США та НАТО стурбовані передачею зброї Росії Північною Кореєю, зривом Ізраїлем масштабного плану нападу із Західного берега, повторним запровадженням США санкцій проти Венесуели, розгортанням Росією нової зброї на Курильських островах... ось лише деякі з визначних міжнародних подій останніх 24 годин.
Міністр оборони Білорусі Віктор Йренін і міністр оборони Куби генерал Альваро Лопес Мієра. (Джерело: СБ Новини) |
Газета «Світ і В'єтнам» висвітлює деякі з найважливіших міжнародних новин дня.
Росія-Україна
*Україна звинувачує Росію в атаках на інфраструктуру ракетами та безпілотниками: Повітряні сили України 30 січня заявили, що Росія запустила загалом 35 ударних безпілотників (БПЛА) та дві керовані ракети проти енергетичної та військової інфраструктури поблизу лінії фронту та інших районів України.
На своїй сторінці в Telegram війська заявили, що українські системи ППО збили 15 із 35 безпілотників. Незрозуміло, що сталося з незнищеними безпілотниками або двома ракетами, які Росія запустила з далекобійного зенітно-ракетного комплексу С-300. (Reuters)
*Росія збила десятки українських безпілотників у Криму: 30 січня російські інформаційні агентства процитували інформацію Міністерства оборони країни, в якій йдеться про те, що російські системи протиповітряної оборони збили або перехопили 21 український безпілотний літальний апарат (БПЛА) на Кримському півострові та в кількох інших районах російської території.
Російські системи ППО збили 11 безпілотників над Кримом, повідомляє державне інформаційне агентство РІА. Безпілотники українського виробництва також були збиті в Бєлгородській, Брянській, Калузькій та Тульській областях.
Росія анексувала Крим у України у 2014 році, що західні союзники Києва засудили як незаконне захоплення території. (Reuters)
Близький Схід – Африка
Ізраїль зірвав масштабний план нападу із Західного берега: Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) 30 січня заявила про вбивство трьох палестинських озброєних осіб у лікарні Ібн Сіна на Західному березі річки Йордан, зокрема одного, підозрюваного у плануванні ще одного нападу, подібного до рейду ісламістського руху ХАМАС 7 жовтня 2023 року.
Під час нічної операції, спрямованої проти лікарні Ібн Сіни в місті Дженін, Армія оборони Ізраїлю зіткнулася з одним та двома членами "Ісламського джихаду", а також з групою місцевих озброєних людей.
Палестинська влада не прокоментувала інцидент, тоді як Палестинське радіо повідомило, що троє палестинців загинули в лікарні. (AFP)
*Двоє високопоставлених іранських радників загинули в Сирії: Іранські та сирійські державні ЗМІ повідомили 30 січня, що двоє іранських радників загинули внаслідок нападу Ізраїлю на околиці столиці Дамаска 29 січня.
За даними Tasnim, Ізраїль атакував «іранський військовий консультативний центр» у Сирії. Однак посол Ірану в Сирії Хоссейн Акбарі заперечив, що ціллю був військовий пост у Тегерані, і підтвердив, що жертвами не були громадяни Ірану.
Раніше сирійські державні ЗМІ, посилаючись на військове джерело, повідомили, що Ізраїль завдав авіаударів по кількох місцях на південь від столиці Дамаска, внаслідок чого було загиблих. Тим часом арабські ЗМІ повідомили, що ціль знаходилася поблизу розташування Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Ірану. Агентство Reuters також цитує проіранське джерело, яке повідомило, що атака була спрямована проти штаб-квартири КВІР. (Reuters)
*Ізраїль ось-ось розгромить ХАМАС у Хан-Юнісі: Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) 30 січня оголосила про майже розгром трьох чвертей загальної кількості бойових батальйонів ісламського руху ХАМАС у місті Хан-Юніс на півдні сектора Газа.
Армія оборони Ізраїлю розпочала атаки на Хан-Юніс на початку грудня 2023 року, але прогрес був повільним. Потім ізраїльські військові змінили тактику з використання роботів та кількох інженерів для пошуку тунелів на використання великої кількості солдатів для рейдів на тунелі.
