Що стало причиною «зникнення» понад 10 мільйонів риб у Баренцевому морі через кілька годин?

(Ден Трі) - Ця подія вважається найбільшим зареєстрованим підводним полюванням, яке не лише виявляє жорстокість природи, а й б'є тривогу щодо морської екосистеми на порозі зміни клімату.

У Баренцевому морі сталася рідкісна та драматична подія: мільйони арктичних оселедців зібралися на нерест, утворивши гігантську косяку. Однак це щільне скупчення привернуло увагу їхніх головних хижаків: атлантичної тріски.

Під час блискавичної атаки мільйони оселедців були поглинуті, перетворивши цей район на криваве бенкет. Це був перший випадок, коли вчені змогли спостерігати та фіксувати хижацтво такого великого масштабу.

Ілюстрація, створена за допомогою штучного інтелекту (Фото: Midjourney).

Дослідники з Массачусетського технологічного інституту (MIT) та Норвегії використали передову технологію акустичної візуалізації під назвою Система дистанційного зондування океанських акустичних хвилеводів (OAWRS) для запису всієї події.

Ця технологія дозволяє вченим виявляти рух риби на великій площі. Професор Ніколас Макріс, провідний автор дослідження, пояснив, що вони використовували резонансні властивості плавальних міхурів у риб для розрізнення видів: низький крик тріски та високий крик оселедця.

Коли 27 лютого 2024 року зійшло сонце, оселедець, який був розкиданий по всьому узбережжю, почав збиратися в щільні косяки. Ця стратегія допомагала їм захищати один одного, але також робила їх привабливою мішенню. Величезний косяк тріски одразу ж розпочав скоординовану атаку.

Всього за кілька годин близько 2,5 мільйонів трісок з'їли понад 10 мільйонів оселедців, майже половину зграї. «Це була запекла боротьба за виживання», – сказав Макріс, підкреслюючи жорстокість законів природи.

Щільність популяцій оселедця та тріски, виміряна за допомогою багатоспектрального акустичного дистанційного зондування океану (Фото: Nature Communications Biology).

Хоча ця подія не мала значного впливу на загальну популяцію оселедця, вона має важливі наслідки для морської екології. Оселедець є ключовою ланкою в харчовому ланцюзі, відіграючи життєво важливу роль у підтримці популяцій атлантичної тріски.

Однак, зміна клімату тане арктичний морський лід, змушуючи оселедців мігрувати далі, щоб досягти місць нересту. Це робить їх більш вразливими до масштабного хижацтва.

Це дослідження є попередженням про крихкий баланс морських екосистем.

«У нашому дослідженні ми виявили, що природні катастрофічні події хижацтва можуть змінити місцевий баланс хижаків і жертв лише за кілька годин», – зазначає Макріс.

Якщо клімат і антропогенний тиск зменшать кількість цих екологічних гарячих точок, такі події можуть мати серйозні наслідки для залежних видів».

Сподіваючись краще зрозуміти ці складні взаємодії, Макріс та його колеги планують продовжувати впровадження технології OAWRS. Мета полягає в тому, щоб стежити за поведінкою інших риб і прогнозувати потенційні загрози, поки не стало надто пізно.

«Коли популяція знаходиться на межі зникнення, часто можна побачити останню зграю риби», – зазначає Макріс. «А коли ця остання велика, щільна зграя зникає, настає колапс».

Ці висновки були опубліковані в журналі Communications Biology.

Джерело: https://dantri.com.vn/khoa-hoc/dieu-gi-khien-hon-10-trieu-con-ca-tren-bien-barents-mat-tich-sau-vai-gio-20250927051522689.htm