Професор Хо Ту Бао: Патріотизм – рушійна сила шляху від поля бою до штучного інтелекту

(Ден Трі) - З молодого солдата, який тримав зброю, щоб захищати Вітчизну, професор Хо Ту Бао перетворився на престижного вченого, який приносить знання зі світу, щоб зробити свій внесок у розвиток країни.

Подорож професора Хо Ту Бао – одного з піонерів штучного інтелекту (ШІ) – є живим свідченням духу наполегливої ​​відданості науці .

Репортер газети «Дан Трі» поспілкувався з професором, щоб послухати його розповідь про його особливу подорож, мовчазний, але значущий внесок, а також його занепокоєння та очікування щодо майбутнього науки і технологій у В'єтнамі.

Якщо говорити про переломний момент, я думаю, що це не збіг обставин, а процес. Цей процес більшості молоді Півночі бере свій початок ще зі шкільної освіти , коли вчителі завжди навчали учнів патріотизму, особливо коли країна все ще розділена на Північ і Південь.

Через лекції та розповіді в школі цей патріотизм поступово пронизує, і кожна людина відчуває прив'язаність до Півдня, бачить свою роль у війні проти Америки за порятунок країни.

До вступу до армії я 5 років навчався на математичному факультеті Ханойського національного університету освіти, з яких 3 роки провів у старшій школі за спеціалізованим класом математики, курс 1, та два роки в університеті.

Після закінчення другого курсу я вступив до армії 6 вересня 1971 року в рамках масштабної вербувальної кампанії разом з тисячами студентів та викладачів університетів. Це був період, коли Паризька конференція тривала, але ще не завершилася. Пізніше я дізнався, що в 1972 році було вирішено проводити стратегічні битви та великі кампанії для створення позицій та влади за столом переговорів.

Після 3 місяців навчання мою 325-ту дивізію було перетворено на бойову, і я приєднався до розвідувальної роти дивізії. На початку 1972 року 325-та дивізія перемістилася до Хатінь, тоді як 304-та та 308-ма бойові дивізії поступово просувалися на південь. Наприкінці червня 1972 року мій підрозділ вступив у бій у Куангчі.

Мою розвідувальну роту було розділено на кілька груп. Мій розвідувальний загін приєднався до захисту міста Куанг Трі. Ми встановили два спостережні пости на західному березі річки Тхат Хан, приблизно за кілометр один від одного; один дивився прямо на стародавню цитадель, інший — на початок залізного мосту Куанг Трі, головним завданням яких було стежити за кількістю артилерійських пострілів, скиданням бомб та ворожими атаками в нашому районі вдень і вночі, а також переправлятися через річку для розслідування та отримання інформації за наказом.

Говорячи сучасною мовою, наше завдання полягало в тому, щоб збирати дані для нашого начальства, щоб воно могло приймати рішення.

Так ми діяли протягом останніх двох місяців 81 дня та ночі оборони міста. Як командиру відділення, мені часто доручали складні та передові завдання, такі як переплив річку на початку липня, щоб визначити, чи інший кінець мосту дружній чи ворожий, або ж перепливти річку, щоб отримати новини від командування Цитаделі в ніч на 13 вересня, коли тристороннє оточення було ще дуже вузьким. Моє відділення продовжувало залишатися біля міста до підписання Паризької угоди 27 січня 1973 року.

Один спогад полягає в тому, що після багатьох розвідувальних робіт через річку з метою дослідження іншого боку району Ан Мо, вночі 25 грудня 1972 року я отримав наказ очолити роту спеціального призначення дивізії в атаку. Пізно вночі я повів командира роти та трьох командирів взводів спеціального призначення переплисти річку, проповзти, щоб повернути досліджені нами місця, потім разом попливли назад, і солдати повели війська через річку, щоб вести переможну битву.

Після Паризької угоди розвідувальна рота дивізії була розміщена в селі Тра Ліен Тай, поблизу Тхач Хана та міста. Мене призначили командиром взводу, і разом з ротою я довго тренувався з розвідки, коли обидві сторони все ще перебували в стані напруженості та напруги.

Наприкінці 1973 року розвідувальна група дивізії отримала завдання пройти в тил ворога, тобто таємно перейти на інший бік для розслідування важливих позицій. Було сформовано відділення А74 з кількох солдатів, відібраних з взводів, і мене призначили командувати.

