Оцінювання якості вищої освіти: інноваційний підхід

Через 5 років Міністерство освіти та навчання оцінило, що цей механізм поступово став практичним, позитивно впливаючи на покращення та підвищення якості й ефективності роботи університетів.

Мережа організацій з оцінки якості вищої освіти була розширена та диверсифікована за рахунок 7 вітчизняних організацій; крім того, у В'єтнамі працюють 10 іноземних організацій, визнаних Міністерством освіти та навчання. Команда з оцінки була посилена як кількісно, так і якісно (понад 600 осіб отримали картки від Міністерства освіти та навчання). Система забезпечення якості у вищих навчальних закладах була зміцнена; робота з оцінки якості стає все більш ефективною, поступово інтегруючись на міжнародному рівні.

Станом на 30 червня з понад 8000 навчальних програм усієї системи вищої освіти (включаючи бакалаврат, магістерство та докторство) 2585 програм були акредитовані та сертифіковані вітчизняними та іноземними акредитаційними організаціями; з них 694 програми були оцінені та визнані престижними міжнародними акредитаційними організаціями. Акредитація та оцінювання поза навчальними програмами допомагають вищим навчальним закладам підвищити свою репутацію, зробити свою діяльність прозорою та задовольнити потреби ринку праці у підборі персоналу.

Окрім результатів та позитивного впливу на систему, нормативні акти щодо забезпечення якості та акредитації вищої освіти загалом та акредитації програм зокрема також мають недоліки. Закон про вищу освіту 2018 року надає акредитаційним організаціям повноваження проводити зовнішні оцінки та створювати ради для перевірки та визнання досягнення стандартів якості вищої освіти.

Зміст оцінювання якості університетів часто обмежується поверхневим переліком роботи та необхідних речей, не заглиблюючись у суть та ефективність управління навчанням. Результати оцінювання якості університетів використовуються неефективно, що призводить до поверхневої роботи, звітності про результати, але не до змін у якості навчання.

Хоча існують нормативні акти щодо інспектування, нагляду та оцінювання діяльності інспекційних організацій, реальність показує, що не існує ефективного державного механізму управління для забезпечення достовірності результатів оцінювання та визнання стандартів якості.

Щодо акредитації програм, обов'язкова акредитація всіх великих навчальних програм створює великий тиск і високі витрати для вищих навчальних закладів і перевантажує систему акредитації. Дисбаланс між можливостями акредитаційних організацій та потребами вищих навчальних закладів в акредитації також призводить до таких наслідків, як формальність, подолання труднощів та втрата позитивних ефектів від якісної акредитації. Ці труднощі та обмеження необхідно повністю та всебічно визначити.

Наразі Міністерство освіти та науки виконує завдання внесення змін до Закону про вищу освіту, одним із основних напрямків політики якого є інновація підходу та забезпечення змісту роботи щодо забезпечення якості вищої освіти.

Щодо акредитації програм, Міністерство освіти та навчання запропонувало доповнити механізм системної акредитації та стандарти для вищих навчальних закладів; врегулювати децентралізацію автономії в оцінюванні та акредитації навчальних програм для кваліфікованих вищих навчальних закладів, які отримали системну акредитацію. Водночас необхідно подолати нехтування діяльністю самооцінювання (забезпечення внутрішньої якості); та зробити крок до усунення проблеми перевантаження та марнотратства при вимозі зовнішньої акредитації та оцінювання всіх навчальних програм.

Джерело: https://giaoducthoidai.vn/kiem-dinh-chat-luong-gd-dai-hoc-doi-moi-cach-tiep-can-post739772.html