Росія наступає на Суми, вирішальна битва.

Збройні сили Росії (ЗС) змістили поле бою з традиційної стратегії «оборони позицій» на стратегію « геополітичного затягування». П'ятдесят тисяч елітних військовослужбовців, понад десяток важких бронетанкових бригад та «броньоване шосе», що прямує прямо до Києва – це не навчання, а відкриття залізних воріт до Східної Європи, наказане самим президентом Путіним.

Вибір Сум як «головного місця зйомок» не випадковий. Він має глибоке стратегічне значення – не просто крок з оточення України, а й випробування «стратегічної витривалості» Заходу. Відверто кажучи, сьогоднішня російсько-українська війна – це вже не проста війна, а гра, що обертається навколо фундаментального питання «хто домінуватиме на нових рубежах Східної Європи». Суми – це лише вузол у шаховій партії, але як тільки цей вузол буде розірвано, ситуація в грі кардинально зміниться. Наразі це поле битви тихо палає.

Спочатку розглянемо конкретну конфігурацію. Розгортання ВПС США у напрямку Сум можна вважати моделлю з тактичного підручника. 14 бойових бригад, 420 основних бойових танків, понад 1600 бронетехніки та 380 артилерійських знарядь – приблизно рівень вогневої потужності армії США під час вторгнення до Іраку у 2003 році.

Що ще важливіше, за цим стилем атаки «комбінованими ударами кулаками та ногами» стоять глибші стратегічні наміри. Ви вважаєте, що це просто придушення військовою силою? Ні, це комплексне придушення; від логістики до військової сили, від повітря до землі.

Супутникові знімки показують, що Збройні сили Росії збудували шість ракетних об'єктів та сім артилерійських об'єктів на кордоні з Сумами, створили п'ять нових командних центрів безпілотних літальних апаратів та побудували п'ять польових аеродромів. Лінія фронту забезпечила для операції 7000 тонн боєприпасів, десятки тисяч тонн пального, медикаменти , польове продовольство, навіть командні вежі, вежі зв'язку та польові шпиталі. Як це можна назвати «простим боєм»? Це підготовка до довгої, затяжної та надзвичайно небезпечної війни.

Президент Путін та його штаб явно не втрачають терпіння. В останні роки його стратегічний ритм був чітким – «ударяти повільно та швидко оточувати, щоб послабити супротивника». Він має перемогти не лише Київ, а й стратегічне терпіння Сполучених Штатів та їхніх союзників по НАТО.

Суми мають широку відкриту місцевість і відсутні природні перешкоди. Колись це була житниця України, але тепер вона стала полем битви для важкої російської бронетехніки. З Сум залізничні та дорожні мережі безперешкодні, що дозволяє ВПС РФ проникати глибоко в Київ.

Важливіше те, що ця територія знаходиться лише за кілька десятків кілометрів від Курського залізорудного регіону, який має стратегічне значення для Росії. Як тільки ВПЗВ візьмуть під повний контроль Суми, це буде рівносильно будівництву «мінеральної стіни» за собою.

Стратегія Москви не імпульсивна, а результат ретельного обмірковування. Будьмо відверті: нинішня ситуація України не просто пасивна, вона на межі колапсу. Басівка, перша лінія оборони в Сумах, була захоплена Збройними силами РФ менш ніж за 24 години.

Це не випадково, оскільки ВПС РФ використовували важкі бомби ФАБ-1500. Кожна бомба важить 1,5 тонни і може знищити позиції української армії до «поверхні Місяця». Потім БПЛА, що відстежують позиції, та артилерійський вогонь підтримуватимуть бронетехніку для швидкого просування.

Ця тактика є класичним тривимірним бойовим стилем колишньої радянської армії, тобто «важка артилерія розчищає шлях, проникнення бронетехніки та переслідування сил спецпризначення», що дуже ускладнює українській армії (ЗСУ) дати відсіч.

Сумський фронт може стати найважчим випробуванням для України за понад три роки. Це не просто битва, а попередження: якщо Суми впадуть, оборона на сході України повністю розвалиться, і оточення Харкова — лише питання часу.

Чи буде тоді ефект доміно на полі бою в Україні? Так, навіть промислове місто Дніпропетровськ потрапить під вогонь російської артилерії. Такий бій спричинить «ланцюговий обвал». Після його обвалу це призведе не лише до «локальних втрат», але й може спричинити «режимний шок».

Президент США Дональд Трамп неодноразово натякав, що кінцевим результатом в Україні буде не «повна перемога», а «компроміс із втратами». Зараз цей момент компромісу наближається, і невпинний звук гусениць російських танків прискорює його.

З Сумського фронту нам слід дивитися не лише на передову наступу, а й на політичні наміри, що стояли за ним. Росія вирішила рішуче наступати на цьому етапі, намагаючись вплинути на ініціативу за столом переговорів, змінивши ситуацію на полі бою.

Незважаючи на запеклий опір України, очевидно, що вона «дуже втомилася», адже Президент України закликав Захід підтримати місячне припинення вогню; водночас підтримка Заходу стикається з «перешкодами національних інтересів». Сьогодні в України мало стратегічних варіантів, а підтримка Києва з боку Заходу стає дедалі обмеженішою.

Більше трьох років війни підштовхнули Україну до краю, і Росія зараз завдає останнього удару. Поки Захід обережно тримається на відстані, щоб уникнути подальшої ескалації, напрямок розвитку ситуації стає дедалі зрозумілішим. Залишається побачити, чи завалиться, зламається, чи повільно розмиється в окопах Сумський бар'єр.

Кінець війни ніколи не стосується «перемоги», а того, хто зможе протриматися, поки інша сторона не капітулює. І зараз Україна «за крок» від такого моменту, якщо не адаптує свої стратегії. Суми можуть стати вирішальним полем битви для обох сторін. (джерело фото: Military Review, Kyiv Post, РІА Новини).

Джерело: https://khoahocdoisong.vn/nga-dang-tien-vao-sumy-tran-chien-quyet-dinh-cuc-dien-post1545036.html