Чи є змови та хитрощі «мирної еволюції» сил, ворожих культурі та мистецтву, просто перебільшенням, «хибною тривогою» чи справді тривожним явищем?

TCCS – У процесі впровадження процесу оновлення наша країна мала багато можливостей для розвитку, але також стикається з багатьма ризиками та викликами. Одним із викликів та ризиків, на які вказала наша партія, є змова «мирної еволюції» ворожих сил з новими хитрощами, включаючи їхнє ретельне використання ЗМІ для посилення атак на ідеологію та культуру, розглядаючи це як передовий інструмент саботажу нашої партії та режиму. Тож які характеристики та прояви цієї змови? Які рішення потрібні для реагування? Це нагальні питання, на які потрібно відповісти сьогодні.

1. Наразі у громадській думці, серед інтелектуалів та митців існують різні думки та погляди щодо впливу змов та хитрощів « мирної еволюції» ворожих сил на культуру та мистецтво нашої країни. Існують думки, які рішуче стверджують та «попереджають» про пряму шкоду та дуже складну реальність «мирної еволюції» в цій сфері з багатьма характеристиками. Також існують думки, що ворожі сили здійснюють змови та хитрощі «мирної еволюції» переважно в сферах політики, організації, кадрів, дипломатії..., а розмови про «мирну еволюцію» в галузі культури та мистецтва – це лише перебільшення, навіть «хибна тривога». Тому нам потрібно бути спокійними та тверезими, виявляючи прояви «мирної еволюції» та оцінюючи вплив та вплив «мирної еволюції» в галузі культури та мистецтва.

Можна побачити, що дослідження та оцінка впливу сюжету та хитрощів «мирної еволюції» на культуру та мистецтво — це не просто політичне питання, а водночас політичне та наукове. Тому воно не може бути простим, механічним, стереотипним, і не може бути уникнутим чи не визнати складного та комплексного впливу «мирної еволюції» на цю сферу. Однак, процес дослідження та оцінки повинен уникати двох наступних тенденцій: перша — втрата пильності або заперечення впливу «мирної еволюції» на сферу культури та мистецтва. Друга — стереотипізація з механічним, жорстким поглядом, без повного розуміння самої культури та мистецтва в новий період з багатьма проблемами, що виникають на практиці, що вимагають безпосередньої участі культури та мистецтва, сприяючи розвитку людей та суспільства.

2. Чи існують якісь схеми та хитрощі «мирної еволюції» в галузі культури та мистецтва? Це, здавалося б, просте питання, але вимагає відповіді як у теоретичному, так і в практичному аспектах.

Ще в 1959 році президент Хо Ши Мін зазначив, що поряд зі змовою з метою вторгнення в нашу країну військовим шляхом , імперіалістичні країни також здійснюють змову з метою знищення традиційних цінностей та високої культурної квінтесенції нашої нації. Його оцінка була мудрою, оскільки досі, хоча світ швидко змінився, співвідношення та соціальна форма в усьому світі зазнали значних змін, можна побачити, що резолюції та документи нашої партії та держави останнім часом все ще підкреслюють, що ворожі сили продовжують здійснювати змову «мирної еволюції» проти нашої країни. Насправді, багато іноземних дослідників висловлюють занепокоєння та побоювання щодо того, що в минулому В'єтнам мав здатність протистояти впливу іноземної культури, але які заходи вживатиме в'єтнамський народ для боротьби з поганою та токсичною інформацією із західних країн, щоб мінімізувати негативний вплив на суспільство та людей... Недарма президент США Р. Ніксон, реалізуючи змову «мирної еволюції» проти соціалістичних країн Східної Європи та колишнього Радянського Союзу, голосно заявив, що вирішальним кроком стратегічного значення є «роззброєння ідеологічної зброї ворога» всіма засобами та розгляд ідеології, культури та мистецтва як «відчинених дверей» «війни без пороху», «кольорових революцій», «оксамитових революцій»... для досягнення «перемоги без війни»...

