Портленд: Відкрийте для себе ресторани, які приносять смак Ханоя до Америки.

Відзначений газетою The New York Times, ресторан The Paper Bridge у Портленді створює сенсацію своїми автентичними північнов'єтнамськими булочками бун ча та булочками бун дау, що спонукає відвідувачів бронювати столики за місяці наперед.

У Портленді, штат Орегон, в'єтнамський ресторан під назвою The Paper Bridge створює кулінарну сенсацію після того, як його видання The New York Times назвало одним із 50 найкращих ресторанів Америки. Столики повністю заброньовані до грудня, що свідчить про привабливість автентичних страв північної В'єтнаму, які пропонує ресторан.

«Паперовий міст», яким керують Куїнь Нгуєн, уродженка Ханоя , та її чоловік, шеф-кухар Карло Рейна, — це не просто місце, де можна поїсти, а й культурний простір, де плекають справжні в'єтнамські смаки та знайомлять їх з іноземними друзями.

Подорож, щоб донести смаки Півночі до серця Америки.

Кінь та Карло познайомилися у В'єтнамі, їх об'єднувала пристрасть до їжі, особливо до страв північно-західного регіону. Через п'ять років вони вирішили переїхати до Сполучених Штатів та відкрити ресторан з бажанням представити глибший та різноманітніший погляд на в'єтнамську кухню, виходячи за рамки звичних страв, таких як фо чи бань мі.

«Паперовий міст» відкрився у листопаді 2023 року, зіткнувшись із численними початковими труднощами. Кількість клієнтів зменшилася після перших кількох тижнів, і багато клієнтів скаржилися на текстуру свіжої рисової локшини та фо, звикнувши до упакованих сушених версій. Однак, завдяки наполегливості та вірі в якість, подружжя поступово завоювало своїх клієнтів.

Пані Куїнь та її чоловік позують для фото в залі ресторану The Paper Bridge, де відтворюється в'єтнамська вулична культура. Фото: надано респондентом.

«Вперте» меню: Збереження оригінального смаку.

У меню ресторану «Паперовий міст» близько 30 страв, і його основна увага приділяється стравам північної В'єтнаму, таким як бун ча (смажена свинина з вермішеллю), фо бо (яловичий суп з локшиною), смажена качка Ван Дінь та пікантні смажені коржики. Пані Куїнь стверджує, що рецепти збережені в оригінальному та непідробному вигляді, щоб відповідати місцевим смакам. «Тим, кому це не подобається, доведеться з цим змиритися, але я хочу популяризувати справжню в'єтнамську кулінарну культуру», – поділилася вона.

Фірмовою стравою ресторану є бан ча (смажена свинина з вермішеллю в ханойському стилі). Незважаючи на те, що через складні правила власник не міг використовувати вугілля, він креативно підсмажив свинячу шкіру на грилі та використав отриманий сік, щоб створити характерний димний смак. Навіть страви, які можуть сподобатися не всім, як-от бан дау мам том (вермішель з тофу та креветковою пастою) або ча ка Ла Вонг (смажена риба в стилі Ла Вонг), популярні серед американських клієнтів.

Бун ча (смажена свинина з вермішеллю) у ресторані. Фото: надано власником.

Щоб утримати клієнтів, ресторан застосовує стратегію додавання трьох особливих страв щомісяця. Зовсім недавно вони додали суп з локшиною та равликами Фу Тай Хо, салат зі шкіри буйвола та па понь топ – тайську рибну страву, яка пропонує нові та захопливі враження.

Нещодавно до меню ресторану додали порцію супу з локшиною та равликами від Phu Tay Ho. Фото: надано власником.

Подолання проблеми сировини

Збереження оригінального смаку вимагає постійних зусиль у пошуку інгредієнтів. Багато трав, таких як перилла та м'ята, доступні в США, але їхній смак відрізняється від смаку у В'єтнамі. Характерні спеції, такі як кардамон, або машини для виготовлення свіжої рисової локшини та фо, повинні імпортуватися безпосередньо з В'єтнаму, що призводить до значних труднощів у обслуговуванні та ремонті.

Мініатюрний в'єтнамський культурний простір

«Паперовий міст» зачаровує відвідувачів не лише своєю їжею, а й виразною в'єтнамською атмосферою. Пані Куїнь присвятила окремий куточок відтворенню вуличної культури з вивісками, що рекламують «свердління та різання бетону», та характерними зеленими пластиковими стільцями. Багато інших куточків прикрашені традиційним в'єтнамським папером до та картинами Донг Хо. У ресторані також продаються вироби ручної роботи, такі як картини Донг Хо та кераміка Бат Транг, що дозволяє в'єтнамській культурі проникнути в життя місцевих жителів.

Ресторан поступово став «інформаційним центром», куди люди, які планують поїздку до В'єтнаму, приходили за порадою. Пані Куїнь завжди була готова поділитися, сприяючи прекрасним зв'язкам між двома культурами.

Заслужені досягнення та світле майбутнє.

Визнання від The ​​New York Times – це заслужена нагорода за невпинні зусилля пані Куїнь та її чоловіка Карло. З огляду на їхній нинішній успіх, пані Куїнь планує відкрити ще один ресторан, тоді як Карло все ще мріє написати книгу про в'єтнамську кухню. Обидва вважають, що зроблять свій внесок у утвердження в'єтнамської кухні на міжнародній карті.

Джерело: https://baolamdong.vn/portland-kham-pha-quan-an-mang-huong-vi-ha-noi-den-my-397890.html