На початку 1974 року ми були на місії, машина піднялася на захід, потім спустилася до Тхуа Тхієн і назад до Куанг Трі. На жаль, під час спуску з вершини гори дорога раптово обвалилася, і машина покотилась зі скелі. Загін A74 отримав поранення, і майже всі загинули. Я отримав багато поранень, найсерйознішим був перелом нижньої щелепи.

Мене перевели на лікування на Північ. Після виписки з лікарні я подав документи на вивчення математики управління на факультеті математики-фізики Ханойського університету науки і технологій. Від студентської служби в армії до повернення до студентської діяльності – це були великі поворотні моменти для мого дорослішання та повернення до навчання. Сидячи на заняттях, я глибше переживав життя та самопожертву.

Факультет математики та фізики Ханойського університету науки і технологій відкрився на початку 1970-х років зі спеціальностями комп'ютерна математика та управління, фізика напівпровідників та ядерна фізика. Ці напрямки підготовки, що поєднують фундаментальні науки з технологіями, виникли у В'єтнамі дуже рано завдяки глибокому задуму міністра Та Куанг Буу та відданих наукових лідерів того часу.

Після закінчення університету наприкінці 1978 року мене прийняли на роботу дослідником в Інститут інформаційних технологій при В'єтнамській академії наук і технологій. Через кілька років я отримав стипендію на навчання у Франції.

Коли я закінчив літню магістерську програму в 1984 році та готував тему свого дослідження, мій науковий керівник, професор Фан Дінь Дьєу, написав мені листа з пропозицією працювати над штучним інтелектом (ШІ). Він сказав, що «це майбутнє інформатики».

На той час я нічого не знав про штучний інтелект, але вирішив змінити напрямок своїх досліджень, навіть попри те, що мені довелося вчитися з нуля. Проблема, яку мені запропонував професор Едвін Дідей з Університету Дофін, полягала в тому, щоб знайти спосіб створення правил виведення з таблиць даних для побудови експертних систем.

Це базова проблема в галузі машинного навчання, але на той час вона не була дуже популярною.

Після майже трьох років занурення у світ, забування про їжу та сон, віри в те, що я роблю щось важливе та змістовне, мені вдалося розробити алгоритм найменування CABRO.

У 1987 році, після захисту докторської дисертації, я повернувся до В'єтнаму. У той час компанія Cinotec у Західній Німеччині співпрацювала та підтримувала нас у розробці програмного забезпечення для експорту. Cinotec підтримувала та співпрацювала з 4 групами в Ханої та 2 в Сайгоні.

На той час ми проводили дуже актуальні дослідження, такі як системи оптичного розпізнавання символів (OCR), системи баз даних карт, системи проектування ASIC, інструменти експертних систем (я був відповідальним). Ми працювали дуже захоплено і переважно вночі, тому що в ті роки електроенергія була дуже слабкою та нестабільною, і весь інститут мав лише кілька персональних комп'ютерів для спільного використання.

До 1990 року ми створили програмне забезпечення, яке було таким же якісним, як і будь-який аналогічний продукт у Європі. Cinotec представила продукти нашої команди на CeBIT Hannover у Німеччині, одному з найбільших у світі ІТ-ярмарків, що проводиться щорічно у березні, і продала певну кількість копій.

Однак у той час комунікація з В'єтнаму до зарубіжних країн була дуже складною. Все доводилося надсилати поштою. Коли клієнти повідомляли про помилки, нам знадобився місяць, щоб отримати новини та відповіді. На ринку програмного забезпечення це було неприйнятно. У поєднанні з кількома іншими причинами, мрія про експорт програмного забезпечення для перших груп мала припинитися.

Під час моєї роботи у В'єтнамі я зв'язався та обмінявся документами з професором Осугою з Токійського університету, провідним професором штучного інтелекту в Японії. У той час Японія заснувала Японський інститут передових наук і технологій (JAIST), вони запросили двох іноземців працювати за рекомендацією професора Осуги, а я та професор з Європи приїхали до JAIST з липня 1993 року.

Після 5 років безперервних досліджень машинного навчання мені запропонували посаду професора, відповідального за лабораторію штучного інтелекту в Школі знань JAIST, яка має на меті поєднати економіку, менеджмент і технології, особливо штучний інтелект. Я працював у JAIST до 2018 року, потім повернувся до В'єтнаму і був визнаний почесним професором JAIST.

