Професор Хо Ту Бао: Патріотизм – рушійна сила шляху від поля бою до штучного інтелекту

(Ден Трі) - З молодого солдата, який тримав зброю, щоб захищати Вітчизну, професор Хо Ту Бао перетворився на престижного вченого, який приносить знання зі світу, щоб зробити свій внесок у розвиток країни.

Подорож професора Хо Ту Бао – одного з піонерів штучного інтелекту (ШІ) – є живим свідченням духу наполегливої ​​відданості науці .

Репортери газети «Дан Трі» поспілкувалися з професором, щоб послухати його розповідь про його особливу подорож, мовчазний, але значущий внесок, а також його занепокоєння та очікування щодо майбутнього в'єтнамської науки і технологій .

Якщо говорити про переломний момент, я думаю, що це не збіг обставин, а процес. Цей процес у більшості північної молоді бере свій початок ще зі шкільної освіти , коли вчителі завжди навчали учнів патріотизму, особливо коли країна все ще розділена на Північ і Південь.

Через лекції та розповіді в школі цей патріотизм поступово пронизує, і кожна людина відчуває прив'язаність до Півдня, бачить свою роль у війні проти Америки за порятунок країни.

До вступу до армії я 5 років навчався на математичному факультеті Ханойського національного університету освіти, з яких 3 роки провів у старшій школі за спеціалізованим класом математики, курс 1, та два роки в університеті.

Після закінчення другого курсу я вступив до армії 6 вересня 1971 року в рамках масштабної вербувальної кампанії разом з тисячами студентів та викладачів університетів. Це був період, коли Паризька конференція тривала вже давно, але ще не дійшла висновку. Пізніше я дізнався, що в 1972 році було вирішено проводити стратегічні битви та великі кампанії для створення позицій та влади за столом переговорів.

Після 3 місяців навчання мою 325-ту дивізію було перетворено на бойову, і я приєднався до розвідувальної роти дивізії. На початку 1972 року 325-та дивізія перемістилася до Хатінь, тоді як 304-та та 308-ма бойові дивізії поступово просувалися на південь. Наприкінці червня 1972 року мій підрозділ вступив у бій у Куангчі.

Мою розвідувальну роту розділили на кілька груп. Мій розвідувальний загін приєднався до оборони міста Куанг Трі. Ми встановили два спостережні пости на західному березі річки Тхат Хан, приблизно за кілометр один від одного; один дивився прямо на стародавню цитадель, інший — на початок залізного мосту Куанг Трі, головним завданням яких було стежити за кількістю артилерійських пострілів, скинутих бомб і ворожих атак у нашому районі вдень і вночі, а також переправлятися через річку для розслідування та отримання інформації за наказом.

Говорячи сучасною мовою, наше завдання полягало в тому, щоб збирати дані для нашого начальства, щоб воно могло приймати рішення.

Так ми діяли протягом останніх двох місяців 81 дня та ночі оборони міста. Як командиру відділення, мені часто доручали складні завдання, такі як перепливти річку на початку липня, щоб визначити, чи інший кінець мосту дружній чи ворожий, або ж уплав отримати новини від командування Цитаделі в ніч на 13 вересня, коли тристороння облога все ще була дуже вузькою. Моє відділення продовжувало залишатися в районі навколо міста до підписання Паризької угоди 27 січня 1973 року.

Один спогад полягає в тому, що після багатьох розвідувальних робіт через річку з метою дослідження іншого боку району Ан Мо, вночі 25 грудня 1972 року я отримав наказ очолити роту спеціального призначення дивізії в атаку. Пізно вночі я повів командира роти та трьох командирів взводів спеціального призначення переплисти річку, проповзти, щоб повернути досліджені нами місця, потім разом попливли назад, і солдати повели війська через річку, щоб вести переможну битву.

Після Паризької угоди розвідувальна рота дивізії була розміщена в селі Тра Ліен Тай, поблизу Тхач Хана та міста. Мене призначили командиром взводу, і разом з ротою я довго тренувався з розвідувальних операцій, коли обидві сторони все ще перебували в стані напруженості та напруги.

Наприкінці 1973 року розвідувальна група дивізії отримала завдання пройти в тил ворога, тобто таємно перейти на інший бік для розслідування важливих позицій. Було сформовано відділення А74 з кількох солдатів, відібраних з взводів, і мене призначили командувати.

