Професор Во Тонг Сюань приніс «божественний рис», щоб допомогти чотирикутнику Лонг Сюйен «змінити свою шкіру»

Професор Во Тонг Сюань зробив фото на згадку з викладачами Університету Анзянг у 2014 році - Фото: AGU

19 серпня, спілкуючись з Tuoi Tre Online , пан Ле Мінь Тунг, колишній заступник голови Народного комітету провінції Аньзянг (2004-2011), сказав, що його дуже зворушила звістка про смерть професора у віці 84 років. «Внесок професора Во Тонг Сюаня в розвиток Аньзянгу зокрема та дельти Меконгу загалом є величезним», – сказав пан Тунг.

Професор Во Тонг Сюань помер у віці 84 років.

Два великі внески до An Giang

Пан Ле Мінь Тунг — колишній заступник голови Народного комітету провінції Анзянг (2004-2011) — Фото: NVCC

Професор Во Тонг Сюань — вчитель і сільськогосподарський діяч не лише у В'єтнамі, а й у світі.

Внесок професора Во Тонг Сюаня у розвиток В'єтнаму загалом та дельти Меконгу зокрема, включаючи Анзянг, є величезним.

З дитинства і до кінця життя він завжди присвячував себе освіті та сільському господарству країни.

Пан Сюань присвятив усе своє життя своїй роботі. Спочатку він був віце-ректором Університету Кантхо, а потім став ректором Університету Тан Тао в Лонг Ані.

Потім він перевівся до Університету Анзянг, а потім повернувся до Університету Намкантхо, де працював і до кінця життя. До самої смерті пан Сюань залишався почесним директором Університету Намкантхо, – сказав пан Тунг.

За словами пана Тунга, з грудня 1999 року було засновано Університет Анзянг, першим директором якого (після Університету Кантхо) став професор Во Тонг Сюань. Він зробив великий внесок в освіту провінції Анзянг, довівши цей навчальний заклад до його нинішнього розвитку.

«Найбільше враження від професора Сюаня справило те, що на той час я був керівником Департаменту сільського господарства та розвитку сільських районів. Професор Сюань привіз до Анзянгу божественні сорти рису, щоб допомогти фермерам Анзянгу перейти з однієї культури рису на дві».

У той час ми перевели 180 000 гектарів одноразового плаваючого рису на подвійний та потрійний, як це є зараз. Це короткострокові високоврожайні сорти рису, які покращили зовнішній вигляд чотирикутника Лонг Сюйен у 1980-х роках», – сказав пан Тунг.

Пан Тунг підтвердив, що професор Во Тонг Сюань зробив два великі внески для Аньзянга, зокрема, його робота з відкриття сфери освіти в Університеті Аньзянга та в галузі сільського господарства професор Сюань привніс до Аньзянга багато короткострокових сортів, таких як 732, IR36.

Це короткострокові, високоврожайні сорти рису, які допомагають фермерам перейти з 1 культури на 2, а потім на 3, як це відбувається зараз.

«Коли було засновано Університет Аньзянг, мене призначили заступником директора. Потім мене призначили заступником голови Провінційного народного комітету до 2011 року. У 2010 році професор Сюань залишив Аньзянг, тому я став заступником голови Провінційного народного комітету та директором до виходу на пенсію», – сказав пан Тунг.

Керівництво провінції Анзянг підтвердило, що найбільшим внеском професора Во Тонг Суана для народу Анзянг зокрема та дельти Меконгу загалом було впровадження сорту рису Тхан Нонг, щоб допомогти фермерам збільшити виробництво рису за два або три врожаї. - Фото: BUU DAU

Взірець для наслідування вчителям

Говорячи про першого ректора Університету Анзянг (при Національному університеті міста Хошимін), доцент доктор Во Ван Тханг – ректор Університету Анзянг – зазначив, що професор Во Тонг Сюань був вченим, який дуже захоплювався дослідженням сортів рису та рослин у дельті Меконгу.

Професор зробив багато внеску, щоб допомогти фермерам у дельті Меконгу менше страждати та бути менш бідними.

«Завдяки цій пристрасті він став прикладом для наслідування для вчителів та студентів. Його дослідження знайшли застосування на практиці, наприклад, у виробництві рису, як зазначено в багатьох документах», – сказав пан Тханг.

За словами пана Тханга, будь-який навчальний заклад стикається з багатьма труднощами на початку свого існування. Пан Сюань зробив великий внесок у розвиток Університету Анзянг таким, яким він є сьогодні. «Я побував у багатьох місцях, тому, повернувшись до Анзянгу, я хотів, щоб навчальний заклад розвивався все більше і більше, тому я вклав усі свої сили – серце вчителя – у створення міцного фундаменту для навчального закладу таким, яким він є сьогодні», – згадував пан Тханг.

Джерело: https://tuoitre.vn/giao-su-vo-tong-xuan-dua-lua-than-nong-giup-tu-giac-long-xuyen-thay-da-doi-thit-20240819141813181.htm