Зосередження ресурсів на «основних бідних» районах

(Chinhphu.vn) - Для того, щоб Національна цільова програма на період 2026-2035 років була здійсненною та максимально ефективною, депутати Національних зборів погодилися, що Уряду необхідно переглянути структуру капіталу в напрямку посилення провідної ролі центрального бюджету, скоригувати критерії розподілу в кількісному та концентрованому напрямку, уникаючи розпорошення.

Вранці 5 грудня Національні збори обговорили в залі інвестиційну політику Національної цільової програми (НЦП) на період 2026-2035 років. Об'єднання трьох поточних програм в одну комплексну програму вважається інституційним проривом, але структура капіталу та здатність мобілізувати ресурси стають центром уваги, коли низка делегатів висловила стурбованість щодо важкого контрагентського тягаря для бідних місцевостей, особливо для етнічних меншин та гірських районів.

Делегат Дьєу Хюїнь Санг ( Донг Най ) звернувся до Редакційного комітету з проханням переглянути та уникнути дублювання, чітко визначити обов'язки головуючого органу та координуючого головуючого органу щодо організації впровадження.

Необхідно суттєво скоригувати структуру капіталу

Згідно зі звітом уряду, загальний попит на капітал для Національної цільової програми на період 2026-2030 років становить близько 500 трильйонів донгів. Однак, з центрального бюджету планується виділити лише 100 трильйонів донгів, що еквівалентно 20%, тоді як місцевий бюджет повинен забезпечити до 400 трильйонів донгів. Делегат Ха Сі Хуан ( Тхай Нгуєн ) зазначив, що таке співвідношення створює великий тиск на бідні провінції, де високий рівень бідності, обмежені джерела доходів і важко збалансувати капітал.

Делегат Май Ван Хай (Тхань Хоа) навів різницю між двома періодами. У період 2021-2025 років загальний капітал центрального бюджету для трьох програм становив понад 190 трильйонів донгів. У новому періоді ця цифра зменшилася до 100 трильйонів донгів, тоді як потреба в місцевих коштах зросла більш ніж удвічі. «Багато гірських провінцій не мають достатньо доходів для покриття витрат, основним джерелом інвестицій є плата за користування землею. Але зараз населений пункт отримує лише від 80% до 85% цього джерела, що ще більше ускладнює здатність до балансування», – проаналізував делегат.

У багатьох думках висловлювалося занепокоєння щодо доцільності структури капіталу, яка покладає тягар на місцеві громади. Делегат Хо Тхі Мінь (Куанг Трі) зазначив: «За загальної потреби в капіталі в 1,23 мільйона мільярдів донгів на період 2026-2030 років капітал центрального уряду становить лише 8%, місцевий бюджет - 33%, а мобілізовані кошти підприємств та населення - до 28%.» «У районах етнічних меншин та гірських районах запит на 33% співфінансування практично неможливий і створює ризик простроченої заборгованості за базове будівництво», - попередив делегат, водночас запропонувавши звільнити від співфінансування бідні громади та райони, які часто страждають від стихійних лих у Центральному та Центральному високогір'ї.

Делегат Ха Си Донг (Куанг Трі) також проаналізував, що мінімальна вимога до капіталу становить 240 трильйонів донгів, але збалансовано лише близько 100 трильйонів донгів, досягнувши лише 41,5%. Тим часом вимогу мобілізувати 33% місцевого капіталу та 28% від підприємств дуже важко виконати. Делегат Дьєу Хюїнь Санг (Донг Най) наголосив, що коефіцієнт контрагента, що в чотири рази перевищує центральний капітал, є «недоцільним», припустивши, що центральний бюджет повинен відігравати вирішальну роль у забезпеченні цілеспрямованих та ключових інвестицій.

З огляду на це, більшість делегатів рекомендували суттєво скоригувати структуру капіталу в напрямку збільшення частки центрального бюджету, зменшення контрагентського навантаження на неблагополучні райони та водночас розробити механізм мобілізації капіталу від бізнесу та громади, який має відповідати фактичним можливостям кожного регіону.

Уникайте розтікання та вирівнювання

Поряд із питанням структури капіталу, принцип розподілу ресурсів також викликає особливий інтерес у делегатів. Делегат Хоанг Куок Хань (Лай Чау) зазначив, що ресурси обмежені, тому необхідно зосередитися на основних бідних районах, уникаючи розпорошення та вирівнювання. Однак чинні принципи все ще є загальними та не мають чітких кількісних критеріїв. Делегат Ха Сі Хуан запропонував кількісно визначити критерії розподілу, чітко визначивши бенефіціарів на основі рівня складності, частки бідних домогосподарств та кількості невиконаних критеріїв програми.

Делегат Ха Си Донг запропонував, щоб щонайменше 70% капіталу центрального бюджету було пріоритетно спрямовано на потреби етнічних меншин та гірських районів, з яких щонайменше 40% – на особливо складні райони, щоб забезпечити цілеспрямовані інвестиції.

У багатьох думках пропонувалося посилити ініціативу місцевих органів влади в перегляді та визначенні інвестиційних завдань, водночас вчившись на попередньому досвіді, щоб уникнути фрагментації, затягування та неефективності. Мобілізація 28% капіталу від підприємств та населення, як зазначив делегат Хо Тхі Мін, є великим викликом в основних бідних районах.

