Образ Чампи в душі поезії Пан Тхань Ту Хуу

Цитадель До Бан (яка в період Тайшон називалася Цитаделлю Хоанг Де, зараз знаходиться в районі Ан Нхон, Гіа Лай) — це не лише історична реліквія, вкрите мохом місце, де досі витає подих Чампи, але й вважається «святою землею» поезії та дружби.

Báo Thanh niên•24/10/2025

Саме тут відбулася дивовижна зустріч чотирьох молодих поетів, які потім утворили унікальну літературну групу в історії в'єтнамської поезії: Пан Тхань Ту Хюу, до складу якого входили Куач Тан, Хан Мак Ту, Єн Лан та Че Лан В'єн. Вони не заснували школу, не робили зобов'язуючих заяв, а лише об'єдналися з душевною гармонією, з бажанням передати поточну ситуацію кожним словом. З ночей, проведених на вежі Східної брами, спостерігаючи за місяцем на стародавній цитаделі, вони залишили після себе не лише безсмертні вірші, а й рідкісну в літературному світі історію про дружбу.

Зустріч під тінню стародавньої цитаделі

Найстаршим у групі був Куач Тан (1910 - 1992), із села Чионг Дінь (нині комуна Бінь Ан, Зія Лай), майстер танської поезії з ніжним класичним стилем. Хан Мак Ту (1912 - 1940), справжнє ім'я Нгуєн Чонг Трі, народився в Куанг Бінь (нині провінція Куанг Трі), але все своє життя присвятив Куй Нхону. Єн Лан (1916 - 1998), справжнє ім'я Лам Тхань Ланг, був другом дитинства Че Лан Вієна (1920 - 1989), справжнє ім'я Фан Нгок Хоан.

- Ảnh 1. — Поет Єн Лан, Че Лан Вієн *(справа наліво)* та митці відвідують гробницю поета Біч Кхе в Куангнгай у 1988 році.

У мемуарах « Згадуючи його назавжди » пані Нгуєн Тхі Лан (дружина поета Єн Лана) розповідала, що будинок Че Лан Вієна знаходився поруч зі східною брамою цитаделі Бінь Дінь (цитаделі, збудованої династією Нгуєн у 1814 році, приблизно за 6 км на південний схід від Імператорської цитаделі), лише за кілька сотень кроків від будинку Єн Лана. У дитинстві вони часто запрошували одне одного до вежі Східної брами, щоб подивитися на місяць. Саме з тіні вкритої мохом вежі, з печалі перед зникаючою історією, виникли вірші «Дьєу Тан» або «Ґієнг Луон» .

Одного ранку 1930 року Єн Лан зустріла Хан Мак Ту, коли він та письменник Нгуєн Конг Хоан відвідали її батька. З цієї зустрічі зародилася дружба. Єн Лан потоваришувала з Хан, а потім привела з собою Че Лан Вієна. У 1931 році Хан Мак Ту познайомила Куач Тана, і звідти був сформований поетичний квартет.

Ім'я Пан Тхань Ту Хю було дано не ними, а їхніми друзями, які шанобливо любили поезію. Ініціатором був пан Тран Тонг із села Кьєн Мі, район Бінь Кхе (нині Зя Лай ), коли він порівняв чотирьох поетів із чотирма священними тваринами Сходу: Драконом – Хан Мак Ту, Єдинорогом – Єн Лан, Черепахою – Куач Тан, Феніксом – Че Лан В'єн. Це порівняння було водночас цікавим і певною мірою відповідало темпераменту кожної людини. Хан Мак Ту був надзвичайно талановитим, але недовгим. Єн Лан був сповнений дружби та любові до життя. Куач Тан був непохитним, наполегливим і відданим поезії Тан. Че Лан В'єн був блискучим і запеклим, постаючи як дивне явище у в'єтнамській літературі.

