Хто автор приказки «Де немає ворога, там йдемо далі»?

Вважається, що відомий текст пісні «У нашому житті немає ворога, тому ми просто продовжуємо йти» у ній належить музиканту До Нхуану, автору цієї пісні. Але автором тексту є мученик Ле Ван Ді.

Ле Ван Ді та його дружина (фото 1957 року) розфарбовані.

Полковник і письменник Данг Вуонг Хунг підтвердив, що це був Ле Ван Ді (1926-1970), автор мемуарів «Де вороги, ми продовжуємо йти» , які нещодавно були перевидані видавництвом Народної армії.

Хто такий Ле Ван Ді?

Ле Ван Ді з комуни Ме Лінь міста Ханой був одним із 33 офіцерів та солдатів, які досягли видатних успіхів на фронті Дьєнб'єнфу у 1954 році. У 2008 році, майже через 40 років після його смерті, йому посмертно присвоєно звання Героя Народних Збройних Сил.

Історія розповідає, що одного разу музикант До Нхуан та рота 267, батальйон 54 (нині батальйон 8, полк 102) вирушили до Дьєнб'єнфу . Тоді ніхто не знав, що вони мали честь брати участь у кампанії Чан Дінь (кодова назва кампанії Дьєнб'єнфу).

Війська йшли маршем, не знаючи, де зберуться. Вони обговорювали та вгадували бойовий план своїх начальників. Раптом один із групи сказав: «Ну, не потрібно знати, у нас немає ворогів у житті, тож ходімо». Цей випадковий вислів став поетичною ідеєю, яку До Нхуан розвинув у тексті пісні «Hanh quan xa» .

Солдатом, який це сказав, був Ле Ван Ді.

Після успішного завершення кампанії при Дьєнб'єнфу в 1954 році зі своїм підрозділом, Ле Ван Ді вирушив зі своїм підрозділом воювати та виконувати інтернаціональний обов'язок у Лаосі.

У жовтні 1964 року, після 5 років боїв на полі бою в Лаосі, 316-ту бригаду було переведено назад у тил для реорганізації в дивізійну модель, щоб відповідати бойовим потребам у новій ситуації.

Скориставшись цим дорогоцінним часом, саме в день 20-ї річниці традиції В'єтнамської народної армії (22 грудня 1944 р. - 22 грудня 1964 р.), він почав писати свої мемуари. Метою було записати «історії повсякденного життя та бойових дій у житті солдата».

Перший з'їзд партії 174-го полку Цао Бак Лан (квітень 1950 р.). П'ятий праворуч стоїть політкомісар Чу Хью Ман - секретар партії. Третій ліворуч, спираючись рукою на плече того, хто сидить попереду, - заступник командира роти Ле Ван Ді.

Незакінчені мемуари Ле Ван Ді

Цими мемуарами Ле Ван Ді зробив свій внесок у відродження реальних людей, реальних подій та героїчних історичних сторінок нашої армії про Зимово-Весняну кампанію 1953-1954 років загалом та кампанію Дьєнб'єнфу зокрема, учасником якої він був.

Це битви, яскраві історії життя солдатів, деякі сумні, деякі щасливі та сповнені революційного оптимізму; кожна історія пройнята людяністю, товариством, любов’ю між армією та народом і особливим духом солідарності між братами з В’єтнаму та Лаосу.

17 березня 1965 року Ле Ван Ді завершив написання своїх мемуарів про період боїв проти французьких колонізаторів. Коли він почав писати перші рядки «Першої битви на дружній землі», він отримав наказ переправитися зі своїм підрозділом через Чионг Сон до Лаосу для продовження боїв. Незакінчені сторінки рукопису були залишені на тиловій базі Мок Чау.

Майже через 5 років, 13 березня 1970 року, Ле Ван Ді героїчно загинув на полі бою в Лаосі, командуючи заступником командира операцій 316-ї дивізії, коли кампанія на Долині Глеків – Сєнг Кхуанг вступала у свою найзапеклішу фазу.

Незакінчений рукопис мемуарів під назвою «Дорога, якою я пройшов» Останки мученика Ле Ван Ді були надіслані його родині товаришами.

Рукопис пізніше було передано до В'єтнамського військово- історичного музею. Потім його вперше опублікували у вигляді книги у 2009 році під назвою «Де б не були вороги, туди й ми йдемо», перевиданою та доповненою у 2014 році.   Однак, на перших друкованих виданнях ім'я автора не було вказано як мученик Ле Ван Ді, або ж ім'я автора було вказано лише разом з іншими.

З нагоди 70-ї річниці перемоги в Дьєнб'єнфу (7 травня 1954 р. - 7 травня 2024 р.) книга «Де б не був ворог, ми продовжуємо рухатися» була відредагована, доповнена додатковими матеріалами та перевидана видавництвом Народної армії обсягом 324 сторінки.

15 жовтня Організація «Серце солдата» представила книгу у Музеї жінок В'єтнаму.

Організація «Серце солдата» та Музей жінок В'єтнаму також представили колекцію «Гордість в'єтнамських жінок », що включає понад 20 відреставрованих портретів жінок-героїнь та мучениць «Назавжди 20», таких як: Нгуєн Тхі Мінх Кхай (1910-1941), Во Тхі Сау (1933-1952), Мак Тхі Буой (1927-1951), Ле Тхі Хонг Гам (1951-1970), Ле Тхі Ріенг (1925-1968), Хоанг Нган (1921-1949), Данг Тхуй Трам (1942-1970)...

РАЙСЬКИЙ ПТАХ

Джерело: https://tuoitre.vn/ai-moi-la-tac-gia-cau-noi-dau-co-giac-la-ta-cu-di-20251015231830733.htm