На початку 1974 року ми були на місії, машина піднялася на захід, потім спустилася до Тхуа Тхієн і назад до Куанг Трі. На жаль, під час спуску з вершини гори дорога раптово обвалилася, і машина покотилась зі скелі. Загін A74 отримав поранення, і майже всі загинули. Я отримав багато поранень, найсерйознішим був перелом нижньої щелепи.

Мене перевели на лікування на Північ. Після виписки з лікарні я подав документи на вивчення математики управління на факультеті математики-фізики Ханойського університету науки і технологій. Від студентської служби в армії до повернення до студентської діяльності – це були великі поворотні моменти для мого дорослішання та повернення до навчання. Сидячи на заняттях, я глибше переживав життя та самопожертву.

Факультет математики та фізики Ханойського університету науки і технологій відкрився на початку 1970-х років зі спеціальностями комп'ютерна математика та управління, а також фізика напівпровідників і ядра. Ці напрямки підготовки, що поєднують фундаментальну науку з технологіями, виникли у В'єтнамі дуже рано завдяки глибокому задуму міністра Та Куанг Буу та ентузіастів-наукових лідерів того часу.

Після закінчення університету наприкінці 1978 року мене прийняли на посаду наукового співробітника Інституту інформаційних технологій В'єтнамської академії наук і технологій. Через кілька років я отримав стипендію для навчання у Франції в аспірантурі.

Коли я закінчив літню магістерську програму в 1984 році та готував тему свого дослідження, мій науковий керівник, професор Фан Дінь Дьєу, написав мені листа з пропозицією працювати над штучним інтелектом (ШІ). Він сказав, що «це майбутнє інформатики».

На той час я нічого не знав про штучний інтелект, але вирішив змінити напрямок своїх досліджень, навіть якщо мені довелося починати все спочатку. Проблема, яку мені запропонував професор Едвін Дідей з Університету Дофін, полягала в тому, щоб знайти спосіб створення правил виведення з таблиць даних для побудови експертних систем.

Це фундаментальна проблема в галузі машинного навчання, але на той час вона не була дуже популярною.

Після майже трьох років занурення у світ, забування про їжу та сон, віри в те, що я роблю щось важливе та змістовне, мені вдалося розробити алгоритм найменування CABRO.

У 1987 році, після захисту докторської дисертації, я повернувся до В'єтнаму. У той час компанія Cinotec у Західній Німеччині співпрацювала та підтримувала нас в експорті програмного забезпечення. Cinotec підтримувала та співпрацювала з 4 групами в Ханої та 2 в Сайгоні.

На той час ми проводили дуже актуальні дослідження, такі як системи оптичного розпізнавання символів (OCR), системи баз даних карт, системи проектування ASIC, інструменти експертних систем (я був відповідальним). Ми працювали дуже захоплено і переважно вночі, тому що в ті роки електроенергія була дуже слабкою, нестабільною, і весь інститут мав лише кілька персональних комп'ютерів для спільного використання.

До 1990 року ми випустили програмне забезпечення, яке було таким же якісним, як і аналогічні продукти в Європі. Cinotec взяла продукцію груп для участі у виставці CeBIT Hannover у Німеччині, одній з найбільших у світі виставок інформаційних технологій, що проводиться щорічно у березні, і продала певну кількість примірників.

Однак у той час комунікація з В'єтнаму до зарубіжних країн була дуже складною. Все доводилося надсилати поштою. Коли клієнти повідомляли про помилки, нам знадобився місяць, щоб отримати новини та відповідь. На ринку програмного забезпечення це було неприйнятно. У поєднанні з кількома іншими причинами, мрія про експорт програмного забезпечення для перших груп мала припинитися.

Під час моєї роботи у В'єтнамі я зв'язався та обмінявся документами з професором Осугою з Токійського університету, провідним професором штучного інтелекту в Японії. У той час Японія заснувала Японський інститут передових наук і технологій (JAIST), вони запросили двох іноземців працювати за рекомендацією професора Осуги, а я та професор з Європи приїхали до JAIST з липня 1993 року.

Після 5 років безперервних досліджень машинного навчання мені запропонували посаду професора, відповідального за лабораторію штучного інтелекту в Школі знань JAIST, яка має на меті поєднати економіку, менеджмент і технології, особливо штучний інтелект. Я працював у JAIST до 2018 року, потім повернувся до В'єтнаму і був визнаний почесним професором JAIST.