Наразі багато вичерпної інформації, включаючи багато конкретних доказів, чіткіше показали нам змови та хитрощі ворожих сил проти В'єтнаму. Через ЗМІ та соціальні мережі блогери особисто атакували лідерів Комуністичної партії та всю політичну та соціальну систему В'єтнаму, загальна стратегія полягає у створенні економічної, політичної та соціальної нестабільності. Ця діяльність енергійно здійснювалася та здійснюється разом з експлуатацією неурядових організацій, організацій, що ховаються під виглядом захисту «прав людини», і багато людей отримали «підтримку» та «спонсорство» від іноземних агентств, культурних організацій, навіть безпосередньо від урядів деяких західних країн. У культурному плані вся культурна зброя проти «ідеологічного фундаменту» була розроблена, «вироблена» на Заході, а потім «пересаджена» в країни Центральної та Південної Америки, південноафриканський регіон, Китай, Росію та все частіше у В'єтнам.

Таким чином, хоча все ще є люди, які сумніваються, уникають, «ігнорують» або навіть вважають це «хибною тривогою», реальність показує, що змова ворожих сил щодо реалізації стратегії «мирної еволюції» проти В'єтнаму є реальною, і цей «продукт» навіть був запропонований, визначений для впровадження протягом тривалого часу, з конкретною дорожньою картою та піднятий до того, щоб стати стратегією в новий період з 80-х років 20-го століття і дотепер. У цій стратегії ідеологія, культура та література завжди є «відчиненими дверима», «дверима прориву для роззброєння ідеологічної зброї опонента», тим самим прагнучи перемогти опонента зсередини, зверху, від кореня «ідеологічного фундаменту».

3. В останні роки «протистояння» між змовою «мирної еволюції» ворожих сил у сфері культури та мистецтва із силами, що діють у сфері культури та мистецтва в нашій країні (лідери, менеджери, творці, виконавці...), відбувалося на перший погляд тихо, але насправді є дуже запеклим, складним, як прямо, так і опосередковано.

Хоча ворожі сили та політичні опортуністи дедалі активніше займаються саботажем, слід стверджувати, що наша культура та мистецтво все ще розвиваються у правильному напрямку, позитивно вносячи свій внесок у спільну справу нації. Творчі сили та ті, хто активно працює в цій галузі, за мудрою оцінкою партії та народу, є надійними, відданими, мають великий внесок, люблять країну, націю, народ і віддані справі новаторства та своїй професії. Ця оцінка є об'єктивною, чесною та доведеною на практиці.

Хоча ворожі сили та політичні опортуністи дедалі запекліші у своєму саботажі, наші культурні та мистецькі сфери все ще розвиваються у правильному напрямку, позитивно вносячи свій внесок у спільну справу нації. _Фото: Документ

Однак, неможливо також уникнути того факту, що вплив інтриги та трюку «мирної еволюції» в галузі культури та мистецтва стає дедалі очевиднішим та витонченішим, як прямо, так і опосередковано, на етапах створення, управління, просування, поширення теорій та критики літератури та мистецтва. З'явилися «твори» з чіткими політичними намірами, які заперечують революційний шлях та справу нашого народу, очернюючи історичну реальність або використовуючи «образи» з темними метафорами, щоб висміяти революційний шлях нації, який обрали наша партія та народ. Ву Тху Хієн, Буй Тін у попередні роки, група «відкритий рот» наприкінці 20 століття і навіть оповідання деяких молодих письменників останнім часом чітко виявили цю тенденцію. Слідуючи цій тенденції, критики та письменники прагнули звеличувати такі типи «творів», вважаючи їх «чесними», «силою» маргінесів, периферії, яка атакує, щоб «вирішити» (розчинити) центр, як унікальну «творчість» та «відкриття». По суті, вони використовували художні прийоми для обмов, спотворення та зневаги національних культурних цінностей і революційних досягнень як у минулому, так і в сьогоденні.