Армія оборони Ізраїлю також розпочала потужний наземний наступ, щоб розігнати опір ХАМАС. Нова тактика дозволила Ізраїлю захопити кілька тунелів, включаючи командні пункти батальйонного рівня та місця відпочинку вищого керівництва ХАМАС. Однак, Армія оборони Ізраїлю досі не впевнена, чи захопила вона високопоставлених командирів ХАМАС, які, як вважається, переховуються в тунелях у Хан-Юнісі. (Times of Israel)
Азіатсько-Тихоокеанський регіон
*США та НАТО стурбовані передачею Північною Кореєю зброї Росії: За даними джерела з Білого дому, під час зустрічі 29 січня у Вашингтоні радник США з національної безпеки Джейк Салліван та генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору (НАТО) Єнс Столтенберг висловили стурбованість щодо експорту Північною Кореєю військової техніки до Росії для використання у війні в Україні.
Пан Столтенберг відвідав Вашингтон, щоб обговорити, серед іншого, шляхи збереження підтримки України та підготовку до саміту НАТО, запланованого на липень у Вашингтоні.
За даними Білого дому, Пхеньян надав Москві кілька десятків балістичних ракет для використання в Україні на додаток до попередніх поставок військової техніки та боєприпасів.
Південна Корея, Сполучені Штати та інші уряди розкритикували угоди про постачання зброї між президентом та Росією, назвавши їх порушенням численних резолюцій Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, що забороняють торгівлю зброєю з Пхеньяном. (Yonhap)
*Філіппіни депортують 8 громадян Японії: 30 січня Філіппіни депортували 8 громадян Японії, звинувачених у причетності до телекомунікаційної афери, спрямованої проти людей у Японії.
Чоловіків віком від 25 до 35 років було заарештовано в лютому 2020 року в провінції Лагуна, на південь від Маніли, і їх підозрюють у участі в телефонному шахрайстві та вимаганні грошей у людей похилого віку в Японії протягом щонайменше трьох років, повідомило Імміграційне бюро.
Речник Філіппінського імміграційного бюро підтвердив, що літак Japan Airlines з вісьмома підозрюваними на борту, як очікується, приземлиться в аеропорту Наріта поблизу Токіо вдень 30 січня. (Kyodo)
*Південна Корея та Індія посилюють економічну співпрацю: Міністерство торгівлі, промисловості та енергетики Південної Кореї (MTIE) заявило, що 30 січня країна та Індія розпочали новий раунд переговорів щодо оновлення двосторонньої Угоди про всеохоплююче економічне партнерство (CEPA).
За даними MTIE, 10-й раунд переговорів щодо оновлення CEPA відбудеться в Нью-Делі 30 та 31 січня. Очікується, що обидві сторони обговорять рішення щодо вдосконалення угоди, що стосуються тарифів на товари та послуги, інвестицій та правил походження, серед інших питань.
Двостороння угода про узгодження Європейського економічного співробітництва (CEPA) набула чинності в січні 2010 року, а сторони розпочали переговори щодо її перегляду в 2015 році, щоб краще відобразити зміни у світовому торговельному ландшафті. Останній раунд переговорів відбувся в листопаді 2022 року після трирічної перерви, спричиненої пандемією COVID-19 та іншими проблемами. (Yonhap)
Європа
*ЄС обіцяє продовжувати військову підтримку України: Лідери Європейського Союзу (ЄС) підтвердять рішучість альянсу продовжувати надавати «своєчасну, передбачувану та сталу військову підтримку» Україні на саміті 1 лютого.
У проекті висновків засідання зазначається, що «Європейська Рада також підтвердила нагальну необхідність прискорення поставок боєприпасів та ракет» до Києва. (Reuters)
*Українська армія застосовує 88% стандартів НАТО: Міністерство оборони України 29 січня заявило, що Міністерство оборони, Збройні Сили України (ВСУ) та інші складові сектору безпеки і оборони впровадили 18 різних стандартів Організації Північноатлантичного договору (НАТО) у період з грудня 2023 року по січень 2024 року.
