«Збереження полум’я» для традиційних ремесел у високогір’ї.

(GLO) - Попри сучасний темп життя, де промислова продукція стає все більш поширеною, у високогірних комунах провінції досі є ремісники, які старанно зберігають традиційні ремесла своєї етнічної групи. Вони не лише створюють вироби, щоб заробляти на життя, але й підтримують полум'я культурних цінностей для поколінь.

Старанно зберігаючи ремесло

У невеликому будинку на палях у селі Т2 (комуна Кім Сон) ремісник Дінь Ван Рат (63 роки, етнічна меншина Бана) старанно працює день у день з бамбуковими трубками, очеретом, шматками дерева тощо, ретельно створюючи різноманітні традиційні музичні інструменти.

Пан та пані Дінь Ван Рат (комуна Кім Сон) використовують свій вільний час у міжсезоння сільського господарства, щоб плести кошики та заробляти додатковий дохід, зберігаючи при цьому ремесло, передане від їхніх предків. Фото: Д.Д.

Пан Рат почав виготовляти музичні інструменти у віці 15 років, де його навчили старші села та жінки, як вибирати матеріали, вирізати отвори, налаштовувати струни та розвивати гарне відчуття висоти звуку, щоб створювати чистий, резонансний звук. Використовувані матеріали – це зрілий, міцний та вільний від комах бамбук та інші подібні рослини. Після висихання він ретельно вирізає та вимірює кожну деталь. Кожен виріб має свій рівень складності, іноді на його виготовлення потрібно від двох тижнів до місяця. Наразі він виготовляє різні види музичних інструментів, такі як: пренг (тип цитри), кліа (тип флейти), пра (двострунний інструмент), лонг кхонг, планг, торинг…; крім того, він також вміє плести різні вироби: нонг, нія, ґуї… для щоденного використання.

«Музичні інструменти, які я виготовляю, зазвичай виготовляються на замовлення, і їхня вартість становить від кількох сотень тисяч до понад 2 мільйонів донгів кожен, залежно від типу та рівня майстерності. Що стосується тканих виробів, я не продаю їх на ринку; я просто вішаю їх перед своїм будинком. Будь-хто, хто проходить повз і кому вони подобаються, може зупинитися та купити їх для прикраси або використання вдома. Для мене заняття цим ремеслом — це не отримання прибутку, а збереження культурної душі нашої нації», — зізнався пан Щур.

У селі Ха Ван Трен (комуна Ван Кань) ритмічне клацання ткацького верстата досі лунає в маленькому будинку на палях пані Дінь Тхі Бонг (49 років, жінка народності Бана). Протягом багатьох років, попри сучасний темп життя, вона залишалася відданою своєму ткацькому верстату та барвистій пряжі, ткачи парчу, що відображає її етнічну ідентичність.

Раніше пані Бонг ткала лише для використання на святах та весіллях; тепер, через зростання попиту на парчовий одяг, вона тче більше, щоб продати. На виготовлення кожної парчової сукні потрібно кілька днів, а її вартість становить від 1 до 3 мільйонів донгів. На сьогодні вона продала майже 15 комплектів, отримавши додатковий дохід для утримання своєї сім'ї. Для неї ткацтво — це не лише джерело гордості, але й спосіб для жінок у селі зберегти традиційну культуру.

У першому епізоді «Гамлет» в Ан Чунгу (комуна Ан Вінь) пан Дінь Ван То (75 років, представник етнічної меншини Х'ре) досі старанно займається традиційним ремеслом плетіння кошиків, яке передалося йому від предків. З 12 років він уміє розділяти нитки та рівно й надійно плести візерунки та ромбоподібні форми. Понад 60 років він зберігає ремесло виготовлення кошиків, підносів та інших посудин для щоденного використання та продажу мешканцям комуни.

«На виготовлення кожного виробу потрібно від кількох днів до кількох годин, а продаж триває від кількох десятків до кількох сотень тисяч донгів. Грошей небагато, але їх достатньо, щоб допомогти утримувати моїх дітей та онуків. Я просто сподіваюся, що молоде покоління захоче навчитися ремеслу, цінувати його та зберігати традиційні ремесла нашого народу», – сказав пан То.

Просування традиційних ремесел у поєднанні з туризмом.

В останні роки багато місцевостей зосередилися на відновленні та просуванні цінності традиційних ремісничих сіл і промислів, пов'язуючи їх з розвитком туризму в громадах.

Пані Дінь Тхі Бонг (комуна Ван Кань) тче парчу, замовлену селянами. Фото: Д.Д.

Пан Нгуєн Суан В'єт, голова Народного комітету комуни Ван Кань, сказав, що в комуні наразі близько 78 осіб займаються традиційним ремеслом ткацтва парчі. Останнім часом уряд заохочує ремісників передавати свої навички та відкриває навчальні курси для людей, а також звертається до асоціацій та організацій з проханням підтримувати споживання цієї продукції.

«Щоб забезпечити сталий розвиток парчового ткацтва, комуна нещодавно доручила Департаменту культури та соціальних справ оперативно реалізувати проект зі створення туристичного центру для громади, пов’язаного зі збереженням парчового ткацтва в селі Ха Ван Трен, що дозволить зберегти культуру та допомогти людям збільшити свої доходи», – сказав пан В’єт.

Пан Дінь Ван Нгін, голова Народного комітету комуни Ан Тоан, сказав: «Комуна реалізує проект генерального планування розвитку комуни до 2035 року. З цього моменту місцева влада закликає підприємства інвестувати в зону фестивалів та кулінарного туризму, центр громадського туризму та екологічну зону в Гамлеті 1…; водночас відновлюючи деякі традиційні ремесла народу Бана та спрямовуючи їх на створення різноманітної сувенірної продукції для обслуговування туристів. Завдяки стабільному ринку люди будуть більше прив’язані до своїх ремесел, створюючи гармонійне поєднання збереження та розвитку».

За словами заступника директора Департаменту у справах етнічних меншин та релігії Тран Ван Тханя, найближчим часом Департамент координуватиме свою діяльність з іншими департаментами, агентствами та місцевими органами влади для перегляду, складання статистичних даних та розробки плану збереження традиційних ремісничих сіл та ремесел етнічних меншин у провінції.

Крім того, Департамент інтегруватиме політику підтримки засобів до існування, професійної підготовки та розвитку громадського туризму в проекти в рамках Національної цільової програми соціально-економічного розвитку в районах проживання етнічних меншин та гірських районах; сприяти підвищенню обізнаності та заохочувати молодь до навчання професійним навичкам та творчості на основі традиційних цінностей, сприяючи збереженню культурної ідентичності та сталому економічному розвитку в районах проживання етнічних меншин.

Джерело: https://baogialai.com.vn/giu-lua-nghe-thu-cong-truyen-thong-o-vung-cao-post569623.html