На початку 1990-х років кількість людей з країни, які їздили працювати професорами в розвинені країни, була дуже невеликою. З самого моменту мого прибуття до Японії я прийняв прохання агентства у В'єтнамі та бажання професора Осуги стати мостом, що з'єднує дві країни.

Ми почали будувати партнерські відносини JAIST з університетами В'єтнаму з 2000 року. Поступово JAIST уклав угоди про співпрацю приблизно з 15 великими університетами В'єтнаму, від Ханоя до Хошиміна, і на сьогоднішній день JAIST підготував понад 200 докторів наук для В'єтнаму.

Наразі в багатьох місцях, таких як В'єтнамська академія наук і технологій, два Національні університети в Ханої та Хошиміні, Ханойський університет науки і технологій, Ханойський педагогічний університет, університети Да Нанг, Хюе, Тай Нгуєн тощо, є вчителі, які навчалися в JAIST. Я завжди дуже радий цим результатам.

Штучний інтелект розробляється вже близько 70 років. У В'єтнамі кількість людей, які досліджують ШІ, вже давно становить значну частку в галузі інформаційних технологій. Але ШІ також є однією з багатьох галузей науки, тому багато людей не знають про нього, перш ніж зустрітися з ChatGPT. У світі, в розвинених країнах, ШІ є більш популярним, ніж у нашій країні.

Протягом останнього десятиліття близько 70 країн розробили та оголосили національні стратегії щодо штучного інтелекту. В'єтнам також розробив та оголосив національну стратегію щодо штучного інтелекту на початку 2021 року.

Суть штучного інтелекту полягає в аналізі даних для створення знань та розуміння, і ми живемо в епоху даних, коли обсяг даних дуже швидко зростає.

Зростаючі обсяги джерел даних, дедалі потужніші комп'ютери та дедалі більш розвинені алгоритми штучного інтелекту створили прорив у галузі штучного інтелекту. Зокрема, поява штучного інтелекту, згенерованого ChatGPT, з привабливими можливостями, які більш-менш використовуються всіма, призвела до швидкої та широкої популярності штучного інтелекту у світі, а також у В'єтнамі.

Говорячи про «потенціал штучного інтелекту» кожної країни, на мою думку, потрібно оцінити два види потенціалу: один — це потенціал для розробки базової технології штучного інтелекту, а інший — потенціал для створення продуктів/послуг штучного інтелекту на основі базової технології.

Базові технології штучного інтелекту (ШІ) – це фундаментальні технології, такі як створення алгоритмів, моделей, архітектур, спеціалізоване обладнання ШІ, таке як модель Transformer від Google, модель Diffusion, GPU/TPU від Nvidia, програмні фреймворки, такі як TensorFlow, PyTorch.

З іншого боку, чат-боти для обслуговування клієнтів, що використовують великі мовні моделі, системи медичної візуалізації з використанням машинного зору, аналіз адміністративних даних з використанням обробки природної мови... є прикладами створення продуктів або послуг штучного інтелекту на основі базової технології.

Наш потенціал у сфері оригінальних технологій штучного інтелекту все ще слабкий порівняно з розвиненими країнами, оскільки ця технологія вимагає сильної команди дослідників та розробників з довгостроковими інвестиціями, величезними джерелами даних, суперкомп'ютерами та високим рівнем прийняття ризику. Однак, з точки зору створення продуктів та послуг штучного інтелекту на основі оригінальних технологій, ми досить добре справляємося, що випливає з працьовитої, розумної та гнучкої природи в'єтнамського народу, особливо молодого покоління.

Опитування, проведене Microsoft у В'єтнамі, показує, що близько 95% бізнес-лідерів у В'єтнамі вірять у штучний інтелект та агенти штучного інтелекту для підвищення продуктивності, що є одним із найвищих показників у світі. Однак загальним висновком є ​​те, що застосування штучного інтелекту наразі переважно «широко охоплене», а «глибина» все ще обмежена.

Багато новин та ринкових звітів показують, що компанії використовують штучний інтелект для маркетингу та обслуговування клієнтів (чат-боти, контент, реклама) з високою швидкістю. Це переважно прості в розгортанні додатки. Однак, шлях у тисячу миль починається з першого кроку.

Я вважаю, що ми глибоко переглянули сучасний стан нашої науки і техніки. Протягом багатьох років, хоча ми завжди вважали науку і технології національною політикою, наша наука і технології не розвивалися так, як очікувалося, і досі не тісно пов'язані з виробництвом.

