Зосередьтеся на медичному обслуговуванні та психологічній стабільності дитини, яка зазнала жорстокого поводження з боку вітчима

(Baohatinh.vn) - Після жорстокого побиття вітчимом, HTNL (учень 5-го класу з Хатінь) був госпіталізований з численними травмами та психічною панікою; його здоров'я поступово стабілізується, але його психологія все ще сильно постраждала.

Зображення маленької дівчинки з численними травмами, опубліковане в соціальних мережах, обурило громадську думку.

HTNL – учень 5-го класу початкової школи Ко Дам (комуна Ко Дам, провінція Хатінь) проходить лікування в загальній лікарні міста Вінь, стан його здоров'я позитивний. Раніше, після жорстокого побиття вітчимом, Нгуєном Ван Намом, руками, дерев'яною палицею та, особливо, двома ударами молотком по голові, його перевели з комунального медичного пункту до вищого рівня у стані численних травм та психічної паніки.

Лікарі та персонал відділення травматології та нейрохірургії (головної лікарні міста Вінь) повідомили, що після госпіталізації дитину відвезли на комплексне обстеження та сканування. Рану голови, яка, як підозрюють, була спричинена молотком та цвяхом, зашивали. Травми м’яких тканин поширилися від грудей, рук, стегон до спини. На щастя, дитина не отримала жодних пошкоджень мозку, але потребувала тривалого психологічного спостереження. Зараз дитина може їсти фо, фрукти, отримувати внутрішньовенні рідини та обережно спілкуватися з медсестрою.

За словами доктора Нгуєн Куок Хая з відділення ортопедії та травматології (Загальна лікарня міста Вінь), окрім пошкодження м’яких тканин, при переломі ребер високого товстого носа також спостерігаються ознаки перелому ребер. Це травма, яка потребує тривалого часу відновлення, повне загоєння може тривати кілька місяців. Переломи ребер викликають біль та обмежують рухи, особливо у маленьких дітей, таких як Л., яким потрібен ретельний догляд, щоб уникнути ускладнень. Наразі команда лікарів та медсестер уважно стежить за здоров’ям дитини, регулярно перевіряючи його стан, щоб забезпечити найкращий процес відновлення.

З моменту госпіталізації Л. його відвідувало досить багато людей.

Доктор Хай також сказав, що якщо після тижня лікування в лікарні стан здоров'я дитини стабілізується, її можна виписати, і вона може продовжувати перебувати під наглядом та доглядом вдома. Сім'я повинна звертати увагу на те, щоб дитина мала належний відпочинок, уникати важких фізичних навантажень та регулярно проходити огляди, щоб переконатися, що рана повністю загоїлася.

Л. одужує під пильним наглядом лікарів та медичного персоналу. Він краще харчується, його психічний стан поступово стабілізується, і він може спокійно спілкуватися з оточуючими.

«Щоранку я прокидаюся о 6:30, готую шкільне приладдя та їжджу до школи на велосипеді. Після школи я часто допомагаю батькам по дому, готую їжу та доглядаю за молодшими братами та сестрами. Вітчим багато разів сварився з мною, бив електричним дротом та молотком по голові, але я не наважувалася сказати матері, бо боялася, що якщо я їй скажу, вітчим поб’є мене ще сильніше. Я просто сиділа сама та мовчки плакала», – сказала Л.

Л. сказав, що дуже сумує за матір'ю і бажає, щоб вона швидше повернулася додому, щоб він міг її обійняти.

Коли вона розповідала про це, її голос був тихим і повільним, очі червоні. Вона сказала, що дуже сумує за матір'ю, хотіла б, щоб вона швидше повернулася додому, щоб мати змогу обійняти її. Вона сказала, що добре розбирається в математиці і мріє стати вчителькою математики в майбутньому. Це було єдине, що змушувало Л. посміхатися попри біль у тілі.

За словами пані Тран Тхі Хьонг (біологічної матері Нгуєна Ван Нама - вітчима Л.), з дитинства Нам зазнавав жорстокого поводження з боку свого біологічного батька, а також бив його молотком по голові, тому він має непередбачуваний темперамент, тихий, запальний характер і зловживає алкоголем. Однак пані Хьонг сказала, що й гадки не мала, що Л. так часто б'ють, і коли стався цей інцидент, вона була дуже здивована та шокована.

У палаті відділення травматології та нейрохірургії (Загальна лікарня міста Вінь) багато людей піклувалися, підбадьорювали та купували подарунки для Л.

З хорошого учня з прекрасними мріями, Л. тепер змушений тимчасово покинути школу, лежачи на лікарняному ліжку з тілом, вкритим синцями, забинтованою головою та очима, що все ще в паніці. У лікарняній палаті за Л. доглядають та пильно спостерігають лікарі та медсестри. Медична команда зосереджується не лише на лікуванні рани, але й на психологічній підтримці, допомагаючи дитині поступово стабілізувати свій психічний стан та уникнути довготривалої травми.

Джерело: https://baohatinh.vn/tap-trung-cham-soc-suc-khoe-on-dinh-tam-ly-cho-chau-be-bi-bo-duong-bao-hanh-post297791.html