Найновіші правила щодо повідомлення про розірвання трудового договору
Відповідно до статті 45 Трудового кодексу 2019 року, роботодавець повинен письмово повідомити працівника про розірвання трудового договору, коли трудовий договір розірвано відповідно до положень цього Кодексу, крім таких випадків:
- Працівники, засуджені до позбавлення волі, але не відсторонені від виконання обов'язків або не мають права на звільнення, передбаченого пунктом 5 статті 328 Кримінально-процесуального кодексу, смертної кари або заборонені виконувати роботу, зазначену в трудовому договорі, згідно з вироком або рішенням суду, що набрало законної сили.
- Іноземні працівники, які працюють у В'єтнамі, видворюються за рішенням суду, що набрало законної сили, або рішенням компетентного державного органу.
- Працівник помирає; суд оголосив його таким, що втратив цивільну дієздатність, безвісно відсутнім або помер.
- Роботодавцем вважається особа, яка померла; визнана судом такою, що втратила цивільну дієздатність, безвісно відсутня або померла. Роботодавцем не вважається особа, яка припиняє діяльність або отримала повідомлення від органу реєстрації бізнесу при Народному комітеті провінції про відсутність законного представника або особи, уповноваженої здійснювати права та обов'язки законного представника.
Примітка:
+ У разі, якщо роботодавець не є фізичною особою та припиняє діяльність, дата припинення трудового договору обчислюється з дати повідомлення про припинення діяльності.
+ У випадку, якщо роботодавець не є фізичною особою та спеціалізований орган з реєстрації бізнесу при Народному комітеті провінції повідомляє його про відсутність у нього/неї законного представника або особи, уповноваженої здійснювати права та обов'язки законного представника, як це передбачено пунктом 7 статті 34 Трудового кодексу 2019 року, дата розірвання трудового договору обчислюється з дати повідомлення.
Деякі правила, які вам потрібно знати про трудові договори
Відповідно до положень Трудового кодексу 2019 року, трудовий договір – це угода між працівником та роботодавцем про оплачувану роботу, заробітну плату, умови праці, права та обов'язки кожної сторони у трудових відносинах. Якщо дві сторони домовилися під різними назвами, але зміст відображає оплачувану роботу, заробітну плату та управління, діяльність та нагляд однієї сторони, це вважається трудовим договором. Перш ніж прийняти працівника на роботу, роботодавець повинен укласти трудовий договір з працівником.
Трудові договори повинні бути укладені в одному з наступних видів:
- Трудовий договір на невизначений термін – це договір, у якому дві сторони не визначають термін дії або час розірвання договору;
- Строковий трудовий договір – це договір, у якому дві сторони визначають термін дії та дату розірвання договору в межах періоду, що не перевищує 36 місяців з дати набрання чинності договору.
Якщо трудовий договір закінчується, але працівник продовжує працювати, необхідно:
- Протягом 30 днів з дати закінчення терміну дії трудового договору обидві сторони повинні підписати новий трудовий договір; протягом періоду, коли новий трудовий договір не було підписано, права, обов'язки та інтереси обох сторін здійснюються відповідно до підписаного договору;
- Якщо протягом 30 днів з дати закінчення терміну дії трудового договору обидві сторони не підпишуть новий трудовий договір, укладений трудовий договір стає безстроковим трудовим договором;
- У разі підписання двома сторонами нового трудового договору на певний термін, його можна підписати лише один раз. Після цього, якщо працівник продовжує працювати, має бути укладено безстроковий трудовий договір, за винятком трудових договорів для осіб, прийнятих на посади директорів державних підприємств, та випадків, зазначених у пункті 1 статті 149, пункті 2 статті 151 та пункті 4 статті 177 Трудового кодексу 2019 року.
Трудовий договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами, якщо інше не передбачено законом або не домовлено між ними.
Джерело
Коментар (0)