На початку 1990-х років кількість людей з країни, які їздили працювати професорами в розвинені країни, була дуже невеликою. Відразу після приїзду до Японії я прийняв прохання агентства у В'єтнамі та бажання професора Осуги стати мостом, що з'єднує дві країни.

Ми почали будувати партнерські відносини JAIST з університетами В'єтнаму з 2000 року. Поступово JAIST уклав угоди про співпрацю приблизно з 15 великими університетами В'єтнаму, від Ханоя до Хошиміна, і на сьогодні JAIST підготував понад 200 докторів наук для В'єтнаму.

Наразі в багатьох місцях, таких як В'єтнамська академія наук і технологій, два Національні університети в Ханої та Хошиміні, Ханойський університет науки і технологій, Ханойський педагогічний університет, Університет Да Нанг, Університет Хюе, Університет Тай Нгуєн тощо, є вчителі, які навчалися в JAIST. Я завжди дуже радий цим результатам.

Штучний інтелект розробляється вже близько 70 років. У В'єтнамі кількість людей, які досліджують ШІ, вже давно становить значну частку в галузі інформаційних технологій. Але ШІ також є однією з багатьох галузей науки, тому багато людей не знали про нього до зустрічі з ChatGPT. У світі, в розвинених країнах, ШІ став популярнішим, ніж у нас.

Протягом останніх десяти років близько 70 країн розробили та оголосили національні стратегії щодо штучного інтелекту. В'єтнам також розробив та оголосив національну стратегію щодо штучного інтелекту на початку 2021 року.

Суть штучного інтелекту полягає в аналізі даних для створення знань та розуміння, і ми живемо в епоху даних, коли обсяг даних дуже швидко зростає.

Зростаючі обсяги джерел даних, дедалі потужніші комп'ютери та дедалі більш розвинені алгоритми штучного інтелекту створили прорив у галузі штучного інтелекту. Зокрема, поява штучного інтелекту, згенерованого ChatGPT, з привабливими можливостями, які більш-менш використовуються всіма, призвела до швидкої та широкої популярності штучного інтелекту у світі, а також у В'єтнамі.

На мою думку, обговорюючи «потенціал ШІ» кожної країни, необхідно оцінити два види потенціалу: один – це потенціал розробляти базові технології ШІ, а інший – потенціал створювати продукти/послуги ШІ на основі базових технологій.

Базові технології штучного інтелекту (ШІ) – це технології на фундаментальному рівні, такі як створення алгоритмів, моделей, архітектур, спеціалізоване обладнання ШІ, наприклад, модель Transformer від Google, модель Diffusion, GPU/TPU від Nvidia, програмні фреймворки, такі як TensorFlow, PyTorch.

З іншого боку, чат-боти для обслуговування клієнтів, що використовують великі мовні моделі, системи медичної візуалізації з використанням машинного зору, аналіз адміністративних даних з використанням обробки природної мови... є прикладами створення продуктів або послуг штучного інтелекту на основі базової технології.

Наш потенціал у сфері власних технологій штучного інтелекту все ще слабкий порівняно з розвиненими країнами, оскільки ця технологія вимагає сильної команди дослідників та розробників з довгостроковими інвестиціями, величезними джерелами даних, суперкомп'ютерами та високим рівнем прийняття ризиків. Однак у створенні продуктів та послуг штучного інтелекту на основі власних технологій ми досить добре справляємося, що випливає з працьовитої, розумної та гнучкої природи в'єтнамського народу, особливо молодого покоління.

Опитування, проведене Microsoft у В'єтнамі, показує, що близько 95% бізнес-лідерів у В'єтнамі вірять у те, що штучний інтелект та агенти штучного інтелекту можуть підвищити продуктивність, що є одним із найвищих показників у світі. Однак загальним висновком є ​​те, що застосування штучного інтелекту наразі переважно «широкі», а «глибина» все ще обмежена.

Багато новин та ринкових звітів показують, що компанії використовують штучний інтелект для маркетингу та обслуговування клієнтів (чат-боти, контент, реклама) з високою швидкістю. Це переважно прості в розгортанні додатки. Однак, шлях у тисячу миль починається з перших кроків.

Я вважаю, що ми глибоко проаналізували сучасний стан нашої науки і техніки. Протягом багатьох років, хоча ми завжди вважали науку і технології національною політикою, наша наука і технології не розвивалися так, як очікувалося, і досі не тісно пов'язані з виробництвом.