Реальність показує, що для досягнення повної перемоги, національної незалежності та національного об'єднання наш народ протягом 30 років (з 1945 по 1975 рік) мав зазнати незлічених жертв та надзвичайних труднощів. Це історична правда, і ця жертва не була марною чи безглуздою. Ми не хотіли війни, але ворог приніс у цю країну мечі та зброю, тому «ворог використав кулі та бомби, ми відбилися кулями та бомбами» заради виживання всієї нації, заради незалежності, свободи та національного об'єднання. Ця історична правда є очевидною, але ворожі сили, політичні опортуністи та деякі «наївні» молоді люди намагалися спотворити цю правду. Деякі літературні та художні твори описували справедливу війну нашої нації як темну, смертельну, трагічну та безглузду; повністю заперечуючи культурні та художні творіння під час війни, вважаючи їх «ілюстративними», прикрашаючими, вищими, такими, що стоять над реальністю. Ми не заперечуємо історичних обмежень літератури та мистецтва під час війни, але ми не можемо використовувати назву «інновацій» для зневаги справедливої ​​боротьби нації, зображуючи лише темну сторону, смерть та людську деградацію під час війни. Така тенденція однобока та нечесна щодо історії.

Протягом тривалого часу на Заході та в США поширювалися чутки, що війна у В'єтнамі була «маніпульованою» або що це була «громадянська війна». В останні роки цей аргумент був «вироблений» деякими західними політиками та швидко «імпортований» до В'єтнаму, впливаючи на мислення та думки деяких інтелектуалів та митців. Цей аргумент увійшов до кількох дослідницьких «продуктів», деяких літературних та художніх творів та критики. У деяких роботах автори навмисно вставляли цей «імпортований» аргумент як своє власне «нове відкриття». Можливо, оскільки більшість із них були сторонніми до війни, вони не розуміли глибоких прагнень мільйонів в'єтнамців, які боролися та жертвували собою за незалежність, свободу та національне возз'єднання, або деякі люди слідували «модним» політичним тенденціям, не розуміючи, або навіть «не бажаючи розуміти» історичну правду, яка давно була визнана. Реальність довела, що чийсь аргумент про те, що війна опору за національну незалежність та національне возз'єднання в'єтнамського народу була «проксі-війною», є абсолютно «наївним» або навмисним спотворенням історії .

У 1965 році американські імперіалісти масово ввели війська на південь нашої країни, розпочавши стратегію «локальної війни». Але лише через кілька років ця стратегія жахливо провалилася. Президент США публічно оголосив про перехід до нової стратегії «в'єтнамізації війни», що означало, що США все ще залишалися головним натхненником, все ще надаючи допомогу та оснащуючи армію та уряд Сайгону «до зубів». Ця змова була більш зловісною, але з самого початку демонструвала ознаки провалу. На початку 1975 року, коли ми розпочали кампанію з повного звільнення Півдня, уряд Сайгону звернувся до США з проханням про допомогу грошима та зброєю, і коли їм не вдалося виконати це жалюгідне прохання, вони самі «звинуватили» США у своєму краху. Однак чому досі є люди, які навмисно описують та коментують цю війну як «громадянську війну»? Чи «піддалися» вони на гачок деяких західних політиків?

В останні роки з'явилася низка творів, присвячених опису та зображенню людей песимістичних, замкнутих у собі, порожніх, недовірливих та нездатних знайти сенс життя. Персонажі цих творів часто є молодими людьми або людьми раннього підліткового віку. Ми не заперечуємо, що в сучасному суспільстві є невелика група, яка потрапляє в такий стан розуму. Однак перебільшення цього до точки заперечення хороших речей у житті, створення трагічної картини суспільства, сіяння в молодому поколінні глухого кута суперечить гуманістичній природі літератури та мистецтва . Наприклад, тексти деяких пісень в альбомі «Cai Nuong 8X» музиканта Нгок Дая, що містить 9 пісень, більшість з яких виражають настрій обурення, гніву та ненависті, з такими текстами, як «Прощавай. Прощавай, нещасні джерела. Варварські джерела. Темні, хворі джерела. Джерела, що померли в серцях тебе і мене, а можливо, і цілої нації. Повільно вмираючи, повільно вмираючи, справді мертві…» (пісня « Прощавай »). «Весна така дурна, нудна, нудна», «марнотратні, нудні, лунатичні кроки…» (пісня «Послання троянд »)… Це пісні, які суперечать традиціям і звичаям в’єтнамського народу, пропагують проти Вітчизни, проти народу, ганьблять і спотворюють режим. Видно, що це спотворені погляди окремих митців, то де ж «мирна еволюція»? Чи це пропаганда нігілізму, песимізму, депресії та скептицизму? Її головна мета — породжувати невдоволення, спотворювати ідеологію, послаблювати патріотизм серед молодого покоління. Такий шкідливий і підступний вплив сюжету «мирної еволюції» на культурну та мистецьку сфери.

