Зворушливі листи, надіслані до Труонг Са

НДО – Цього квітня, в атмосфері святкування 50-ї річниці визволення Півдня та Дня національного возз’єднання (30 квітня 1975 р. – 30 квітня 2025 р.); 50-ї річниці визволення архіпелагу Чионгса, досі існують рукописні листи від студентів з материка, надіслані на віддалені острови, щоб відвідати та підтримати військовослужбовців ВМС...

У сучасному житті, коли цифрові технології набирають обертів, вся інформація може бути передана за частку секунди, образ рукописних листів поступово зникає. Однак для військовослужбовців флоту, які чергують день і ніч на передовій вітру та хвиль, посеред далекого моря, рукописні листи від студентів з материка все ще залишаються безцінним подарунком.

Акуратні рядки на папері несуть чисті почуття, щире тепло, що пронизує кожне слово. Для солдатів на віддалених островах кожен рукописний лист — це слово підбадьорення, несподівана радість, що виражає глибокий і міцний зв'язок між тилом і солдатом — де любов до Вітчизни завжди передається через найпростіші речі.

Студенти люблять писати та прикрашати листи та листівки, щоб надсилати їх солдатам.

З нагоди 50-ї річниці визволення архіпелагу Чионгса, назустріч морям та островам батьківщини, багато шкіл по всій країні провели практичні заходи з виховання учнів патріотизму та усвідомлення територіального суверенітету . Одним із яскравих прикладів є початкова школа Нінь Ван міста Хоа Лу, провінція Нінь Бінь. Вчителька Дінь Тхі Нгок, голова Молодіжного союзу, непомітно сіяла зерна любові на кожній сторінці зошитів своїх учнів.

Для солдатів на віддалених островах це надзвичайно цінний духовний дар.

Пані Нгок заохочувала учнів писати рукописні листи військовослужбовцям ВМС, які чергують у Труонг Са. Спочатку це було лише невелике заняття під час зустрічі команди, але потім гуманістичні цінності, що пронизували рукописні листи, поширилися на всю школу. Вчителі та учні обговорювали та ділилися між собою, кожен штрих учнівського почерку виглядав повним і м’яким завдяки крихітним ручкам, які ретельно писали кожен рядок. Усе це несло в собі дивно чисті та щирі почуття.

Кожна літера мала побажання та послання, і діти її прикрасили кумедними та милими малюнками: червоне сонце на синьому морі, солдат, що урочисто стоїть на варті, національний прапор, що гордо майорить на хвилях. Деякі діти навіть обережно вклеювали сухоквіти або складали літеру у формі серця чи квітки.

Вчитель ретельно перевіряв кожного листа, перш ніж відправити його на віддалений острів.

За кожним незрілим штрихом пера — дитяче небо, сповнене любові та хвилювання. Разом із листами діти також надсилали малюнки, саморобні листівки та прості, милі побажання... Усе це було ретельно загорнуто, відправлено групами до Труонг Са, долаючи шторми, щоб дістатися до солдатів на передовій.

Розповідаючи про цю просту, але змістовну діяльність, вчителька Дінь Тхі Нгок сказала: «Як член Молодіжної спілки, я завжди задаюся питанням, як передати любов до Батьківщини не просто в книгах, а щоб діти відчували її своїм серцем. Написати рукописного листа – це дрібниця, але я вірю, що це спосіб для дітей зв’язатися з солдатами, які мовчки жертвують власним щастям заради миру в країні. Коли я читала невинні рядки та щирі побажання дітей, я була глибоко зворушена. Діти ще маленькі і не до кінця розуміють концепцію суверенітету над морями та островами, але їхні почуття дуже щирі. Я вірю, що ці прості речі супроводжуватимуть їх протягом усього їхнього дорослого життя».

Невелике досягнення, але воно їх дуже тішить.

Щороку, коли настає свято Тет або важливі річниці країни, групи та клуби, що люблять море та острови, збирають сотні, тисячі рукописних листів з усієї країни та надсилають їх до Труонг Са, платформа DK1. Ті, хто відповідає за збір, пакування та відправку листів, завжди зворушливі та обережні, бо розуміють: кожен лист – це биття невинного серця до моря та островів – найніжніший міст, який також має велику духовну силу.

Листи – це духовний дар підтримки кожному солдату.

Рукописні листи з материка завжди цінуються у флоті, їх перечитують знову і знову. Багато солдатів вважають їх дорогоцінним даром посеред бурхливого моря та солоного вітру. Деякі солдати ретельно складають листи та кладуть їх у нагрудні кишені; деякі втискають їх у зошити та час від часу відкривають для читання, щоб відчути, як зігріваються їхні серця після довгих нічних змін на варті в морі; деякі підрозділи навіть встановлюють рамки для листів у кімнаті відпочинку, щоб кожен, хто проходить повз, міг зупинитися на кілька хвилин, прочитати рядок дитячих листів, помилуватися малюнками та відчути, як їхні серця пом'якшуються за дні, проведені далеко від материка.

Люблячий дитячий почерк.

Для солдатів на віддалених островах кожен лист — це як мініатюрний шматочок землі, що несе в собі почуття дітей, батьківщини, усієї Вітчизни, що завжди дивиться в бік моря. Саме тому рукописні листи завжди цінуються солдатами як частина найпрекрасніших спогадів у подорожі на захист священного суверенітету.

Радість солдатів-морських сил, коли вони читають листи студентів з материка.

Протягом багатьох років, перед тим, як корабель покине порт, голова Асоціації моря та островів В'єтнаму, Чан Ву Тхань, ретельно перевіряє, чи належним чином збережені коробки з рукописними листами, надісланими студентами з усієї країни. Після більш ніж 10 років роботи «листоношею» він розуміє обов'язок передати довіру материка солдатам і не може порахувати, скільки рукописних листів він доставив до Чионг Са...

Читаючи листи хвилями...

Розповідаючи про ту подорож, пан Тран Ву Тхань зазначив: «Для солдата це надзвичайно багатий духовний світ . Одного разу молодий солдат тримав у руці листа, перечитував його знову і знову, а потім прошепотів мені: «Відколи я прибув на острів, я ніколи не зустрічав своїх родичів, але завдяки листам дітей я став більш стійким». Під час поїздок на віддалені острови та нафтові платформи... такі, здавалося б, дрібниці, як листи дітей, створюють дивовижну духовну силу».

Для солдатів читання листів також є частиною повсякденного життя.

Минуло півстоліття з моменту визволення Чионгса, але дух патріотизму та усвідомлення необхідності захисту суверенітету моря та островів досі запалюється молодими поколіннями. В епоху цифрових технологій прості рукописні листи – це спосіб виховання традиційних цінностей, акт підливання палива у вогонь, щоб Чионгса була недалеко, щоб солдати на віддалених островах завжди могли відчувати: країна – одна смуга, любов до Вітчизни починається з паперу, чистого пера учнів.

Джерело: https://nhandan.vn/nhung-la-thu-xuc-dong-gui-truong-sa-post876220.html