Старанність у збереженні професії
У невеликому будинку на палях у селі Т2 (комуна Кім Сон) ремісник Дінь Ван Рат (63 роки, етнічна група Бана) досі щодня старанно працює з бамбуковими трубками, шматками бамбука, шматками дерева... ретельно та прискіпливо, щоб створити традиційні музичні інструменти.
Пан Дінь Ван Рат та його дружина (комуна Кім Сон) використовують свій вільний час для ткацтва, щоб заробити додатковий дохід та зберегти професію, передану від батька. Фото: Д.Д.
Пан Щур розпочав свою ремісничу кар'єру у віці 15 років. Жінки та сільські старійшини навчили його вибирати матеріали, свердлити отвори, налаштовувати струни та відчувати звук, щоб створити чистий, повний звук. Матеріали для виготовлення музичних інструментів – це бамбук та недеревинні матеріали, які мають бути старими, міцними та без черв'яків. Після сушіння він ретельно обробляє та вимірює кожну деталь. Кожен виріб має свій рівень складності, іноді на його виготовлення потрібно від 2 тижнів до місяця. Наразі він виготовляє такі інструменти, як: Пренг (моно-бу), кліа (флейта), пра (двострунний інструмент), лонг кхонг, планг, туранг...; крім того, він також вміє плести всілякі кошики: нонг, нія, ґу, кошик... для повсякденного життя.
«Музичні інструменти, які я виготовляю, часто замовляються людьми за цінами від кількох сотень тисяч до понад 2 мільйонів донгів кожен, залежно від виду та вишуканості. Що стосується тканих виробів, я не продаю їх на ринку, а лише вішаю перед ганком, і кожен, хто проходить повз і кому вони подобаються, заходить, щоб купити їх для прикраси або для використання в родині. Для мене ця робота — не отримання прибутку, а спосіб зберегти культурну душу нації», — зізнався пан Щур.
У селі Ха Ван Трен (комуна Ван Кань) звук човника досі лунає в маленькому будинку на палях пані Дінь Тхі Бонг (49 років, етнічної групи Бана). Протягом багатьох років, посеред сучасного життя, вона залишалася прив'язаною до ткацького верстата та барвистих ниток, щоб ткати парчу, пронизану національною ідентичністю.
Раніше пані Бонг ткала лише для використання на святах та весіллях; тепер, оскільки попит на парчові костюми зріс, вона тче більше, щоб продати. На плетіння кожної парчової сукні йде багато днів, а її вартість становить від 1 до 3 мільйонів донгів. На сьогодні вона продала майже 15 комплектів, отримуючи додатковий дохід, щоб піклуватися про свою сім'ю. Для неї ткацтво — це не лише джерело гордості, але й спосіб для жінок у селі зберегти традиційну культуру.
У селі Ан Чунг №1 (комуна Ан Вінь) пан Дінь Ван То (75 років, етнічна група Х'ре) досі старанно працює над традиційним ткацьким ремеслом. З 12 років він вміє розділяти волокна, плести візерунки та робити канаріуми рівними та міцними. Понад 60 років він зберігає ремесло виготовлення кошиків, віялок та інших кошиків... для щоденного використання та продажу мешканцям комуни.
«На виготовлення кожного виробу потрібно від кількох сесій до кількох днів, і він продається за кілька десятків до кількох сотень тисяч донгів. Грошей небагато, але їх достатньо, щоб утримувати дітей та онуків. Я просто сподіваюся, що молоде покоління навчиться ремеслу, оцінить та збереже давнє ремесло свого народу», – сказав пан То.
Сприяння традиційним професіям, пов'язаним з туризмом
В останні роки багато місцевостей зосередилися на відновленні та популяризації цінності традиційних ремісничих сіл та ремесел, що пов'язано з розвитком громадського туризму.
Пані Дінь Тхі Бонг (комуна Ван Кань) тче парчу, замовлену селянами. Фото: Д.Д.
Пан Нгуєн Суан В'єт, голова Народного комітету комуни Ван Кань, сказав, що в комуні наразі близько 78 осіб займаються ткацтвом парчі. Нещодавно уряд мобілізував ремісників для навчання та відкриття курсів професійної підготовки для людей, а також звернувся до асоціацій та профспілок із проханням підтримати споживання цієї продукції.
«Для сталого розвитку професії ткацтва парчі комуна нещодавно доручила Департаменту культури та суспільства невдовзі реалізувати проєкт зі створення туристичного об’єкта для громади, пов’язаного зі збереженням професії ткацтва парчі в селі Ха Ван Трен, що дозволить зберегти культуру та допомогти людям збільшити свої доходи», – сказав пан В’єт.
Пан Дінь Ван Нгін, голова Народного комітету комуни Ан Тоан, сказав: «Комуна реалізує генеральний план будівництва комуни до 2035 року. Відповідно до цього, місцева влада закликає підприємства інвестувати в зони фестивального туризму, кухню , центри громадського туризму та екологічні зони в селі 1...; водночас відновити деякі традиційні професії народу Бана, навчити людей диверсифікувати сувенірну продукцію для обслуговування туристів. Коли буде стабільне виробництво, люди будуть більше прив'язані до професії, створюючи гармонійне поєднання між збереженням природи та розвитком».
За словами заступника директора Департаменту у справах етнічних меншин та релігій Тран Ван Тханя, найближчим часом Департамент координуватиме свою діяльність з департаментами, відділеннями та місцевими органами влади для перегляду, складання статистичних даних та розробки планів щодо збереження ремісничих сіл та ремесел етнічних меншин у провінції.
Поряд з цим, Департамент інтегруватиме політику підтримки засобів до існування, професійної підготовки та розвитку громадського туризму в проекти в рамках Національної цільової програми соціально-економічного розвитку в районах проживання етнічних меншин та гірських районах; сприяти пропаганді та заохочувати молоде покоління до навчання професійним навичкам та творчості на основі традиційних цінностей, сприяючи збереженню культурної ідентичності та сталому економічному розвитку в районах проживання етнічних меншин.
Джерело: https://baogialai.com.vn/giu-lua-nghe-thu-cong-truyen-thong-o-vung-cao-post569623.html
Коментар (0)