4. Революційна справа нашої нації досягла великих та історичних успіхів. Однак у цьому процесі були часи, коли ми мали недоліки та обмеження. Протягом багатьох років, особливо останнім часом, ми були рішуче налаштовані виправити та очистити партію та політичну систему, боротися з корупцією, марнотратством, бюрократією... Ми ніколи не просили культуру та мистецтво «прикрашати» життя. На 70-річчі заснування В'єтнамського союзу літературних та мистецьких асоціацій (липень 2018 року) генеральний секретар Нгуєн Фу Чонг стверджував, що література та мистецтво безпосередньо беруть участь у справі національного відродження, добре, правдиво, яскраво та переконливо описуючи появу та розвиток нових, добрих та благородних речей у житті, мужньо та суворо засуджуючи та критикуючи зло, низькість, дегенерацію, корупцію, погані звички, вади та соціальні вади, тим самим активно сприяючи перемозі справи розвитку людства та національного розвитку. Це головне завдання в'єтнамської літератури та мистецтва сьогодні та на багато років уперед. Тим самим це також демонструє діалектичну точку зору та мислення, що випливають з практики нашої партії на основі глибокого розуміння місії та функції літератури та мистецтва.

Однак, під впливом сюжету «мирної еволюції» та «самоеволюції» у поганому напрямку, деякі митці зосередилися лише на «викритті» негативної сторони, темних куточків, поганих речей суспільства та людей із глузливим тоном, сповненим злоби та нечутливості. Кількість «творів» такого типу невелика, але шкода дуже велика, оскільки вони підривають довіру людей, спонукають частину кадрів та маси відокремитися від життя, вважати себе невинними, щоб мати право заперечувати, насміхатися та засуджувати. Це політичні опортуністи в культурній та мистецькій діяльності.

Реальність показує, що з початку впровадження процесу оновлення з'явилися опортуністичні елементи. Вони відокремилися від команди, виявляючи занепокоєння, але вихваляючись своєю мудрістю, а потім злорадно та радісно чекаючи нових невдач тих, хто, незважаючи на небезпеку, сміливо прокладав нові шляхи.

