвідом та розвитку мистецьких навичок для всіх», – поділилася Куєн.

Життя двох сестер поступово стабілізувалося. Велика радість прийшла, коли Кінь вийшла заміж і народила свою першу здорову дитину. З сяючими очима Кінь зізналася: «Я вірю, що, незважаючи на інвалідність, кожен все одно може досягти своєї мрії, мати стабільну роботу та щасливу сім’ю». Це була не лише спільна думка, а й палка віра, надія, яка дає сили багатьом людям у такій самій ситуації.

Нгуєн Транг

Джерело: https://www.sggp.org.vn/phong-tranh-tu-luc-cua-hai-chi-em-khiem-thinh-o-quang-ngai-post808093.html