Зернова ініціатива Чорного моря «відкладена», українська сільськогосподарська продукція переповнена складами, президент Зеленський прагне «відкрити кривавий шлях»

Поки Європа намагається закликати Організацію Об'єднаних Націй та міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, щоб вона повернулася до Чорноморської зернової ініціативи, президент Зеленський заявив, що вони працюють над тим, щоб Київ і надалі був гарантом продовольчої безпеки для світу , а українці мали доступ до світових ринків.

Зернова ініціатива Чорного моря «відкладена», Україна відкриває «кров'яний шлях» для сільськогосподарської продукції. (Джерело: Tastingtable)

Станом на 11 серпня українські аграрії зібрали 22,961 млн тонн зернових та бобових культур з 5,292 млн гектарів, урожайність склала 43,7 ц/га (1 ц дорівнює 100 кг), йдеться у звіті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Найбільший урожай – 3,2 мільйона тонн – був зібраний в Одеській області, причому фермери регіону завершили збирання раніше терміну. ​​Фермери Запорізької області також вийшли на перший план у збиранні зернових, завершивши понад 90% площ. Фермери ще 13 регіонів завершили збирання бобових.

У Дніпропетровській та Херсонській областях розпочалося збирання проса. У Дніпропетровській області також триває збирання гречки.

Збір ріпаку триває в усіх регіонах. Зібрано понад 3,702 млн тонн ріпаку з площі понад 1,315 млн га з врожайністю 28,1 ц/га.

У напрямку Дунаю

Міністерство аграрної політики та продовольства України очікує, що у 2023 році країна зібере близько 76,7 мільйона тонн зернових та олійних культур завдяки сприятливим погодним умовам.

Коли товари почали надходити на склади, уряд президента України Володимира Зеленського нарешті «відкрив шлях» для сільськогосподарської продукції. Нещодавно президент Зеленський провів окрему зустріч з військовими, зокрема з керівником Головного управління розвідки Міністерства оборони Будановим, головнокомандувачем Залужним, головнокомандувачем ВМС Неїжпапою, керівником Служби безпеки Малюка та керівником Міністерства інфраструктури, щоб обговорити альтернативи експорту зерна транзитними коридорами.

Президент Зеленський заявив, що Україна робить усе можливе, щоб її зерно потрапляло на світові ринки, тим самим забезпечуючи глобальну продовольчу безпеку.

Український зерновий коридор через румунську річку Дунай зараз привертає значну увагу, і Київ зосереджується на переговорах з міжнародними партнерами щодо збільшення експорту цим маршрутом.

Під час багатосторонньої зустрічі в Галаці, Румунія (11 серпня), між Україною - Сполученими Штатами - Європейською Комісією (ЄК) - Румунією - Молдовою, віце-прем'єр-міністр з питань реконструкції, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков заявив: «Ми обговорили заходи щодо збільшення експорту України. В умовах обмеженого судноплавства румунська частина Дунаю є дуже важливою для переорієнтації експорту».

За словами віце-прем'єр-міністра України Кубракова, розвиток транспорту вздовж річки Дунай є одним із пріоритетних питань, головними цілями якого є збільшення швидкості руху суден каналами, збільшення пропускної здатності Сулинського каналу та організація додаткових транзитних пунктів за межами румунського порту Констанца.

Ще одна робота, що триває, – це включення української частини Дунаю до карти Трансєвропейської мережі внутрішніх маршрутів (TEN-T). Це суттєво сприятиме офіційній діяльності підприємств на ринку транспорту Дунаю.

Крім того, Україна разом з румунською стороною працює над повним розгортанням вантажних перевезень на автомобільних пунктах пропуску Красноїльськ – Вікову-де-Сус та Дяківці – Раковець; просуває плани щодо збільшення пропускної здатності вантажів щонайменше на 20% через Порубне – Сірет та відкриття ще двох пунктів пропуску.

«Усі наші дії спрямовані на досягнення однієї мети – надати якомога більше можливостей українським експортерам. Це, у свою чергу, підвищує як обороноздатність, так і перемогу економіки», – сказав Кубраков.

