Розповіді про Труонг Са та платформу DK1

«Подорож до Чионг Са та платформи DK1» журналіста Ле Ван Чуонга входить до серії книг для юних читачів «Розповіді про море та острови», нещодавно виданої видавництвом Tre.

Книга поділена на 6 частин з 30 цікавими історіями для дітей шкільного віку, зокрема «Домашній пес у Труонгша», «Батьки – це дерева Barringtonia acutangula», «Діти у Труонгша», «Важкі роки», «У пошуках країни мрій», «Мілини та платформи DK1».

Зокрема, частина 1, як випливає з назви, містить історії про собак, яких виховували наші солдати на острові, таких як «Ян, Ден, Дот, Мі Ло... з багатьма унікальними рисами» («Зграя собак і запах острова Ко Лін»). Вони, як солдати на острові, «завжди з нетерпінням чекають на кораблі, що прибувають у гості» та приєднуються до охорони моря та неба. Найбільш зворушлива: «На острові Чионг Са багато собак проливали сльози, прощаючись із солдатами, які виконали свій обов'язок і сіли на кораблі, щоб повернутися на материк» («Нахмурий пес»). Якщо частина 1 — це історія про «друзів» домашніх тварин острівних солдатів, то наступні дві частини — це сяючі відображення сімейної прихильності та дитячого життя на острові. Це спостереження та співчуття щодо різниці в сімейній прихильності між дітьми на Чионг Са та дітьми на материку. Серед них не можна не згадати історію маленької дівчинки Туї (нині майор Ле Тхі Мін Туї) – доньки майора Ле Дінь Тхо – яка пожертвувала своїм життям у морській битві біля острова Гак Ма 14 березня 1988 року («Згадуючи образ мого батька в Чионг Са»). Це також зворушливий образ, коли діти та їхні батьки приходять, щоб запалити ладан перед меморіальною стелою 64 мучеників, які пожертвували своїм життям на острові Гак Ма, встановленою на острові Сінь Тон («Де батьки щодня палять ладан»)...

Автор також поділився досвідом, про який не всі знають детально, наприклад, про спеціальну форму дітей, «стилізовану під форму солдатів ВМС» («Солдатські сорочки йдуть до школи»), або про вистави, що відбувалися в частинах, де «аудиторія, яка складалася з сотень солдатів, захоплено аплодувала» («Усі учні добре співали та гарно танцювали»). Діти вивчали історію прямо навколо, «від церкви дядька Хо, стели пам’яті мучеників, каменя з викарбуваним віршем «Нам куок сон ха», пам’ятника Хунг Дао Дай Вионг» («Сторінка історії біля шкільних воріт...»).

І щоб зберегти мирне життя на віддалених островах, а також у морі та небі Вітчизни, ми не можемо забути «Важкі роки» як назву частини 4. Це були дні подолання штормів та вітрів, щоб будувати та прикрашати острови посеред лютих хвиль на морі. Життя було важким, бракувало зелених овочів у важкі часи. Довгі дні без прісної води «іноді доводилося додавати трохи морської води до страв, від чого наші серця боліли. Вода мала каламутний смак, тому рис не міг рівномірно зваритися, всім доводилося дивитися один на одного під час їжі». Це спогад генерал-майора Хоанг Кіема про важкі роки «проектування будинків для охорони острова Тхуен Чай та інших затоплених островів. Одного разу шторм обрушився на алювіальну землю острова Да Лон, всі 70 солдатів міцно обійняли один одного в групі, а хвилі кинулися вглиб і іноді заливали їх по шию» («Будівництво будинків, встановлення пам'яток для охорони острова, захист Чионг Са»)...

Але ще сильнішим є тиск в останній частині книги під назвою «Мілина та платформа DK1», яка веде читачів через мілину на острові, бачачи витривалість та самопожертву солдатів платформи. Це приклад самопожертви «в положенні обличчям донизу та плаваючи на морі» заступника капітана Фам Тао та офіцера Ле Тьєн Куонга, «тіло яких не вдалося знайти» у січні 1991 року на платформі, розташованій на мілині Ту Чінь («Стоячи на платформі посеред шторму»). «Благородна самопожертва офіцерів та солдатів групи DK1/3 платформи Фук Тан, коли шторм обрушився рано вранці 5 грудня 1990 року, платформа була перекинута та змила всіх 8 офіцерів та солдатів у море...» («На нахиленому будинку посеред шторму»). Діти також дізналися різницю між старим поколінням платформ (пофарбованих у синій колір) та новим поколінням платформ (пофарбованих у жовтий), «здатними витримати супертайфун 15-го рівня» («Платформа DK1 нового покоління»), або історію отримання подарунків Тет мотузкою від солдатів острова («Скидання товарів для платформи DK1»)...

Спираючись на успіх попередньої роботи «Розповідь історії Хоанг Са», Ле Ван Чуонг, використовуючи чітку та просту мову та стиль письма для дітей, супроводжуваний багатьма яскравими образами, продовжує писати вражаючі та зворушливі історії на солоних сторінках моря та островів у творі «Подорож до Чионг Са та платформи DK1».

Джерело: https://hanoimoi.vn/ke-chuyen-truong-sa-va-nha-gian-dk1-708881.html