Остеопороз, прихована небезпека для людей з ВІЛ

Розробка антиретровірусних препаратів (АРВ) відкрила надію на здорове життя для людей, які живуть з ВІЛ. Завдяки ранньому лікуванню та повному дотриманню режиму багато пацієнтів можуть жити майже нормальним життям.

Однак, разом зі збільшенням тривалості життя відбувається зростання хронічних захворювань; серед них остеопороз та біль у суглобах безпосередньо впливають на якість життя та працездатність пацієнтів.

Багато досліджень показують, що люди, інфіковані ВІЛ, у 2-3 рази частіше хворіють на остеопороз, ніж ті, хто не інфікований. Причини цього мають багато аспектів: сам вірус ВІЛ викликає хронічне запалення, яке непомітно пошкоджує кісткову тканину; побічні ефекти деяких антиретровірусних препаратів, особливо тенофовіру дизопроксилу фумарату (TDF) – поширеного препарату в сучасній схемі лікування першої лінії у В'єтнамі. Крім того, такі фактори, як дієта з низьким вмістом кальцію, нестача вітаміну D, малорухливий спосіб життя, куріння, вживання алкоголю тощо, прискорюють втрату кісткової маси. Примітно, що в Даклаку більшість пацієнтів з ВІЛ – це працівники фізичної праці, які живуть розпорошені у віддалених районах, маючи труднощі з доступом до послуг зі скринінгу та профілактики захворювань кісток і суглобів.

Лікар консультує ВІЛ-інфіковану людину. Ілюстрація: Кім Оанх

Згідно зі статистикою Провінційного центру контролю та профілактики захворювань, станом на 23 травня 2025 року в усій провінції налічувалося 842 пацієнти (823 дорослих та 19 дітей), які отримували антиретровірусне лікування в медичних закладах. З них, під час регулярних оглядів, понад 40% пацієнтів повідомили про біль у кістках та суглобах, переважно в спині, колінах та плечах. Примітно, що майже у 10% пацієнтів вимірювали щільність кісток (DEXA: двоенергетична рентгенівська абсорбціометрія – метод, що використовує рентгенівські промені для вимірювання кількості кальцію та інших мінералів у кістках), що показує помірну або тяжку втрату щільності кісток – ранню ознаку остеопорозу. Однак більшість пацієнтів не знають про причину, самовільно купують знеболювальні або використовують східні ліки невідомого походження, які можуть легко спричинити побічну взаємодію з антиретровірусними препаратами або маскувати симптоми.

Профілактику остеопорозу слід починати з простих дій, що відповідають стану ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Перш за все, необхідно посилити комунікацію та консультування щодо ризику остеопорозу, допомагаючи пацієнтам зрозуміти, що біль є не лише ознакою старіння чи важких пологів, але й може бути ускладненням лікування ВІЛ та антиретровірусних препаратів.

Крім того, необхідно збільшити споживання продуктів, багатих на кальцій, перебувати на сонці рано вранці для збільшення синтезу вітаміну D, зменшити вживання алкоголю та тютюну, а також підтримувати легкі фізичні вправи, такі як ходьба, садівництво або йога.

Для пацієнтів з високим ризиком (старше 50 років, худі, які лікуються антиретровірусними препаратами понад 5 років) слід періодично вимірювати щільність кісткової тканини або, якщо можливо, проводити тести на функцію кісток. У деяких випадках можна розглянути зміну схеми лікування, наприклад, заміну тенофовіру препаратом, який має менший вплив на кістки. За призначенням лікаря пацієнтам слід приймати додаткові препарати кальцію, вітаміну D або спеціалізовані препарати для лікування остеопорозу.

Наразі медичне страхування не повністю покриває вартість регулярних послуг зі скринінгу на остеопороз для ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Тому необхідно інтегрувати цю послугу в базові пакети медичного обслуговування на низовому рівні, особливо у віддалених районах, таких як Даклак. Водночас необхідно посилити навчання персоналу, що займається лікуванням ВІЛ, з питань раннього виявлення та лікування захворювань кісток і суглобів. Заклади лікування ВІЛ повинні розглядати скринінг кісток і суглобів як невід'ємну частину комплексного догляду, проактивно включати консультування з профілактики та контролю остеопорозу в регулярні огляди або щомісячний розподіл антиретровірусних препаратів. Для пацієнтів, які не мають карток медичного страхування, повинна бути політика підтримки розумних витрат на вимірювання щільності кісток, щоб допомогти їм уникнути пропусків під час скринінгу.

Остеопороз не спричиняє негайної смерті, але він непомітно знижує якість життя, збільшує ризик переломів, інвалідності та залежності. Профілактика та контроль остеопорозу у людей з ВІЛ є не лише відповідальністю лікаря, а й вимагає багатосекторальної координації: від харчування, реабілітації, первинної медико-санітарної допомоги до фінансової та страхової політики.

Джерело: https://baodaklak.vn/xa-hoi/202506/loang-xuong-moi-nguy-tham-lang-o-nguoi-nhiem-hiv-e5211a3/