Однак, Резолюція 57 викликала та відкрила велике хвилювання й очікування. Я вірю, що це період, коли наша наука і технології процвітатимуть.

Резолюція 57 викликала та відкрила велике хвилювання та очікування. Я вірю, що це період, коли наша наука і технології процвітатимуть.

Що стосується обізнаності, можна сказати, що наука і технології були поставлені на правильне місце на цьому етапі розвитку країни та враховані у стратегічному плані дій щодо реалізації Резолюції № 57 Центрального керівного комітету.

Політика та плани щодо зміни способів управління наукою і технологіями, збільшення інвестицій відповідно до дорожньої карти, сприяння побудові інноваційної екосистеми, заохочення зв'язків трьох сторін, збільшення інвестицій у навчання людських ресурсів, зв'язок з в'єтнамськими талантами з усього світу... це те, що перетворить наш величезний потенціал у галузі науки і технологій на внутрішню силу, на рушійну силу, що веде розвиток країни в нову еру.

Протягом останніх кількох років багато університетів у галузі економіки та бізнесу виступають за включення математики та цифрових технологій до своїх навчальних програм.

Я разом зі своїми колегами створив бакалаврську програму з бізнес-аналітики – тобто використання та використання даних для отримання розуміння та прийняття правильних рішень у бізнес-діяльності, як правило, у шести сферах: фінанси, виробництво, маркетинг, продажі, клієнти та людські ресурси – у Міжнародному університеті (В'єтнамський національний університет, Ханой), Університеті зовнішньої торгівлі, Національному економічному університеті, Банківській академії... і мав покоління випускників, які йдуть працювати та досягають дуже хороших результатів.

Останнім часом у нас з'явилося більше бажання перенести бізнес-аналітику з університетів на малі та середні підприємства, щоб вони могли вести розумний бізнес, іншими словами, вести бізнес раціонально та ефективно в сучасних умовах. Ми розробляємо простий, легкий у використанні підхід, який допомагає малим та середнім підприємствам поступово отримувати доступ до технологій.

Це робота, яка, якщо її виконувати, має базуватися на ефективному поєднанні держави – бізнесу – школи/інституту.

У Резолюції 59 про міжнародну інтеграцію в новій ситуації наголошується на важливості міжнародної інтеграції в нових умовах. Співпраця із зовнішніми силами надзвичайно важлива для підвищення нашого внутрішнього потенціалу.

Протягом останніх кількох десятиліть багато молодих людей поїхали навчатися та працювати за кордон. Вони талановиті люди, які навчаються у високотехнологічному науковому середовищі, чого досі бракує в країні.

Вони навчаються не лише знанням, а й тому, як працювати та розвиватися в умовах розвитку. Їхня участь не лише повертає особисті знання, а й корисні речі, які вони дізнаються з розвинених країн, щоб зробити свій внесок у розвиток країни. У сучасних умовах онлайн-внесок є важливим та ефективним рішенням.

Щоб залучити талановитих людей, важливими є робоче середовище та партнери, а також належне ставлення. На мою думку, головне, що коли талановиті люди приєднуються до країни, вони повинні бачити, що виконують цінну роботу.

Я думаю, що в'єтнамський патріотизм завжди існував і є сильним, і в кожен історичний період він має свої нюанси.

Патріотизм сучасного молодого в'єтнамського покоління виражається не лише через національну гордість чи історичні спогади, а й через бажання зробити свій внесок у розвиток країни через знання, творчість та міжнародну інтеграцію.

Вони люблять свою країну, започатковуючи бізнес, вивчаючи нові технології, захищаючи довкілля, зберігаючи культуру та водночас стверджуючи позиції В'єтнаму у світі.

Я вважаю, що в'єтнамський патріотизм завжди існував і є сильним, і в кожен історичний період він має різні нюанси. Патріотизм може бути пристрасним чи тихим, але він завжди присутній у кожному з нас.

Дякую, професоре, що знайшли час поспілкуватися!

Зміст: Нам Доан, Фуонг Льєн, Мок Ан

Фото: Хай Лонг

Дизайн: Туан Нгіа

Джерело: https://dantri.com.vn/cong-nghe/gs-ho-tu-bao-long-yeu-nuoc-la-dong-luc-cho-hanh-trinh-chien-truong-den-ai-20250827174822675.htm