Поширення смаків в'єтнамської кухні в Європі з одного курсу

Після більш ніж тижня навчання у професійно-технічному навчальному центрі Бекешчаба (Угорщина) студенти не лише здобули більше знань, а й отримали багато цінного досвіду в Європі, особливо маючи можливість познайомитися зі смачними в'єтнамськими стравами.

Поширення в'єтнамської кухні на міжнародному рівні

Програма обміну викладачами та студентами між Сайгонтуристським коледжем туризму та гостинності та Центром професійної підготовки Бекешчаба (Угорщина) тривала один місяць, з 22 вересня по 21 жовтня 2025 року, за участю 4 студентів та 1 викладача.

Для пані Нгуєн Тхі Кве (53 роки), яка зараз працює шеф-кухарем ресторану в Хошиміні та є студенткою цього ж навчального закладу, мрія про навчання за кордоном здійснилася.

Найбільше враження на неї справила гостинність та ентузіазм угорських вчителів і друзів. Їх не лише тепло зустріли, але й щодня вона та її учні вивчали нову страву – від традиційних тортів, супів до типових рагу. Кожен рецепт був тісно пов’язаний з інгредієнтами, походженням та європейською культурою. «Це знання, які важко засвоїти, навіть якщо платити гроші», – поділилася пані Кве.

Пані Кве та група студентів не лише навчаються, але й мають можливість представити та популяризувати в'єтнамську кухню. Пані Кве сказала, що найближчим часом вона безпосередньо навчатиме вчителів та друзів в Угорщині, як готувати яловичий фо, спринг-роли та ханойську вермішель зі смаженою свининою – страви, пронизані в'єтнамським духом. «Група дуже ретельно підготувала інгредієнти, щоб навчити їх готувати смачні в'єтнамські страви. Якщо ще залишиться час, група також представить різаний рис – знайому страву в'єтнамського народу. Вчителі та друзі в Угорщині дуже раді навчитися готувати та насолоджуватися смачними в'єтнамськими стравами», – додала пані Кве.

Пані Кве вразив метод викладання в Угорщині, який дуже схожий на в'єтнамський, але відрізняється тим, як для створення натуральної солодкості використовуються свіжі інгредієнти замість добавок. Вчителі готові вдвічі більше часу на заняттях, щоб ретельно пояснити все учням. «Їжа — як цеглини, і ця поїздка допомогла заповнити прогалини в моїх знаннях», — зізналася вона.

Майстер-клас з угорської кухні для студентів Сайгонтуристського коледжу туризму та гостинності при Професійно-технічному навчальному центрі Бекешчаба (Угорщина)

ФОТО: NVCC

Для молодого учня Фам Хоанг Бао Трана (19 років), наймолодшого в групі, найбільш пам’ятним враженням став фестиваль смолоскипів у Бекешчабі. Образ тисяч учнів у формі, які несли плакати, шкільні талісмани та разом вигукували назви своїх шкіл, створив єдину та захопливу атмосферу. «Коли весь район освітився смолоскипами, потім слухав музику, танцював і дізнавався про історію міста, я був дуже вражений і щасливий», – поділився Тран.

Що стосується викладача Нгуєн Хоанг Аня, ця поїздка допомагає студентам безпосередньо познайомитися з багатою кулінарною культурою. За понад тиждень студенти навчилися готувати близько 6 угорських страв, від традиційних супів, рагу з куркою та свининою до вишуканих багатошарових тортів.

Як викладач готельного менеджменту, що спеціалізується на навчанні комунікативним навичкам, цього разу пані Хоанг Оань мала можливість супроводжувати кулінарний відділ, щоб підтримати. Раніше вона рідко брала безпосередню участь у роботі на кухні, але тепер, навчаючись зі студентами, вона побачила відданість шеф-кухаря та навчилася більше цінувати професію кулінара. «Я сподіваюся, що найближчими днями студенти продовжуватимуть вивчати більш вишукані та ніжні угорські страви, а також матимуть більше культурного досвіду. Я також сподіваюся, що буде більше можливостей повчитися в угорської готельної індустрії, щоб повернутися та поділитися ним зі студентами», – додала пані Хоанг Ань.

Збереження в'єтнамських страв у Європі

Викладач Хоанг Ань розповів, що окрім навчання, студенти також знайомилися з повсякденним життям в Угорщині. Група часто їздила до школи на велосипедах або пішки, оскільки гуртожиток знаходився лише за 5 хвилин їзди. У вихідні дні група їздила до центру міста на велосипедах, щоб купити овочі та фрукти – щось знайоме місцевим жителям, але цікаве для в'єтнамських студентів. Крім того, група також мала можливість відвідати фортеці, музеї, художні виставки...

Для пані Кве збереження в'єтнамської кухні в чужій країні є незамінним для полегшення туги за домівкою та для того, щоб допомогти організму звикнути до місцевої кухні, коли він ще не повністю до неї адаптувався. Шеф-кухар привіз з В'єтнаму рис, сушену рибу та невелику рисоварку, щоб готувати собі. У вихідні школа також роздавала учням продуктові набори з овочами та яйцями. Були дні, коли вся група готувала власні домашні страви з вареними овочами, смаженою рибою та солоними тушкованими реберцями. «Це дорогоцінні спогади, можливо, трапляються лише раз у житті», – зворушливо згадала пані Кве.

Окрім навчання та культурного обміну, група студентів, викладачів та угорських друзів мала цікавий досвід у Європі.

ФОТО: NVCC

На щастя, мовний бар'єр не надто великий. Завдяки базовим знанням англійської мови, студенти можуть спілкуватися з викладачами, іноді використовуючи Google Translate, коли це необхідно. Для пані Хоанг Ань це можливість для студентів не лише опанувати професію, а й потренувати комунікативні навички, адаптуватися та розширити свій кругозір.

Озираючись на пройдений шлях, і студенти, і викладачі мають однакову думку: навчання в Європі – це не лише отримання кулінарних знань, а й цінний культурний досвід, який допомагає студентам бути впевненішими у своїй майбутній кар’єрі, самостверджуватися та поширювати цінності в’єтнамської кухні у світі.

Джерело: https://thanhnien.vn/lan-toa-huong-vi-mon-ngon-viet-nam-o-troi-au-tu-mot-khoa-hoc-185250930225417002.htm