Крамниця крабової локшини, що належить самотньому батькові, який звільнився з роботи водієм для своєї сім'ї.

Коли говорять про пана Куок Тая, сусіди співчувають йому через його становище самотнього батька, який виховує дітей. У 2021 році дружина пана Тая померла під час пандемії Covid-19. Він звільнився з роботи водієм, щоб присвятити час піклуванню про своїх дітей та керувати сімейним рестораном вермішельного супу.

Пристрасть дружини на все життя

Перш ніж почати продавати вермішельний суп, щоб замінити дружину, пан Тай працював водієм. Він сказав, що подорожувати був його дитячою мрією. Коли в родині сталася трагедія, йому довелося вибирати між тим, щоб продовжувати займатися своєю пристрастю, чи надати пріоритет родині.

Người đàn ông “gà trống nuôi con”, nghỉ việc để bán bún riêu thay vợ quá cố - Ảnh 1. — Пан Тай готує та продає вермішельний суп з раннього ранку до пізньої ночі.

Цей «безіменний» ресторан вермішельного супу — справа всього життя дружини пана Куок Тая. За життя вона доглядала за рестораном, а в ті дні, коли не було клієнтів, хвилювалася, «чи не були сьогодні погані приправи», або «чи не задовольнила сьогоднішня їжа клієнтів».

Люблячи свою дружину, люблячи своїх дітей і хвилюючись, що ніхто не подбає про улюблену вермішельну крамницю його дружини, він вирішив звільнитися з роботи та «піти додому».

Щодня ресторан пана Тая продає близько 200 мисок вермішельного супу. Щоб забезпечити якість і зберегти смак страв своєї дружини, пан Тай особисто готує всі інгредієнти та приправи. Він сказав, що для того, щоб мати свіже м'ясо та овочі, йому та його тещі доводиться рано ходити на ринок і ретельно вибирати кожен вид.

Спочатку, коли пан Тай очолив магазин крабової локшини, він зіткнувся з багатьма труднощами. З людини, яка їздила «по всій дорозі», він перетворився на продавця крабової локшини, який виховує трьох дітей. «Спочатку мені було соромно за роботу, яку я виконував. Були ночі, коли я лягав спати, мені не вистачало керма, мені не вистачало образу моєї родини, яка возз'єдналася і чекала на мене додому на вечерю після кожної поїздки», – зізнався пан Тай.

Người đàn ông “gà trống nuôi con”, nghỉ việc để bán bún riêu thay vợ quá cố - Ảnh 2. — У «безіменній» крамниці вермішельного супу найбільше людей близько 17:00-18:00.

Пані ЛМХ (53 роки, 6-й округ) є близькою родичкою пана Тая та його дружини. Вона розповіла, що була свідком того, як дружина пана Тая відкрила магазин крабової локшини з самого початку. «Після одруження пара наполегливо працювала, щоб ділитися та розвивати свій бізнес. Хто б міг подумати, що Covid-19 так обернеться. Коли його дружина була ще жива, цей магазин крабової локшини був дуже дорогим, і вони завжди були зайняті продажами», – сказала вона.

«Я хотів здатися»

Поділившись з Тхань Нієном , пан Тхай сказав, що він готує та продає сам з раннього ранку до пізньої ночі, тому часто виснажений. Бувають дні, коли він більше не може цього терпіти і змушений закривати магазин на 2 або 3 дні поспіль.

«Моєї дружини немає, я мушу сам про все піклуватися. У мене троє синів, молодший з яких повільно говорить, і це було б неможливо без мене поруч. Бувають дні, коли я стою і продаю з ранку до вечора, лягаю на ліжко і сплю, незважаючи на запах їжі», – зізнався пан Тай.

Người đàn ông “gà trống nuôi con”, nghỉ việc để bán bún riêu thay vợ quá cố - Ảnh 3. — Порція вермішелі з крабовим супом у ресторані містера Тая коштує 40 000 донгів і містить усіляке м'ясо, ковбаси та крабовий суп.

Навіть попри це, бачачи, як його діти ростуть день за днем, а батьки старіють, Тай знав, що не може здатися. Завдяки відданості дружини протягом багатьох років та тому, щоб підтримувати всю родину, він завжди казав собі, що має дуже старатися.

«Я, мабуть, продаватиму, поки зможу. Моїм дітям бракує материнської любові, і я хочу передати цю любов їм від імені своєї дружини. Я лише сподіваюся, що коли вони виростуть, у них буде стабільна робота і їм не доведеться страждати, як їхні батьки», – сказав пан Тай з посмішкою.

Пан Тай також додав, що коли його дружина ще була власницею, то щодня приходило багато клієнтів, які стояли в довгих чергах, щоб купити, і продавали в кілька разів більше, ніж зараз.

«Моя дружина вклала багато душі в цю вермішельну крамницю, я знаю, що мені потрібно підтримувати її мрію, і, на щастя, багато людей її люблять, тому кількість клієнтів все ще велика, хоча й не така велика, як раніше», – сказав пан Тай.

Người đàn ông “gà trống nuôi con”, nghỉ việc để bán bún riêu thay vợ quá cố - Ảnh 4. — Візок з вермішельним супом охайний та чистий.

Коли його запитали, чому пан Тай не одружується повторно, щоб мати когось, хто б підтримував і супроводжував його в старості, він посміхнувся: «Коли все надто важко, я іноді думаю про це, але, озираючись навколо, я не бачу нікого, схожого на мою дружину. Після стількох років разом кохання таке глибоке», – пан Тай зазирнув у будинок, де все ще гралися його троє синів і теща.

Пані Фан Туй Транг (32 роки, 6-й район) є «постійною клієнткою» ресторану. Вона розповіла, що в ті дні, коли її родина не готує, вони йдуть до ресторану містера Тая, щоб поїсти вермішельний суп з крабом. Родина пані Транг харчується тут ще з тих пір, як дружина містера Тая була ще жива. Її зворушила сцена, де пара любить і піклується одне про одного. Усі сусіди так люблять його, що приходять підтримати його та його родину.

Посилання на джерело