Вчитель 18 років «розпалював вогонь» у прикордонних районах, допомагаючи учням не їсти холодний рис

Після 18 років відданості освітньому сектору в прикордонному районі Дак Віл (Лам Донг), вчителька Нгуєн Тхі Май стала знайомою людиною, яку люблять місцеві жителі та колеги.

Подолання труднощів із розпалюванням вогню в прикордонній зоні

У 2008 році, сповнена юнацького ентузіазму та бажання сіяти зерна знань, вчителька Нгуєн Тхі Май (нар. 1987) покинула своє рідне місто Ха Тінь і вирушила до прикордонної землі Дак Віл, розпочавши змістовну подорож.

У 2012 році пані Май була призначена до школи в селі 4, комуни Дак Віл, розташованому глибоко в центрі села монг.

Пані Май завжди віддана своїм учням.

«У той час населення було невеликим, і нам довелося довго йти, перш ніж ми побачили маленький будинок, розташований посеред пагорбів. У сезон дощів дорога була брудною, тому нам доводилося паркувати наші мотоцикли біля будинку місцевого жителя та йти до школи пішки», – сказала пані Май.

Пані Май сказала, що школа розташована в селі хмонг, де батьки переважно працюють у полі, багато з яких не розмовляють загальною мовою, тому вони рідко зустрічаються та спілкуються. Часто, коли учні відсутні в школі, пані Май та її колегам доводиться їхати до них додому, щоб забрати їх назад.

Пані Май (крайня праворуч) часто відвідує учнів вдома, щоб підбадьорювати їх та відвідувати. Фото: NVCC

«Якби ми не любили дітей, не вважали студентів своїми власними дітьми та не мали пристрасті до професії, то, зважаючи на ці труднощі, ми б не змогли протриматися до сьогодні», – поділилася пані Май.

Протягом 18 років безперервної відданості вчителька Нгуєн Тхі Май зібрала багато «солодких плодів». У 2020 році вона була нагороджена Почесною грамотою від Міністра освіти та навчання за видатні досягнення у своїй роботі. Протягом 5 років поспіль (2020-2025) вона отримувала звання спортсменки-переможниці на низовому рівні та звання відмінниці у виконанні завдань. Пані Май також є відмінницею вчительки провінційного рівня, типовою молодою вчителькою провінції Дак Нонг (старої).

Крім того, вона також отримала інші нагороди, такі як Перший приз у конкурсі молодої пропаганди прикордонників та Другий приз у конкурсі молодої пропаганди військового командування провінції Дакнонг. Вона також була відмінним членом партії протягом багатьох років поспіль.

Допоможіть дітям у прикордонних районах більше не їсти холодний рис

Пані Нгуєн Тхі Май отримує бульби та фрукти від батьків для обслуговування кухні інтернату.

У 2024-2025 навчальному році пані Май була призначена до школи в селі 18. У цій школі навчається 17 учнів з етнічних меншин.

Бачачи, як батьки з ранку варять рис, складають його в ланч-бокси для дітей цілий день, а їжа остигає, пані Май відчула розбите серце. Вона мобілізувала громаду, щоб побудувати кухню для людей, пропонуючи учням гарячіші та смачніші обіди та полуденки.

Кухня працює на волонтерських засадах. Батьки приносять овочі, фрукти та рис, тоді як пані Май та її колеги безпосередньо готують та піклуються про харчування учнів.

Батьки жертвують рис до школи.

Вона принесла з дому кухонне начиння та мобілізувала донорів, щоб допомогти покращити якість страв.

Пані Хоанг Тхі Хоа (1982 року народження), чия дитина навчається в школі в селі 18, розповіла, що раніше їй доводилося готувати їжу заздалегідь, щоб її дитина їла цілий день. Відколи пані Май прийшла готувати для людей, вона та батьки відчули «дуже полегшення».

«З моменту будівництва кухні діти можуть їсти гарячішу та поживнішу їжу. Батьки, у яких є овочі, фрукти та рис, можуть їх приносити. Ми дуже вдячні пані Май та школі за те, що вони піклуються про дітей та навчають їх, щоб батьки могли почуватися впевнено у фермерстві та розвитку економіки», – сказала пані Хоа.

Школа села 18 розташована у віддаленій гірській місцевості.

Пані Ву Тхі Луєн, директорка дитячого садка Дак Віл, визнала, що пані Май — захоплена вчителька, має солідний досвід і завжди виявляє відданість своїй справі.

Взявшись за роботу в класі La 7 у віддаленій та складній сільській школі №18, пані Май успішно побудувала модель кухні-інтернату для місцевих жителів. Вона також активно зв’язувалася з благодійниками та просила спонсорську допомогу, забезпечуючи постійне постачання необхідних речей та продуктів харчування для учнів.

«Пані Май завжди терпляче піклується про кожну дитину та підбадьорює її, перетворюючи кухню-інтернат на місце, де поширюється любов. Студенти завжди бачать у пані Май другу матір», – поділилася пані Луєн.

Джерело: https://vietnamnet.vn/co-giao-18-nam-thap-lua-vung-bien-giup-tro-khong-phai-an-com-nguoi-2462404.html