Як подарувати дитині щасливе дитинство? - Частина 1: Вечір разом без електронних пристроїв

Батьки кінця 8X та початку 9X поколінь, молодого покоління батьків, плутаються між різними освітніми тенденціями, впливом технологічної епохи та невпевненістю, спричиненою багатьма негативними ситуаціями.

Пані Нгок проводить час, граючись зі своїми дітьми, щоб обмежити їхнє використання електронних пристроїв – Фото: NVCC

Деякі люди вирішили знайти своїм дітям нове житло, де, на їхню думку, їхні діти щасливі.

«Ми з чоловіком обмежуємо використання телефонів або перегляд інтернету вночі, коли наші діти вдома», – сказала Нгуєн Тхі Нгок, співробітниця відділу комунікацій у приватній школі в Ханої , де навчаються двоє дітей початкового та середнього шкільного віку.

Діти мають багато історій, які можуть розповісти батькам про школу, питання лише в тому, чи мають батьки час вислухати їх і чи достатньо вони терплячі.

Пані Нгуєн Тхі, НГОК

"Вечірнє комбо"

Зізнаючись, що вона не може зробити нічого великого для своїх дітей, а лише намагається робити дрібниці, пані Нгок поділилася: «Я не дозволяю своїм дітям брати додаткові заняття, бо вони цілий день навчалися в школі та забагато навчалися. Ми проводимо якомога більше часу ввечері або у свята, щоб батьки та діти були разом. Увечері після їжі діти навчаються самі. Тоді у нас є час поговорити та пограти разом. Ми з чоловіком також рідко користуємося телефоном або заходимо в Інтернет ввечері, коли діти вдома, за винятком особливих випадків».

Зазвичай щовечора я телефоную батькам і можу з'єднати їх, щоб поговорити з онуками. Після цього я не користуватимуся телефоном. Я займаюся роботою або особистими розмовами вдень, коли діти в школі.

Пані Нгок вважає, що коли батьки не користуються своїми телефонами чи інтернетом лише для того, щоб читати новини чи спілкуватися в чаті, у них все одно залишається багато часу, щоб поговорити, пограти чи щось зробити зі своїми дітьми. Вечори її родини проводяться за спільним приготуванням їжі, прибиранням у будинку, читанням книг або просто розмовами.

«Дітям є що розповісти батькам про школу, питання лише в тому, чи мають батьки час слухати та чи мають вони достатньо терпіння. Наприклад, вчитель конфіскує плюшевого ведмедика під час обідньої перерви, вчитель хвалить однокласника А, і навіть суперечки, радощі чи печалі між дітьми та їхніми друзями».

«Мій син дуже «принциповий» щодо післяобіднього поєднання чищення зубів, вживання теплої води перед сном, розмов та прослуховування читання книжок батьками. Це наші вечори, коли ми кажемо «ні» електронним пристроям», – розповіла пані Нгок.

Вечірній набір для родини Нгок — це справді не «дрібниця», яку багатьом батькам сьогодні буде важко зробити. Дорослі мають багато причин для цього: від вирішення робочих питань до підтримки стосунків з партнерами та навіть зняття стресу. І, звичайно, щодо дітей у них також є причини, такі як «покоління Z має добре розбиратися в технологіях», «якщо діти не матимуть доступу до технологій, це призведе до їхнього відставання».

Говорячи про це, пані Нгок сказала: «Я створюю простір без електронних пристроїв лише вдома, коли мої батьки та діти разом».

Вона сказала: «Якось я перевела свою дитину до іншої школи, бо він повернувся додому в сльозах, коли почувався ізольованим від однокласників. Його однокласники часто говорили про TikTok, поки він просто читав книжки. Ситуація стала ще більш тривожною, коли він був настільки напружений, що у нього розболівся живіт».

На щастя, у новій школі наголос робиться на культурі читання. У мене є друзі, які поділяють мій інтерес до читання. Але крім цього, мої діти також вивчають технології. Вони відвідують заняття з використанням штучного інтелекту (ШІ) для навчання, і вони розробляють ігри. А оскільки вони розробляють, я розумію переваги та недоліки ігор.

Щодня в школі моя дитина використовує Microsoft Teams, виконуючи вказівки вчителя для навчання. Я знаю, що не можу заборонити дітям користуватися електронними пристроями загалом, грати в ігри чи виходити в Інтернет зокрема.

Але я хочу спрямувати своїх дітей до поміркованості та ефективності. Щоб супроводжувати їх, я відвідую з ними бесіди або дивлюся програми, які навчають позитивному користуванню Інтернетом. Я прошу своїх дітей навчити мене користуватися штучним інтелектом, поки ми обговорюємо, як використовувати його позитивно.