Румунія прагне подвоїти свої потужності з перевезення зерна з України, заявив міністр транспорту та інфраструктури країни Сорін Гріндяну. Найближчим часом Румунія подвоїть свої потужності з перевезення зерна з України з 2 мільйонів тонн до 4 мільйонів тонн на місяць. Для цієї мети використовуються як морські, так і залізничні маршрути, причому Сулинський канал є єдиною альтернативою морським перевезенням.

Румунський міністр пообіцяв «оптимізувати» – у рамках проекту, що фінансується ЄС, вартістю 18 мільйонів євро – використання Сулинського каналу, де розташовані українські порти на річці Дунай.

У середньостроковій перспективі міністр Гріндяну згадав про нові інвестиції в розмірі 1 мільярда євро в залізничну лінію порту Констанца та додаткові кошти на проекти дорожньої та залізничної інфраструктури, які мають вирішальне значення для відновлення України після військового конфлікту.

Після виходу Росії із зернової угоди експорт зерна з України здійснювався альтернативними маршрутами: автомобільним та залізничним через порти на Дунаї. В результаті, з початку російсько-українського конфлікту вантажообіг дунайських портів потроївся, тоді як Одеський морський порт втратив понад половину свого вантажообігу.

Однак, за словами Дмитра Барінова, заступника директора Адміністрації портів України, Дунайський маршрут може лише частково замінити перевезення вантажів через морські порти. Обсяги транзиту важко порівнювати.

Тим не менш, цей маршрут залишається найбільш життєздатною альтернативою. У першій половині 2023 року через порти Дунаю було перевезено 11 мільйонів тонн зерна, що відповідає показнику всього 2022 року.

Виклики солідарності ЄС

Однак інший маршрут для української сільськогосподарської продукції не такий сприятливий. Раніше цього місяця через Twitter- канал Міністерства сільського господарства Польщі міністр Роберт Телус оголосив, що кордон буде закрито для української сільськогосподарської продукції після 15 вересня.

«Навіть якщо ЄС не ухвалить такого рішення, ми все одно закриємо наші кордони для української продукції після 15 вересня. Я думаю, що деякі з п’яти країн-прифронтовиків зроблять те саме. Це не проти когось, а заради благополуччя польських фермерів», – сказав пан Телус.

Як повідомляв Укрінформ , у липні п'ять країн Європейського Союзу (ЄС) також підписали декларацію про продовження заборони на імпорт українського зерна для захисту інтересів вітчизняних фермерів, але продовольчі товари все ще можуть «виходити» на світовий ринок через їхні території, після того як Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи.

Керівники сільського господарства Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини звернулися до ЄС із проханням розробити механізми, які дозволили б доставляти українське зерно та інші харчові продукти до кінцевих пунктів призначення, не впливаючи на сільськогосподарський сектор транзитних країн.

Після того, як Росія призупинила свою участь у Чорноморській зерновій ініціативі, ЄС зберегла свою непохитну підтримку Києва, підтвердивши свою відданість захисту «смуг солідарності» та продовжуючи «шукати вихід» для українського сільськогосподарського експорту.

Однак для ЄС сьогодні проблема збалансування внутрішнього сільськогосподарського ринку при продовженні підтримки України є дуже складною. Наприклад, рішення щодо фінансової підтримки фермерів, запропоноване на початку цього року для пом'якшення розбіжностей між державами-членами, є лише короткостроковим.

У довгостроковій перспективі ЄС потрібен багатогранний підхід, який може як полегшити труднощі фермерів у країнах, що безпосередньо постраждали, так і створити окремий шлях для української сільськогосподарської продукції на ринки за межами блоку. Будь-яке неналежне рішення може спричинити розбіжності та поставити ЄС у скрутне становище щодо зміцнення своєї солідарності всередині блоку.

Джерело: https://baoquocte.vn/sang-kien-ngu-coc-bien-den-dap-chieu-nong-san-ukraine-tran-kho-tong-thong-zelensky-tim-cach-mo-duong-mau-238413.html