Остеопороз: тиха загроза для людей з ВІЛ

Однак, разом зі збільшенням тривалості життя відбувається зростання хронічних захворювань; серед них остеопороз та біль у кістках і суглобах безпосередньо впливають на якість життя та працездатність пацієнтів.

Численні дослідження показують, що люди, інфіковані ВІЛ, мають у 2-3 рази вищий ризик остеопорозу порівняно з тими, хто не інфікований. Це пов'язано з кількома факторами: сам вірус ВІЛ викликає хронічне запалення, яке непомітно пошкоджує кісткову тканину; побічні ефекти деяких антиретровірусних препаратів, особливо тенофовіру дизопроксилу фумарату (TDF) – поширеного препарату в схемах лікування першої лінії, що зараз використовуються у В'єтнамі. Крім того, такі фактори, як дієта з низьким вмістом кальцію, дефіцит вітаміну D, малорухливий спосіб життя, куріння та вживання алкоголю, ще більше прискорюють втрату кісткової маси. Примітно, що в Даклаку більшість пацієнтів з ВІЛ – це некваліфіковані робітники, які живуть розпорошені у віддалених районах, маючи обмежений доступ до послуг скринінгу та профілактики захворювань кісток і суглобів.

Ілюстративне фото: Кім Оанх

Лікар надає консультації людині з ВІЛ. (Ілюстративне фото: Кім Оань)

Згідно зі статистикою Провінційного центру контролю та профілактики захворювань, станом на 23 травня 2025 року в провінції налічувалося 842 пацієнти (823 дорослих та 19 дітей), які отримували антиретровірусне лікування в медичних закладах. Під час планових оглядів понад 40% пацієнтів повідомляли про біль у кістках та суглобах, переважно в спині, колінах та плечах. Примітно, що майже у 10% пацієнтів, які пройшли вимірювання щільності кісткової тканини (DEXA: двоенергетична рентгенівська абсорбціометрія – метод, що використовує рентгенівські промені для вимірювання вмісту кальцію та інших мінералів у кістках), спостерігалася помірна або тяжка втрата щільності кісткової тканини – рання ознака остеопорозу. Однак більшість пацієнтів не знають про причину, займаються самолікуванням знеболювальними або використовують неперевірені засоби народної медицини, що може легко призвести до побічної взаємодії з антиретровірусними препаратами або маскування симптомів.

Профілактику остеопорозу слід починати з простих дій, адаптованих до індивідуальних обставин ВІЛ-позитивних пацієнтів. Перш за все, необхідно посилити комунікацію та консультування щодо ризиків остеопорозу, допомагаючи пацієнтам зрозуміти, що біль є не лише ознакою віку чи напруженої роботи, а й може бути ускладненням лікування ВІЛ та антиретровірусних препаратів.

Крім того, необхідно збільшити споживання продуктів, багатих на кальцій, отримувати трохи ранкового сонячного світла для збільшення синтезу вітаміну D, зменшити вживання алкоголю та тютюну, а також підтримувати легкі фізичні вправи, такі як ходьба, садівництво або йога.

Для пацієнтів з високим ризиком (старше 50 років, ослаблених, які приймають антиретровірусну терапію більше 5 років) слід, якщо можливо, регулярно вимірювати щільність кісткової тканини або проводити тести на функцію кісток. У деяких випадках можна розглянути можливість зміни схеми лікування, наприклад, замінити тенофовіру препаратом, який має менший вплив на кістки. За призначенням лікаря пацієнти повинні отримувати добавки кальцію, вітамін D або специфічні препарати від остеопорозу.

Наразі медичне страхування не повністю покриває витрати на планові послуги скринінгу на остеопороз для ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Тому інтеграція цієї послуги в базові пакети медичних послуг на місцевому рівні, особливо у віддалених районах, таких як Даклак, є надзвичайно важливою. Водночас необхідно посилити навчання персоналу, що займається лікуванням ВІЛ-інфікованих, з питань раннього виявлення та лікування захворювань опорно-рухового апарату. Заклади лікування ВІЛ повинні розглядати скринінг на опорно-руховий апарат як невід'ємну частину комплексного догляду, проактивно включаючи консультування з профілактики та контролю остеопорозу в регулярні огляди або щомісячний видачу антиретровірусних препаратів. Для пацієнтів без карток медичного страхування слід запровадити політику, яка б підтримувала витрати на вимірювання щільності кісткової тканини в процесі скринінгу.

Остеопороз не є миттєво смертельним, але непомітно погіршує якість життя, збільшуючи ризик переломів, інвалідності та залежності. Профілактика та контроль остеопорозу у людей з ВІЛ є не лише відповідальністю лікарів, а й вимагає міждисциплінарної співпраці: від харчування, реабілітації, первинної медичної допомоги до фінансової та страхової політики.

Джерело: https://baodaklak.vn/xa-hoi/202506/loang-xuong-moi-nguy-tham-lang-o-nguoi-nhiem-hiv-e5211a3/