Зближення дітей з природою - Фото: NVCC

Простір дерев та перероблених речей

Пані Нгок розповіла про особливість свого сімейного простору, що вона використовує старі та перероблені речі. Не лише одяг, а й предмети домашнього вжитку. Наприклад, старі каструлі та сковорідки, які більше не використовуються, перетворюються на коробки для іграшок.

«Не те щоб у нас не було грошей на нові речі, але ми вважаємо, що цього достатньо, ми не хочемо купувати забагато нових речей, забагато. Це марна трата грошей і робить будинок тісним. Надмір також шкідливий для житлового середовища, оскільки він призводить до великої кількості відходів. І ми хочемо, щоб наші життєві звички та те, що ми робимо, впливали на наших дітей. Діти наслідують приклад батьків, тому вони завжди мають звичку вимикати світло, коли воно не потрібне, економлячи воду».

«Ми з мамою часто шукаємо місця, куди можна віддати викинуті банки, а іноді обмінюємо їх на рослини для виставлення на балконі», – пояснила Нгок, додавши, що планує зробити критий «сад» зі старого намету. «Ми купимо рослини, які можна тримати в кімнаті, і дозволимо дітям доглядати за ними щодня».

Літній подарунок

«Спільні прогулянки – це також невелике зусилля», – поділилася пані Нгок. Якщо тато зайнятий, мама з дітьми можуть сісти на автобус, покататися кудись на велосипеді або просто прокинутися рано, щоб піти в парк і насолодитися спостереженням за линянням цикад. Але, за словами пані Нгок, поїздки назад у сільську місцевість влітку – це справжній подарунок, який вона завжди намагається зробити своїм дітям.

Вона сказала: «Вдома дітям зазвичай дозволяють дивитися телевізор лише одну годину на день. Решту часу вони можуть читати книжки, бігати, пробувати готувати з допомогою дорослих і, найголовніше, досліджувати « світ » навколо себе».

Щоб діти не дивилися телевізор, я виходжу з ними в сад. Спостерігати за проростанням рослин, за черв'яками, павуками та слимаками, які вилазять зі своїх мушель і рухаються. Інколи навіть слідувати слідом за багатоніжкою — це суцільне задоволення.

Я також не боюся, що діти забрудняться, граючись у бруді. Я вважаю бруд чистішим за забруднене хімікатами середовище в місті, тому іноді дітям дозволяють вийти в сад садити дерева або будувати паркани з цегли...

Влітку діти мали й інші цікаві враження. Одного разу вони хотіли заробити грошей, щоб купити квитки на виступ айдол-співака, який виступав неподалік. Їм спала на думку ідея продавати домашній йогурт у пакетиках.

Перший день продажу був провальним, бо йогурт не мав етикетки та не зберігався належним чином, тому він вийшов розмоклим. Я показав дітям, як його консервувати та як «продавати». На другий день вони продали 100 пакетів. Це дуже схвилювало дітей. Хоча на момент початку виступу співака діти все ще не заробили достатньо грошей на квитки, вони були дуже щасливі, бо майже досягли своєї мети.

Пані Нгок планує побудувати дитячий майданчик разом з дітьми у своєму рідному місті. Вона розповіла, що її рідне місто не бідне, тому багато сімей також купують багато електронних пристроїв. Не лише дорослі, а й діти користуються телефонами з іграми або підключенням до Інтернету, але не вистачає дитячих майданчиків, де діти могли б гратися разом.

«Я намагався зв’язатися з деякими місцями, щоб зробити громадські ігрові майданчики, але вартість була занадто високою, тому мені довелося відкласти план. Я вирішив зробити власний майданчик, використовуючи перероблені матеріали, обмежуючи нові покупки та, що найважливіше, заохочуючи дітей до участі у створенні власного майданчика».

«Наразі я планую купити старі автомобільні шини по 2000-2500 донгів кожна, а потім попросити фарбу для оздоблення та оформлення гойдалок, сидінь та місць, де діти зможуть лазити. Як зробити так, щоб діти більше займалися спортом, гралися один з одним, а не з машинками, — це те, про що нам все ще варто подумати», — сказала пані Нгок.

______________________________________

Пані Джанг, яка зараз живе та працює в Ханої, обговорювала з чоловіком можливість повернення до сільської місцевості, оскільки хотіла прищепити цінності, необхідні її дітям.

Далі: Повернення до сільської місцевості

ВІНЬ ХА

Джерело: https://tuoitre.vn/lam-the-nao-cho-con-tuoi-tho-hanh-phuc-ky-1-buoi-toi-ben-nhau-khong-thiet-bi-dien-tu-20251017215246789.htm