У попередні роки, через обставини воєнного часу та суб'єктивні обмеження, ми не мали об'єктивної, всебічної оцінки культурного та мистецького сектору на півдні окупованої маріонетками США території. Це складне ціле, що включає багато різних тенденцій, прогресивних і відсталих, революційних, патріотичних і реакційних, національних і іноземних... В останні роки ми почали мати нову перспективу, створюючи гармонію для створення сили великої національної єдності. Виходячи з цієї чистої мети, ми переглядали та робили нові оцінки, знаходячи добрі, прогресивні, патріотичні, націоналістичні та гуманістичні цінності в низці творів у вищезгаданому культурному та мистецькому секторі. Ця робота ще не може бути завершена. Однак, скориставшись цим контекстом, ворожі сили, політичні опортуністи і навіть люди, яким бракує пильності, перевидають і без розбору просувають навіть твори з помилковими політичними та ідеологічними намірами, антинаціональні, антирежимні. Люди думають, що в такому разі вони можуть плутати чорне з білим, правильне з неправильним, поширювати такі твори серед громадськості, щоб "приховати" деякі твори та авторів, яких критикувала історія та народ. Це витончена діяльність у рамках сюжету «мирної еволюції» в галузі культури та мистецтва. У деяких університетах тенденція вибору вищезгаданих творів як тем для досліджень дисертацій та дипломних робіт показує, що ми все ще недбало та суб'єктивно ставимося до цієї тенденції з довгостроковими шкідливими наслідками. Щоб прояснити погані наміри тих, хто нами користується, ось уривок зі статті Тху Ту - сина Во Фхіена, письменника, який продемонстрував помилкові політичні погляди та висловлювання в деяких своїх творах на Півдні під час антиамериканської війни: «Ніхто не хоче вказувати на помилки свого творця! Ми робимо це, тому що щойно дізналися, що вітчизняна неурядова організація планує активно поширювати твори письменника Во Фхіена, що містять помилковий політичний зміст. Побоюючись, що їхні дії можуть викликати плутанину серед деяких читачів і вплинути на національну єдність, ми вирішили самі спростувати цей зміст... Від однієї групи до іншої настане час, коли вони використовуватимуть літературну кар'єру Во Фхіена таким чином, що це завдасть шкоди країні. Ми повинні прямо зараз прояснити помилковий політичний зміст цієї літературної кар'єри» ⁽¹⁾ .

5. Наразі наша країна активно та проактивно всебічно та глибоко інтегрується в міжнародну спільноту, стверджуючи позиції В'єтнаму на міжнародній арені, будучи надійним та відповідальним другом і партнером у міжнародній спільноті. Це вимога, а також об'єктивна потреба. Сильний розвиток медіа, соціальних мереж, інтернету тощо щодня впливає на нашу країну, приносячи нові, сучасні, оновлені знання, а також імпортуючи в нашу країну токсичні, антикультурні, антиестетичні та реакційні з ідеологічної точки зору продукти. Це шлях, яким ворожі сили всередині країни та за кордоном, опортуністи прагнуть «імпортувати» ворожі та помилкові погляди в нашу країну, включаючи багато культурних та мистецьких продуктів. Частина мас, особливо молодь, перебуває під впливом таких продуктів, особливо на веб-сайтах, у соціальних мережах та у видавничій діяльності. Багато рукописів, які не були опубліковані в офіційних друкованих виданнях, були розміщені в Інтернеті, що викликає плутанину в політичній свідомості та естетичному сприйнятті частини «громадян» Інтернету. Без пильності та рішучих заходів такі продукти продовжуватимуть з'являтися.

Резолюція Політбюро № 35-NQ/TW від 22 жовтня 2018 року «Зміцнення захисту ідеологічної основи партії, боротьба з помилковими та ворожими поглядами в новій ситуації» підтвердила, що твердий захист ідеологічної основи партії та ефективна боротьба з помилковими та ворожими поглядами є фундаментальним, важливим та життєво важливим змістом роботи з партійного будівництва та виправлення, а також першочерговим завданням усієї нашої партії, народу та армії. У боротьбі за захист ідеологічної основи партії культура та мистецтво є надзвичайно важливими, делікатними та чутливими сферами. Тому твердий, проактивний, непохитний та гнучкий захист цієї сфери є прямим внеском у захист ідеологічної основи партії. З огляду на це значення та позицію, необхідно чітко стверджувати, що це боротьба за захист народу, за «завоювання» народу для соціалізму та за власне прагнення народу до Істини, Добра, Краси.

-----------------------------

(1) Див. https://www.nhandan.com.vn/binhluan/binh-luan-phe-phan/item/24502802-truong-hop-vo-phien.html

Джерело: https://tapchicongsan.org.vn/web/guest/chinh-tri-xay-dung-dang/-/2018/814003/am-muu%2C-thu-doan-%E2%80%9Cdien-bien-hoa-binh%E2%80%9D-cua-cac-the-luc-thu-dich-voi-van-hoa%2C-van-nghe-chi-la-su-cuong-dieu%2C-%E2%80%9Cbao-dong-gia%E2%80%9D-hay-thuc-su-dang-bao-dong%3F.aspx