Цей перегляд закону змістив акцент з менталітету «захисту прав» на «пропрієтаризацію, комерціалізацію та маркетизацію» інтелектуальної власності. Це показує, що розвинена країна – це країна, де нематеріальні активи, інтелектуальна власність, становлять значну частку загального національного активу, і В'єтнам повинен слідувати цій тенденції, якщо хоче підвищити свою конкурентоспроможність.
Закон передбачає, що визнання та управління активами інтелектуальної власності на підприємствах має здійснюватися урядом, який видаватиме детальні правила щодо стандартів бухгалтерського обліку, пояснення та оцінки. Активи, які ще не відповідають критеріям визнання в балансі, все ще можуть відстежуватися в окремих книгах, що дозволяє підприємствам проактивно інвентаризувати та управляти всіма своїми активами інтелектуальної власності.

Однією з важливих реформ є комплексна цифрова трансформація діяльності з реєстрації та експертизи промислової власності. Час експертизи патентів скорочено до 12 місяців; водночас запроваджено механізм прискореної експертизи протягом 3 місяців, що демонструє значні зусилля щодо скорочення адміністративних процедур та покращення якості послуг.
Закон також уточнює правила щодо продуктів, створених штучним інтелектом. ШІ не є об'єктом прав інтелектуальної власності. Продукти, повністю створені ШІ, не захищені авторським правом чи патентами. Якщо люди використовують ШІ як інструмент і роблять значний творчий внесок, вони можуть бути визнані авторами. У випадках, коли рівень внеску низький, права власності не формуються, але користувачі все ще мають право комерційно використовувати його. Це регулювання відповідає світовим тенденціям.
Щодо використання даних для навчання ШІ, закон дозволяє використання легально опублікованої та загальнодоступної інформації за умови, що отримана інформація не порушує прав автора або власника інтелектуальної власності. Це важливий крок до створення безпечного та креативного середовища для дослідницької спільноти та технологічного бізнесу.
Закон розширює сферу охорони, включивши промислові зразки для нефізичних продуктів, що є необхідною зміною для адаптації до тенденцій цифрового дизайну, віртуальних продуктів та нового технологічного середовища. Водночас він легалізує низку питань, що виникають у зв'язку з технологіями, такими як великі дані, блокчейн, цифрові активи та генерація штучного інтелекту, гарантуючи, що правова база не застаріє в умовах швидкого технологічного розвитку.
У сфері захисту прав інтелектуальної власності закон посилює авторитет судів та додає більше стримуючих санкцій, розглядаючи порушення як подібне до крадіжки в реальному світі. Застосування прав у цифровому середовищі підкреслюється як новаторське рішення.
Інтеграція інтелектуальної власності в загальну та вищу освіту вважається фундаментальним підходом до підвищення соціальної обізнаності. Бізнесу та громаді рекомендується розглядати інтелектуальну власність не лише як захисний інструмент, а й як рушійну силу конкуренції та розвитку.
Зосереджуючись на комерціалізації інтелектуальної власності, спрощенні процедур та сприянні застосуванню технологій у державному управлінні, очікується, що Закон про внесення змін та доповнень до низки статей Закону про інтелектуальну власність створить міцну правову основу, сприятиме інноваціям та підвищить національну конкурентоспроможність в епоху цифрової трансформації та штучного інтелекту.
Джерело: https://mst.gov.vn/tai-san-tri-tue-duoc-dinh-gia-va-cong-nhan-lam-tai-san-bao-dam-19725121113585226.htm






Коментар (0)