Майже півстоліття ткацтва парчових кольорів

Посеред сучасного темпу життя, у селі Пхум Соай, комуна Чау Фонг (провінція Ан Зянг), пан Мохамад щодня старанно працює над традиційним ремеслом парчі народу Чам. Його руки не лише тчуть барвисті візерунчасті тканини, а й вплітають спогади та гордість свого народу.

Зберігайте професію всім серцем

Пан Мохамад народився в 1958 році, закінчив Університет освіти Кантхо в 1983 році. Раніше він був учителем. Однак складні сімейні обставини змусили його відкласти крейду та дошку і приєднатися до сестер, щоб разом з батьком ткати парчу. Будучи прив'язаним до ткацького верстата з дитинства, він розуміє, що кожна нитка та кожен шматочок тканини містять зусилля та пристрасть майстра.

Пан Мохамад сказав: «Сушіння ниток, прядіння ниток та прядіння пряжі були частиною мого дитинства. Моя мати рано померла, мій батько ослаб, але ми з дружиною продовжували займатися цією професією, бо це душа нашої родини та нашого народу».

Пан Мохамад розповідає про вироби з парчі та вид туризму , яким він володіє. Фото: ДАНЬ ТХАНЬ

З 2000 року пан Мохамад заснував традиційну майстерню з ткацтва чамської парчі в селі Пхум Соай, створивши робочі місця для понад 10 місцевих працівників та поширюючи традиційні вироби по всьому світу. Окрім основних видів продукції – саронгів та шарфів, він також створив сумки, рюкзаки, капелюхи, брелоки тощо – всі вони є вишуканими виробами ручної роботи. У певний момент його текстиль експортувався до Камбоджі та Малайзії, допомагаючи багатьом чамським домогосподарствам покращити своє життя, із середнім доходом на душу населення майже 70 мільйонів донгів на рік.

«Я займаюся ткацтвом та закладом пана Мохамада вже понад 10 років. Він завжди відданий збереженню традиційного ремесла народу чам, завдяки якому професія ткацтва парчі розвивалася та приносила людям стабільний дохід», – поділилася пані Маріда.

За словами пана Мохамада, щоб створити гарну парчу, майстер повинен пройти багато ретельних етапів: від замочування пряжі, відбілювання, фарбування, сушіння, нивлення пряжі та, потім, плетіння візерунка, в якому фарбування є найважливішим кроком. Хоча сьогодні він перейшов на використання промислових барвників, він все ще зберігає традиційні мотиви, характерні для народу чам, такі як гамаки, човники, ліхтарі, пилкоподібні фігурки, квіти та листя...

Це культурні символи, що існують протягом багатьох поколінь народу. Кожен виріб тут плекається ним як духовна дитина, що містить душу майстра.

Від ремісничого села до туристичного місця

Пан Мохамад не лише зберігає своє ремесло, але й займається туризмом, використовуючи його. У 2024 році за підтримки місцевої влади він заснував громадський туристичний кооператив «Чау Фонг Чам». Він безпосередньо відкрив екскурсії для відвідування ткацької майстерні та відновив традиційну весільну кімнату чамів, щоб туристи могли її побачити та зробити пам'ятні фотографії.

Під час кожної екскурсії він демонструє ткацтво та розповідає історії про історію ремісничого села, звичаї та практики народу чам. Туристів також запрошують відвідати мечеть, стародавню архітектуру будинків та подивитися виступи на барабанах раппана...

«Я вперше спостерігаю за традиційним процесом плетіння парчі народу чам. Пан Мохамад не лише детально розповів нам про кожен крок, а й історії, пов’язані з культурним та релігійним життям народу чам», – сказала пані Тхі Мі Дуєн, туристка з Хошиміна .

Протягом двох років поспіль (2019, 2020) пан Мохамад представляв ремісниче село, беручи участь у Національному фестивалі, присвяченому в'єтнамському парчовому ткацтву в Дак Нонгу, сприяючи просуванню іміджу народу Чам в Анзянгу по всій країні.

Зокрема, у березні 2023 року Міністерство культури, спорту та туризму визнало ремесло парчового ткацтва народу чам у комуні Чау Фонг Національною нематеріальною культурною спадщиною. Це гідна нагорода за роки наполегливості тих, хто «зберігає душу шовкової нитки».

Пан Мохамад був нагороджений почесною грамотою від міністра, голови Етнічного комітету (нині Міністерство у справах етнічних меншин та релігій) та голови Провінційного народного комітету, а також був обраний місцевими жителями як престижна особа.

Посеред маленького будинку в Пхум Соай звук ткацького верстата пана Мохамада досі лунає регулярно, немов серцебиття живої спадщини. Кожна парча — це не лише вишуканий виріб ручної роботи, а й частина культури чамів, виткана з любов'ю, спогадами та національною гордістю. Завдяки цим простим ниткам колір парчі чамів залишається вічним і стійким.

«Мене хвилює лише те, що якщо парчове ткацтво не буде збережено та пропаговано, воно з часом зникне. Зараз нелегко виконувати цю роботу, але ми все одно заохочуємо одне одного намагатися зберегти ткацький каркас та ремесло наших предків. Поки в мене є сили, я продовжуватиму закликати людей зберігати цю традицію», – сказав пан Мохамад.

ТАНЬ ХУЄН

Джерело: https://baoangiang.com.vn/gan-nua-the-ky-det-nen-sac-mau-tho-cam-a464804.html