Голова житлової групи Тхань Дик 2, район По Тхань (місто Дук По, провінція Куангнгай ) Во Нгок Зуєн розповів, що в минулому всі тут були рибалками, тому це місце називалося хутір Кау. Багато заможних людей будували великі човни та запрошували друзів-рибалок разом рибалити в далеких морях.
Рибальське життя
Ближче до вечора пан Нгуєн Зяо з житлової групи Тхань Дик 2, район По Тхань, сидів на ганку, акуратно розкладаючи волосіні та гачки в кошику.
Після вечері вся родина зібралася, щоб наживити гачки креветками. Близько 2-ї години ночі наступного дня він та його двоє синів перенесли своє спорядження на берег лагуни Нуок Ман і поклали його на невеликий дерев'яний човен з невеликим двигуном.
Заревів двигун, човен повернув ніс до океану крізь вітряний естуарій Са Хьюїнь. Вдалині вогні рибальського човна погойдувалися у відкритому морі. Вітер дув крізь нічне море, прогріваючи шкіру. Човен розсікав хвилі та попрямував у море.
Приблизно за 7 морських миль від берега пан Цзяо сповільнив хід, човен рухався повільно, погойдуючись на хвилях. Двоє дітей швидко кинули свої волосіні, коли вдалині поступово з'явився світанок. Електричне світло на човні освітлювало блідо-блакитний дріт, що поступово занурювався у воду.
Гачки, прикріплені до волосіней, прив'язані до волосіней на відстані приблизно двох розмахів рук одна від одної. Кожна довга рибальська оснастка має кілька пінопластових буїв, що плавають на поверхні води.
Багато рибальських оснасток з'єднані між собою довжиною понад 5 морських миль, включаючи тисячі гачків-наживок для приваблення голодної риби.
Рибалки в містечку Дук По, провінція Куангнгай, ловлять рибу в морі.
Після риболовлі пан Цзяо та його син відкрили упаковку рису, яку вони принесли з дому, щоб поїсти. Білий рис та солона тушкована риба, приготована вмілими руками його дружини, допомогли зняти втому після годин дрейфування по воді.
Пан Нгуєн Чау Мі, син пана Нгуєн Зяо, пішов за своїм батьком, щоб працювати рибалкою.
Потім човен завів двигун, долаючи хвилі та вітер, що гралися між собою на морі. Пан Цзяо повернув човен назад до початкового місця риболовлі. Двоє дітей ритмічно витягували волосінь з води.
Їхні обличчя засяяли, коли вони побачили, як риба, що потрапила на гачок, сажень та сажень, що боролися за свою міцність, коли їх витягували з води. Вони швидко витягли рибу та поклали її в холодильник, щоб морепродукти залишалися свіжими. Через деякий час рибальські снасті витягли з води.
Човен повернув ніс до берега. Поступово з'явилося село. Прибувши до рибальського порту Са Хьюїнь, торговці чекали, щоб купити рибу на продаж. Пан Цзяо та його двоє дітей зберігали свіжу рибу, щоб принести додому та приготувати їжу для сімейної вечері, сповненої смаку моря.
«Риболовля — це дуже важко, друже! Зазвичай ми повертаємося до причалу після 13:00, але іноді доводиться чекати майже до темряви, і бувають випадки, коли ми стикаємося з небезпечними штормами. Зараз ми ловимо менше риби, ніж раніше, але натомість продаємо її за високою ціною. У щасливий день кожна людина заробляє 500 000 донгів, зазвичай пару сотень тисяч донгів», — зізнався пан Цзяо.
Час процвітання
У свої 85 років пан Фан Ван Кук досить чітко розповідає про село, особливо про місцеву рибальську професію. Раніше рибалки в селі заробляли на життя риболовлею в морі.
Вночі вони розвішують яскраві вогні, щоб привабити рибу та кальмарів клювати на наживку, яка начіпляється на гачок, прикріплений до мотузки, з'єднаної з бамбуковою жердиною... Потім рибалки переходять на ловлю сітками з сотнями гачків, прикріплених до довгої, міцної мотузки.
«У минулому багато людей тут ловили рибу, переважно використовуючи сіті. Тепер, якщо ви поїдете далеко та зустрінете літню людину, яка колись жила в селі, і скажете, що він/вона з хутора Кау Са Хюїнь, ви одразу це зрозумієте», – сказав Кук.
Ку Кук розповів, що після дня визволення я та четверо рибалок у селі позичили гроші в банку, щоб купити генератор і встановити його на човен, а потім пройшли крізь хвилі та вийшли в море, щоб потренуватися в риболовлі.
