Росія просувається на Суми; битва вирішить хід подій.

Збройні сили Росії (ЗС) перемістили поле бою з традиційної стратегії «позиційної оборони» на стратегію « геополітичного зміцнення». П'ятдесят тисяч елітних військовослужбовців, понад десяток важких бронетанкових бригад та «броньоване шосе», що прямує прямо до Києва – це не військові навчання, а відкриття залізних воріт до Східної Європи, наказане самим президентом Путіним.

Вибір Сум як «головного місця зйомок» не був випадковим. Це має глибоке стратегічне значення – не просто крок з оточення України, а й випробування «стратегічної стійкості» Заходу. Чесно кажучи, нинішній російсько-український конфлікт – це вже не проста війна, а гра, що обертається навколо фундаментального питання: «хто домінуватиме на новому східноєвропейському кордоні». Суми – це лише вузол на шахівниці, але як тільки цей вузол буде розірвано, динаміка гри суттєво зміниться. Наразі це поле битви тихо горить.

Спочатку розглянемо конкретну конфігурацію. Розгортання ВПС РФ у напрямку Сум можна вважати хрестоматійним прикладом тактичного маневрування. 14 бойових бригад, 420 основних бойових танків, понад 1600 бронетехніки та 380 артилерійських знарядь – майже дорівнює вогневій потужності армії США під час вторгнення до Іраку в 2003 році.

Що ще важливіше, за цим стилем атаки «комбінованими ударами кулаками та ногами» приховані глибші стратегічні наміри. Ви вважаєте, що це просто репресії військовою силою? Ні, це комплексні репресії; від логістики до військових сил, з повітря до землі.

Супутникові знімки показують, що Збройні сили Росії побудували шість ракетних об'єктів та сім артилерійських об'єктів на кордоні з Сумами, створили п'ять нових командних центрів безпілотних літальних апаратів та побудували п'ять польових аеродромів. Лінія фронту постачає 7000 тонн боєприпасів, десятки тисяч тонн пального, медикаменти , польове продовольство та навіть командні вежі, вежі зв'язку та польові шпиталі для операції. Як це можна назвати «простим боєм»? Це підготовка до довгої, затяжної та надзвичайно небезпечної війни.

Президент Путін та його штаб явно не втрачають терпіння. В останні роки його стратегічний ритм був дуже чітким – «повільна атака та швидке оточення, щоб послабити супротивника». Йому потрібно перемогти не лише Київ, а й стратегічне терпіння Сполучених Штатів та їхніх союзників по НАТО.

Суми мають відкриту місцевість без природних перешкод. Колись рисова житниця України, тепер вона стала полем бою для російських важких бронетанкових військ. З Сум безперешкодна мережа залізниць та доріг дозволяє ВПС РФ проникати глибоко в Київ.

Що ще важливіше, ця територія знаходиться лише за кілька десятків кілометрів від Курського залізорудного регіону, який має стратегічне значення для Росії. Як тільки ВСФР повністю візьме під контроль Суми, це буде рівносильно будівництву «мінеральної фортеці» за собою.

Стратегія Москви не імпульсивна, а результат ретельного обмірковування. Будьмо відверті: нинішня ситуація України не просто пасивна, а на межі колапсу. Басівка, перша лінія оборони в Сумах, була захоплена Збройними силами РФ менш ніж за 24 години.

Це не було випадковістю, оскільки ВПС Росії використовували важкі бомби FAB-1500. Кожна 1,5-тонна бомба могла знищити позиції української армії на «поверхні Місяця». Після цього дрони FPV та артилерійський вогонь підтримували швидке просування бронетехніки.

Ця тактика є класичним тривимірним бойовим стилем колишньої радянської армії, а саме: «важка артилерія розчищає шлях, бронетехніка проникає, а спецпризначенці переслідують», що дуже ускладнює протидію Збройним силам України (ЗСУ).

Сумський фронт може стати найважчим випробуванням для України за понад три роки. Це не просто битва, а попередження: якщо Суми впадуть, оборонна лінія на сході України повністю розвалиться, і облога Харкова буде лише питанням часу.

Чи виникне тоді ефект доміно на полі бою в Україні? Так, навіть промислове місто Дніпропетровськ довелося б зазнати обстрілу російської артилерії. Така битва спричинила б «ланцюгову реакцію обвалів». Після його обвалу це призведе не лише до «локальних втрат», але й може спричинити «режимний шок».

Президент США Дональд Трамп неодноразово натякав, що кінцевим результатом в Україні буде не «повна перемога», а радше «компроміс з втратами». Тепер цей момент компромісу наближається, і невпинний рев російських танків прискорює його наближення.

З Сумського фронту нам слід дивитися не лише на передову наступу, а й на політичні наміри, що стояли за ним. Росія вирішила розпочати потужний наступ саме в цей час, намагаючись вплинути на стіл переговорів, змінивши ситуацію на полі бою.

Незважаючи на запеклий опір України, очевидно, що вони «дуже втомилися», оскільки президент України закликав Захід підтримати місячне припинення вогню; проте підтримка Заходу гальмується «національними інтересами». Сьогодні в України залишилося мало стратегічних варіантів, а підтримка Києва з боку Заходу стає дедалі обмеженішою.

Понад три роки війни поставили Україну на межу, і Росія завдає останнього удару. Хоча Захід обережно тримається на відстані, щоб уникнути ескалації ситуації, перебіг подій стає дедалі зрозумілішим. Залишається питання, чи завалиться, зламається, чи буде поступово розмита в окопах Сумський бар'єр.

Кінець війни ніколи не стосується «перемоги», а того, хто зможе протриматися, доки інша сторона не капітулює. І тепер Україна знаходиться лише «за крок» від цього моменту, якщо не адаптує свої стратегії. Суми можуть стати вирішальним полем бою для обох сторін. (Джерело зображення: Military Review, Kyiv Post, РІА Новини).

Джерело: https://khoahocdoisong.vn/nga-dang-tien-vao-sumy-tran-chien-quyet-dinh-cuc-dien-post1545036.html