Окрім структури капіталу, делегати також детально проаналізували цілі та завдання Програми. Делегат Хо Тхі Мін зазначив, що деякі цілі є занадто високими та важкими для реалізації, враховуючи, що багато завдань попереднього етапу не були виконані, особливо проекти щодо чистої води, житлових земель та виробничих земель. Делегати запропонували значні інвестиції, не дрібномасштабні проекти, такі як буріння свердловин або постачання резервуарів для води, а радше довгострокові стратегії, такі як інвестування в національну модель мережі для чистої води.

Делегат Хоанг Куок Кхань наголосив на необхідності виділення ресурсів для термінового вирішення проблеми зсувів та раптових повеней у гірських провінціях. Він запропонував чітко визначити цільовий показник безпечного облаштування та переселення сіл та хуторів високого ризику як правову основу для розподілу капіталу.

Делегат Май Ван Хай (Тхань Хоа) запропонував уточнити основу для встановлення багатовимірних цільових показників бідності, нових сільських районів та сучасних нових сільських районів. Коли новий набір критеріїв ще не завершено, визначення цільових показників має бути обережним, базуватися на науці та практиці, і уникати їх встановлення занадто високих показників порівняно з місцевими можливостями.

Делегат Ха Си Донг також висловив стурбованість щодо ризику дублювання та упущень у класифікації територій, враховуючи, що критерії для територій етнічних меншин щойно опубліковані, але ще не визначені, тоді як критерії для нових сільських районів та скорочення бідності все ще розробляються. Делегат запропонував завершити розробку синхронної системи критеріїв як основи для послідовного впровадження.

Багато делегатів наголосили на необхідності розробки нового, спільного та чітко стратифікованого набору критеріїв на період 2026-2035 років, від цілей до завдань, особливо у змісті, що стосується багатовимірного скорочення бідності, сучасних нових сільських районів та рівня доходів етнічних меншин. Делегат Дьєу Хюїнь Санг зазначив, що багатьом запропонованим показникам бракує практичної основи та їх необхідно розраховувати відповідно до фінансових ресурсів.

Щодо моделі впровадження, делегати запропонували ретельно подолати проблеми попереднього етапу, такі як складні процедури, нечітка децентралізація та повільне керівництво. Делегат Ха Си Донг запропонував сильну децентралізацію на рівні місцевих органів влади, особливо на рівні комуни, у визначенні переліку проектів та організації впровадження, оскільки рівень комуни чітко розуміє фактичну ситуацію, потреби та характеристики регіону. Водночас має бути механізм захисту кадрів, які наважуються думати та наважуються діяти, щоб уникнути страху помилок та відповідальності.

Делегат Ха Си Хуан високо оцінив той факт, що проект децентралізував рішення про розподіл ресурсів на користь провінційної Народної Ради, але зазначив, що процедури все ще є громіздкими та не вистачає ініціативи. Делегат запропонував сміливо делегувати повноваження на рівень комуни для реалізації девізу «місцевість вирішує, місцевість діє, а місцевість несе відповідальність», тоді як провінційний рівень відіграватиме роль орієнтації, нагляду та технічної підтримки.

У багатьох думках також висловлювалося прохання додати спеціальний механізм для термінового реагування на стихійні лиха, який би дозволив голові місцевого народного комітету вирішувати питання впровадження рішень щодо переселення та забезпечення засобів до існування, не чекаючи на процедури Закону про державні інвестиції, щоб забезпечити своєчасність усунення наслідків.

Щодо механізму координації, делегат Ву Сюань Хунг (Тхань Хоа) запропонував встановити тісний регламент координації між міністерствами та галузями, особливо щодо проектів, що реалізуються в чутливих сферах національної оборони, безпеки та релігії.

Делегати заявили про необхідність чітко визначити обов'язки між центральними та місцевими органами влади; погодитися призначити Міністерство сільського господарства та охорони навколишнього середовища головним органом, тоді як спеціальний компонент для етнічних меншин та гірських районів має бути доручений Міністерству у справах етнічних меншин та релігій.

Делегат Дьєу Хюїнь Санг також запропонував чітко визначити обов'язки кожного агентства та механізм моніторингу, щоб уникнути поширення та забезпечити ефективне впровадження 118 етнічних політик, інтегрованих у програму.

Делегати високо оцінили об'єднання трьох Національних цільових програм в одну комплексну програму, вважаючи це важливим рішенням для концентрації ресурсів, зменшення дублювання, розпорошення та придатності для дворівневої моделі місцевого самоврядування. Для гірських провінцій та районів проживання етнічних меншин ця програма має особливе значення, будучи провідним ресурсом у розбудові необхідної інфраструктури, сталому скороченні бідності, зменшенні розриву в розвитку та підтримці національної оборони та безпеки.

Однак, для того, щоб програма на 2026-2035 роки була здійсненною та максимально ефективною, делегати погодилися, що уряду необхідно переглянути структуру капіталу в напрямку посилення провідної ролі центрального бюджету, скоригувати критерії розподілу в кількісному та концентрованому напрямку, уникнути розпорошення; вдосконалити систему показників та механізмів класифікації; а також одночасно сприяти децентралізації та делегуванню повноважень, пов'язаних з чітким розподілом обов'язків та механізмами координації. Тільки тоді інвестиційні ресурси дійсно досягнуть основних бідних районів, що призведе до суттєвих, стійких та комплексних змін для етнічних меншин та гірських районів.

Нхат Нам

Джерело: https://baochinhphu.vn/tap-trung-nguon-luc-cho-cac-vung-loi-ngheo-102251205113305898.htm