Після цього 4 друзі попросили вивести свій капітал, залишивши мене самого заробляти на життя на воді. Рай не розчаровує тих, хто наполегливо працює, моя старанність допомогла мені зловити багато свіжої риби. «У той час риби було багато, іноді я ловив 2-3 центнери сарки. Багато днів у мене був великий улов скумбрії завбільшки з мою руку...», – згадував Кук.
Морська риба, виловлена траленням у містечку Дук По (провінція Куангнгай), продається за високими цінами та завжди користується популярністю у роздрібних торговців.
Що стосується голови житлової групи Thanh Duc 2, Во Нгок Зуєна, то на початку 80-х років пан Зуєн та багато рибалок покинули своє рідне місто до Нячанга ( Кханьхоа ), щоб ловити рибу в морі Чионгса. У той час там було багато риби, тому після лише кількох днів риболовлі в морі він та його друзі-рибалки повернулися на берег. Усі були щасливі, бо мали хороший дохід.
«Тоді було багато груперів, тому бізнес йшов досить добре. Рибальство було дуже процвітаючим бізнесом», – зізнався пан Дуєн. Почувши це від пана Дуєна, пан Цзяо схвильовано долучився: «Я також ходив туди ловити рибу з братами, а пізніше ходив ловити рибу біля берега. З 9 років я ловлю рибу сіткою, як далеко, так і біля берега, і це вже 49 років».
Все ще багато занепокоєнь
У минулому рибалки звідусіль приїжджали до Са Хьюїнь, щоб ловити метеликів. Вони будували дерев'яну платформу на кормі човна та зав'язували сітку, яка розправлялася, немов крила метелика, коли човен рухався вперед. Незліченна кількість великих і малих креветок та риби потрапляла в товсту сітку, що нагадувала гігантську лійку.
Рясний улов морепродуктів спонукав рибалок у селі Кау перейти на метод риболовлі своїх далеких друзів. Вони були в захваті від результатів, не знаючи, що це початок низки важких днів у майбутньому.
Багато людей винайшли новий метод риболовлі за допомогою подвійного тралення. Два рибальські човни розсікають хвилі паралельно, тягнучи за собою велику товсту сітку, тралячи морепродукти від великих до малих, що призводить до дедалі більшого скорочення ресурсів риби та креветок.
Прибережні моря виснажилися, тому вони позичали гроші на переобладнання та будівництво великовантажних суден, щоб плавати далі від берега в надії збільшити обсяги бізнесу. Потім у далеких морях також закінчилася риба та креветки, що призвело до збитків багатьох людей, оскільки їхніх доходів не вистачало на покриття витрат. Багато рибалок потрапили в борги.
«Після повернення з риболовлі в Нячангу в мене з'явився чималий капітал, тому я позичив ще грошей, щоб побудувати човен для практики тралення. Невдовзі я зрозумів, що справи йдуть не дуже добре, тому продав човен, щоб погасити борг. Тут багато людей, які працюють у траленні, втрачають гроші, свої човни та будинки, бо не можуть повернути банківські кредити», – сказав пан Дуєн.
На відміну від пана Дуєна, всі троє синів пана Кука позичали гроші, щоб побудувати нові та відновити рибальські човни для подвійного тралення в північних морях. Двоє молодших синів втратили гроші та були змушені продати свої човни, щоб погасити борги.
Наймолодший син, Фан Ван Конг, продав будинок і землю батька, але все одно не зміг сплатити борг. Конгу довелося працювати на рибальському човні, щоб заробити гроші та піклуватися про свою сім'ю. Його старшому синові, якому було лише 15 років, довелося кинути школу, щоб працювати на човні та заробляти гроші, аби допомогти батькам. «Професія тральника принесла багато наслідків. Життя багатьох сімей важке, борги накопичуються», – зітхнув Кук.
Ми покинули хутір Кау, зітхаючи старших. Вони були засмучені виснаженням запасів риби та креветок, втратою бізнесу своїх дітей та боргами. І вони згадували далекі дні, коли рибальські човни поверталися до берега, сповнені сміху.
Наразі в Ксом Кау проживає 160 домогосподарств, основним джерелом доходу яких є рибальство. Запаси риби та креветок виснажуються, що ускладнює життя рибалок.
Голова житлової групи Тхань Дик 2, району Пхо Тхань, Во Нгок Дуєн, розповів, що наразі є 4 човни, на яких близько 10 людей ловлять рибу сітками. Дохід не дуже високий, але достатньо, щоб покрити сімейні витрати та побудувати пристойний будинок.
Якби існували заходи щодо запобігання надмірному вилову риби, щоб риба могла розмножуватися та ставати численною, як раніше, дохід від цієї професії був би дуже високим. Оскільки виловлена риба високої якості, її можна продати за дуже високою ціною...
Джерело
Коментар (0)