Поетичний простір Бінь Діня

За словами письменника Ле Хоай Луонга (Gia Lai), Єн Лан за життя розповідав, що група Пан Тхань Ту Хуу часто зустрічалася, щоб читати вірші, обговорювати слова та ділитися творчими ідеями, іноді в будинку Хан Мак Ту в Куйньоні, іноді в цитаделі Біньдінь. «Куач Тан залишався вірним поезії Тан, тоді як троє друзів швидко перейшли від романтизму до символізму та сюрреалізму, створивши окрему «поетичну школу» Біньдінь. Незважаючи на свої розбіжності, вони залишалися близькими, поважали таланти один одного та всі урочисто були присутні у «В'єтнамських поетах » Хоай Тханя», – сказав письменник Ле Хоай Луонг.

- Ảnh 2. — Згасаюча краса цивілізації Чампа в цитаделі До Бан стала натхненням для групи Бан Тхань Ту Хуу.

Менш ніж за десятиліття (1936 - 1945) група залишила після себе класичні поетичні збірки: «Божевільна поезія» (Han Mac Tu), «Знищення» (Che Lan Vien), «Безладна криниця» (Yen Lan), «Класичний сезон » (Quach Tan). Вони не лише збагатили обличчя в'єтнамської поезії, а й зробили свій внесок у формування особливого «поетичного простору Бінь Дінь».

Цитадель До Бан, символ занепалої цивілізації, разом із приголомшливою красою веж Чам, стала нескінченним джерелом натхнення для квартету. У поезії Хана місяць став довічною одержимістю. У поезії Че силуети веж Чам, жінки Чьєм та горе національної втрати стали художніми образами. З Єн Ланом містичний простір Бен Мі Ланга , знедоленого життя жінок Чьєм, став унікальною позначкою. А Куач Тан зі своїм давнім стилем зберіг для поезії «давній голос» у сучасний час.

Дружба тривалістю понад півстоліття

Якщо розглядати лише поезію, то Пан Тхань Ту Хуу вже достатньо, щоб щось змінити. Але особливими їх робить близька дружба, коли вони вважають одне одного справжніми братами. У своїх мемуарах пані Нгуєн Тхі Лан згадувала: «Три брати Тан, Лан і Че любили одне одного як справжні брати. Час від часу вони вдвох з Біньдіня запрошували одне одного до Нячанга, щоб відвідати Тана». На весіллі Че Лан Вієна Куач Тан подбав про організацію та переконав родину нареченої; Єн Лан відповідав за фінанси. Цей зв'язок перевершував будь-які відмінності в особистостях чи мистецьких концепціях.

- Ảnh 3. — Письменник Ле Хоай Луонг *(посередині)* розповідає історію Бан Тхань Ту Хуу в Меморіальному домі поета Йен Лана (район Ан Нхон Донг, Гія Лай)

В останні дні своєї життя Хан Мак Ту довірив свої посмертні твори Куач Тану. Хоча війна призвела до втрати багатьох рукописів, він все ж докладав зусиль, щоб опублікувати вірші свого друга, навіть переписуючи їх напам'ять. Після того, як Хан помер і був похований у лепрозорії Куй Хоа, саме Куач Тан та його родина перевезли останки його друга до Гень Ранг (нині в районі Куй Нхон Нам, Гіа Лай). Це місце зараз стало пагорбом Тхі Нян, відомим культурним центром Куй Нхона.

У 1998 році, перед смертю, Єн Лан попросила сина відвезти її до Гень Рангу, щоб відвідати могилу Хана. Перед могилою друга, серед шуму вітру та хвиль, він ніби знову побачив свої пристрасні двадцяті роки, місячні ночі поетичних зустрічей.

- Ảnh 4. — Могила Хан Мак Ту на пагорбі Тхі Нхан

Чотири друзі Пан Тханя один за одним пішли з життя, але їхні образи досі присутні в серцях поціновувачів поезії. Письменник Ле Хоай Лионг запропонував створити в Куйньоні вулицю, названу на честь чотирьох друзів Пан Тханя, а на пагорбі Тхі Нян побудувати меморіальний будинок або ж Літературний музей Бінь Діня на їхню честь та вшанування інших письменників багатьох поколінь. Це не лише гідна данина талантам, які залишили безсмертний слід, але й місце зустрічі, куди зможуть повернутися майбутні покоління, продовжуючи поетичну традицію. (продовження буде)

Джерело: https://thanhnien.vn/bong-dang-champa-trong-hon-tho-ban-thanh-tu-huu-185251023230501315.htm