За даними Міністерства оборони України, ВСУ та інші складові безпеки України прийняли 315 стандартів НАТО. Загалом у НАТО існує 1135 стандартів.
10 січня українські новинні агентства повідомили, що Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив, що союзники альянсу продовжуватимуть надавати значну військову, економічну та гуманітарну підтримку Києву. (AFP)
*Росія розгортає нову зброю на Курильських островах : інформаційне агентство ТАСС повідомило 30 січня, що високопоставлений чиновник російської служби безпеки Дмитро Медведєв заявив, що країна розгорне нову зброю на Курильських островах, які є центром територіальної суперечки з Японією.
Росія та Японія ніколи офіційно не підписували мирний договір, який би поклав край їхньому конфлікту, що бере свій початок з Другої світової війни. Курильські острови, які Японія називає Північними територіями, залишаються головною перешкодою у відносинах.
ТАСС цитує пана Медведєва, який стверджує, що Росія не заперечує проти підписання мирного договору з Японією, але лише за умови, що Токіо більше не оскаржуватиме суверенітет над островами. (ТАСС)
Америка - Латинська Америка
*Сотні журналістів у Мексиці зазнали витоку особистої інформації: Особиста інформація майже 300 професійних журналістів у Мексиці потрапила в Інтернет після того, як невідомий підозрюваний зламав серверну систему урядового агентства країни з метою крадіжки даних. Це вважається серйозним інцидентом, оскільки Мексика протягом багатьох років очолює список країн з великою кількістю вбивств журналістів.
Згідно з інформацією з прес-конференції, опублікованої ввечері 29 січня (за місцевим часом), підозрюваний використав обліковий запис колишнього співробітника Президентського палацу Мексики для доступу до серверної системи Національного агентства координації цифрової стратегії, викравши детальну особисту інформацію 263 журналістів, зареєстрованих для регулярної роботи в Президентському палаці, включаючи багатьох міжнародних репортерів, які працюють у Мексиці. (AFP)
Куба та Білорусь зміцнюють оборонні відносини: Міністр оборони Білорусі Віктор Жренін 29 січня розпочав офіційний візит до Куби з метою зміцнення двосторонніх відносин. Виступаючи після офіційної церемонії зустрічі, яку вів міністр оборони Куби генерал Альваро Лопес Мієра, пан Жренін підтвердив, що Мінськ та Гавана «об’єднані бажанням захищати незалежність, соціальну справедливість та рівноправну співпрацю з іншими країнами».
Міністр оборони Білорусі наголосив, що обидві країни готові зміцнювати відносини та не бояться жодних труднощів. Раніше, у липні 2023 року, кубинська військова делегація на чолі з міністром оборони Лопесом Мієрасом відвідала Мінськ для обговорення двосторонньої співпраці та невирішених міжнародних питань. (Reuters)
*США знову запроваджують санкції проти Венесуели: 29 січня уряд США офіційно відновив деякі санкції проти Венесуели після того, як південноамериканська країна відмовилася скасувати рішення Верховного суду (TSJ), яке заборонило кандидату в президенти від опозиції балотуватися на виборах, що відбудуться пізніше цього року. Вашингтон також звернувся до уряду президента Ніколаса Мадуро з проханням звільнити деяких американських ув'язнених, пов'язаних з опозицією, та скасувати політичну заборону на деяких опозиційних діячів. (AP)
*Канада депортує китаянку за шпигунство: 29 січня Global News повідомило, що уряд Канади видав наказ про депортацію китаянки на ім'я Цзін Чжан за участь у програмі Пекіна з іноземного втручання.
За даними газети, Рада з питань імміграції та біженців Канади постановила, що Цзін Чжан працював на Управління у справах китайців за кордоном (OCAO), яке, за їхніми словами, здійснювало шпигунську діяльність у Канаді.
Наказ про депортацію Чжана було видано 28 серпня 2023 року, але оприлюднено лише нещодавно. На запитання, чи був Чжан депортований на момент видачі наказу шість місяців тому, Агентство прикордонної служби Канади заявило, що не коментує конкретні випадки. (TTXVN)
Джерело
Коментар (0)