На саміті G7 обговорювався низка актуальних глобальних питань.

Саміт «Великої сімки» (G7) завершився вдень 21 травня після трьох днів роботи. Разом із вісьмома запрошеними країнами на цьому саміті G7 обговорили низку актуальних глобальних питань.

Лідери семи провідних промислово розвинених країн (G7) та Європейського Союзу (ЄС) позують для пам'ятного фото біля меморіалу в Музеї Хіросіми, Японія, вранці 19 травня. (Джерело: AP)

Питання ядерного роззброєння вважається головною темою порядку денного цього саміту G7, і цей меседж передає сам вибір місця проведення – Хіросіма, перше місто у світі, яке постраждало від атомної бомбардування.

Лідери країн G7 оприлюднили «Хіросімське бачення ядерного роззброєння», погодившись із важливістю продовження підтримки світу, вільного від ядерної зброї, через 77 років після того, як США скинули атомні бомби на японські міста Хіросіму та Нагасакі у серпні 1945 року.

Під час засідання з питань безпеки та дипломатії лідери країн G7 обговорили заходи щодо відновлення процесу ядерного роззброєння та підвищення прозорості ядерних сил.

У спільному комюніке G7, опублікованому 20 травня, було наголошено на важливості зусиль, спрямованих на побудову світу без ядерної зброї. Виступаючи на заключній прес-конференції 21 травня вдень, прем'єр-міністр Японії Фуміо Кішіда наголосив, що саміт G7 став відправною точкою для зусиль, спрямованих на побудову майбутнього світу без ядерної зброї.

Участь лідерів країн, що розвиваються, та країн, що розвиваються, у розширеному саміті G7 продемонструвала пріоритетність співпраці з країнами Південної півкулі для вирішення глобальних проблем як для приймаючої країни, Японії зокрема, так і для G7 загалом.

Лідери країн «Великої сімки» провели три розширені засідання з лідерами восьми запрошених країн: В'єтнаму, Австралії, Південної Кореї, Індії, Індонезії, Бразилії, Островів Кука та Коморських Островів. У рамках цього форуму сторони обговорили глобальні питання, включаючи енергетичну та продовольчу безпеку, глобальне здоров'я та зміну клімату.

Хоча у 1980-х роках на країни Великої сімки припадало 70% світового валового внутрішнього продукту (ВВП), за останні роки цей показник впав нижче 50%. Тим часом присутність країн, що розвиваються, та країн, що переходять у світове співтовариство, зростає в багатьох сферах.

Тому експерти вважають, що зустрічі з лідерами країн, що розвиваються, та країн, що розвиваються, стають важливішими, ніж будь-коли, оскільки G7 не може самостійно вирішувати міжнародні проблеми. Експерти розглядають це як можливість для G7 зміцнити відносини з країнами, що розвиваються, та країнами, що розвиваються.

Прем'єр-міністр Кішіда висловив бажання побудувати інклюзивну міжнародну мережу зі спільним поглядом на важливість «верховенства права, рішуче проти будь-яких спроб використання односторонньої сили для зміни статус-кво».

Японія має намір зміцнювати відносини з цією групою країн, застосовуючи обережний підхід та пропонуючи «практичні переваги», такі як допомога в розвитку інфраструктури та продовольча допомога. Японія планує сприяти забезпеченню дотримання правових норм шляхом діалогу та побудови відносин, заснованих на довірі.

Під час обговорень на конференції лідери G7 також наголосили на важливості вільного та відкритого Індо-Тихоокеанського регіону, який є процвітаючим, безпечним, інклюзивним, заснованим на верховенстві права та захищає спільні принципи, включаючи суверенітет, інтеграцію та мирне вирішення спорів.

У Хіросімі країни G7 пообіцяли продовжувати підтримку України та закликали Росію вивести свої війська з України. Лідери G7 також підтвердили свою відданість посиленню санкцій проти Росії, спрямованих на запобігання отриманню Росією необхідних матеріалів для своїх спеціальних операцій та доступу до міжнародної фінансової системи, а також на зменшення міжнародної залежності від російських джерел енергії.

У своїх відносинах з Китаєм G7 висловила прагнення до «стабільних і конструктивних» відносин. Лідери G7 визнали необхідність діалогу та співпраці з Китаєм, але також висловили глибоку стурбованість ситуацією у Східнокитайському та Південнокитайському морях. У спільному комюніке G7 висловлено рішучу опозицію до одностороннього застосування сили чи примусу для зміни статус-кво.

Щодо штучного інтелекту (ШІ), G7 погодила ініціативу щодо розробки міжнародних нормативних актів щодо ШІ. Лідери погодилися з пропозицією Японії створити механізм для сприяння діалогу на урядовому рівні щодо регулювання сектору ШІ.

Ця ініціатива, що отримала назву «Хіросімський процес штучного інтелекту», має на меті об’єднати погляди країн G7 на регулювання технологій. На саміті G7 також обговорювався потенціал та ризики штучного інтелекту, зокрема суперечливий додаток ChatGPT. Наразі між країнами G7 існують розбіжності щодо регулювання штучного інтелекту, а дискусії в Японії зосереджені на тому, як найефективніше застосовувати штучний інтелект.

Щодо питань ланцюгів поставок, лідери G7 домовилися побудувати ланцюги поставок напівпровідників та інших товарів, щоб зменшити залежність від кількох країн. G7 також домовилися створити раду, завданням якої буде боротися з «економічним примусом», таким як використання торговельних та інвестиційних обмежень для тиску на інші країни.

Джерело: https://baoquocte.vn/thuong-dinh-g7-thao-luan-mot-loat-van-de-nong-cua-toan-cau-228020.html