Книга поділена на 6 частин з 30 цікавими історіями для дітей шкільного віку, зокрема «Домашній пес у Труонгша», «Батьки — як дерева, стійкі до шторму», «Діти у Труонгша», «Важкі роки», «У пошуках землі, схожої на мрію», «Мілини та платформа DK1».
Частина 1, як і слідує її назві, розповідає історії про собак, яких вирощували наші солдати на острові, таких як «Жовтий, Чорний, Плямистий, Міло... кожен зі своїми унікальними характеристиками» («Зграя собак і запах острова Ко Лін»). Як і солдати на острові, вони «завжди прагнуть побачити кораблі, що приходять у гості» та беруть участь в охороні моря та неба. Найбільш зворушливою є: «На острові Чионгша незліченна кількість собак проливала сльози, прощаючись із солдатами, які виконали свій обов'язок і сіли на кораблі, щоб повернутися на материк» («Дурний пес»). Якщо частина 1 розповідає історію домашніх товаришів солдатів на острові, то наступні дві частини — це іскрометні роздуми про сімейну прихильність та життя дітей на острові. Це спостереження та співчуття до відмінностей у сімейній прихильності між дітьми на Чионгша та тими, хто на материку. Серед них не можна не згадати історію Туї (нині майора Ле Тхі Мінь Туї) – доньки майора Ле Дінь Тхо, – яка пожертвувала своїм життям у морській битві біля острова Гак Ма 14 березня 1988 року («Згадуючи образ мого батька в Чионг Са»). Це також глибоко зворушливий образ дітей та їхніх батьків, які запалюють пахощі перед меморіальною дошкою на честь 64 мучеників, які загинули на острові Гак Ма, встановленою на острові Сінь Тон («Де батьки щодня запалюють пахощі»)...
Автор також ділиться досвідом, з яким знайомі не всі, як-от спеціальна дитяча форма, «стилізована під форму солдатів ВМС» («Солдатська форма в школі»), або культурні вистави, коли вони виступали у військових частинах, де «аудиторія складалася з сотень солдатів, які захоплено аплодували» («Учні добре співали та вміло танцювали»). Діти вивчали історію прямо навколо, «від Меморіальної церкви Хо Ши Міна, меморіалу мученикам, каменя з викарбуваним віршем «Нам Куок Сон Ха», статуї Хунг Дао Дай Вионг» («Сторінки історії біля шкільних воріт...»).
І щоб підтримувати мирне життя на віддалених островах, а також у морях і небі Вітчизни, ми не можемо забути «Важкі роки», як випливає з назви 4-ї частини. Це були дні, коли доводилося долати шторми, щоб будувати та розвивати острови серед шалених хвиль відкритого моря. Життя було важким, бракувало свіжих овочів у важкі часи. Довгі дні нестачі прісної води, «іноді нам доводилося злегка додавати морську воду до нашої страви, і це було роздираючим серце. Вода мала каламутний смак, тому рис не міг рівномірно проваритися; всі переглядалися під час їжі». Це спогад генерал-майора Хоанг Кіема про важкі роки «проектування будинків для захисту острова Тхуен Чай та інших затоплених островів. Одного разу шторм обрушився на алювіальну рівнину острова Да Лон, і всі 70 солдатів збилися разом, коли хвилі нахлинули, іноді сягаючи їм по шию» («Будівництво будинків, маркування островів, захист Чионг Са»)...
Але ще більш емоційними є моменти в заключному розділі книги під назвою «Мілина та платформа DK1», який веде читача через мілину на острові, де він стає свідком страждань і жертв солдатів на платформі. Серед них жертва заступника капітана Фам Тао та офіцера Ле Тьєн Куонга, тіла яких так і не були знайдені, у січні 1991 року на платформі, розташованій на мілині Ту Чінь («Стоячи на платформі посеред шторму»), «у положенні обличчям донизу, пливучи на морі». «Благородна жертва офіцерів і солдатів платформи DK1/3 у скупченні Фук Тан, коли шторм обрушився на світанку 5 грудня 1990 року, платформа перекинулася, і всіх вісім офіцерів і солдатів змило в море...» («На будинку, що перекинувся, посеред шторму»). Діти також дізналися про різницю між морськими платформами старого покоління (пофарбованими в синій колір) та платформами нового покоління (пофарбованими в жовтий), які «можуть витримувати супертайфуни 15-го рівня» («Морська платформа DK1 нового покоління»), або історію отримання подарунків Тет мотузкою від солдатів острова («Скидання товарів на морську платформу DK1»)...
Спираючись на успіх своєї попередньої роботи «Історії Хоанг Са», вирізняється чіткою та простою мовою, стилем письма, придатним для маленьких дітей, а також багатьма яскравими документальними зображеннями, Ле Ван Чуонг продовжує додавати вражаючі та зворушливі історії на сторінки книг про море та острови у книзі «Подорож до Чионг Са та платформи DK1».
Джерело: https://hanoimoi.vn/ke-chuyen-truong-sa-va-nha-gian-dk1-708881.html
Коментар (0)