Однак, Резолюція 57 викликала та відкрила велике хвилювання та очікування. Я вірю, що це період, коли наша наука і технології процвітатимуть.

Резолюція 57 викликала та відкрила велике хвилювання й очікування. Я вірю, що це той період, коли наша наука і технології процвітатимуть.

Що стосується обізнаності, можна сказати, що наука і технології були поставлені на правильне місце на цьому етапі розвитку країни та враховані у стратегічному плані дій щодо реалізації Резолюції № 57 Центрального керівного комітету.

Політика та плани щодо зміни способів управління наукою і технологіями, збільшення інвестицій відповідно до дорожньої карти, сприяння побудові інноваційної екосистеми, заохочення зв'язків трьох сторін, сприяння інвестиціям у навчання людських ресурсів, зв'язок з в'єтнамськими талантами з усього світу... це те, що перетворить наш величезний потенціал науки і технологій на внутрішню силу, на рушійну силу, що веде розвиток країни в нову еру.

Протягом останніх кількох років багато університетів у галузі економіки та бізнесу виступають за включення математики та цифрових технологій до своїх навчальних програм.

Я разом зі своїми колегами створив бакалаврську програму з бізнес-аналітики – тобто використання та використання даних для отримання розуміння та прийняття правильних рішень у бізнес-діяльності, як правило, у шести сферах: фінанси, виробництво, маркетинг, продажі, клієнти та людські ресурси – у Міжнародному університеті (Ханойський національний університет), Університеті зовнішньої торгівлі, Національному економічному університеті, Банківській академії... і мав покоління випускників, які йдуть працювати та досягають дуже хороших результатів.

Останнім часом у нас з'явилося більше бажання перенести бізнес-аналітику з університетів на малий та середній бізнес, щоб вони могли вести розумний бізнес, іншими словами, вести бізнес раціонально та ефективно в сучасних умовах. Ми розробляємо простий, легкий у використанні підхід, який допомагає малим та середнім підприємствам поступово отримувати доступ до технологій.

Це робота, яка, якщо її виконувати, має базуватися на ефективному поєднанні держави – підприємства – школи/інституту.

У Резолюції 59 про міжнародну інтеграцію в новій ситуації наголошується на важливості міжнародної інтеграції в нових умовах. Співпраця із зовнішніми країнами надзвичайно важлива для підвищення нашого внутрішнього потенціалу.

Протягом останніх кількох десятиліть багато молодих людей поїхали навчатися та працювати за кордон. Вони талановиті люди, які отримали освіту у високотехнологічному науковому середовищі, чого досі бракує в країні.

Вони навчаються не лише знанням, а й тому, як працювати та розвиватися в умовах розвитку. Їхня участь не лише приносить особисті знання, а й корисні речі, які вони дізнаються з розвинених країн, щоб зробити свій внесок у розвиток країни. У сучасних умовах онлайн-внесок є важливим та ефективним рішенням.

Щоб залучити талановитих людей, важливими є робоче середовище та партнери, а також належне ставлення. Головне, на мою думку, полягає в тому, що коли талановиті люди приєднуються до країни, вони повинні бачити, що виконують цінну роботу.

Я думаю, що в'єтнамський патріотизм завжди існував і є сильним, і в кожен історичний період він має свої нюанси.

Патріотизм сучасного молодого в'єтнамського покоління виражається не лише через національну гордість чи історичну пам'ять, а й через прагнення зробити свій внесок у розвиток країни через знання, творчість та міжнародну інтеграцію.

Вони люблять свою країну, започатковуючи бізнес, вивчаючи нові технології, захищаючи довкілля, зберігаючи культуру та водночас стверджуючи позиції В'єтнаму у світі.

Я вважаю, що в'єтнамський патріотизм завжди існував і є сильним, і в кожен історичний період він має різні нюанси. Патріотизм може бути пристрасним чи тихим, але він завжди присутній у кожному з нас.

Дякую, професоре, що знайшли час для нашої розмови!

Зміст: Нам Доан, Фуонг Льєн, Мок Ан

Фото: Хай Лонг

Дизайн: Туан Нгіа

Джерело: https://dantri.com.vn/cong-nghe/gs-ho-tu-bao-long-yeu-nuoc-la-dong-luc-cho-hanh-trinh-chien-truong-den-ai-20250827174822675.htm